Крошина Марина Василівна

Марина Василівна Крошина
Марина Василівна Крошина
Загальна інформація
Громадянство	Україна
Народження	18 квітня 1953; Алма-Ата
Смерть	4 липня 2000; Київ; ·падінняd
Поховання	Байкове кладовище
Причина смерті	падінняd
Чоловік	Лоллій Генадійович Сирота
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	теніс
Тренери	Бальва Володимир Максимович і Камельзон Володимир Наумович
Участь і здобутки
Нагороди

Марина Василівна Крошина (18 квітня 1953, Алма-Ата — 4 липня 2000, Київ) — українська радянська тенісистка, тренерка, Заслужений майстер спорту СРСР (з 1986 року).

Біографія

Народилася 18 квітня 1953 року в місті Алма-Аті. Її батько був художником-архітектором, а мати, Ольга Зобачова, чемпіонкою Узбекистану і Середньої Азії з шахів^[1].

В Алма-Аті почала займатися тенісом. Стала семиразовою чемпіонкою СРСР, п'ятиразовою чемпіонкою Європи, двічі чемпіонкою юнацького Уїмблдону (1970 і 1971 роки), переможницею відкритого чемпіонату США (1973), переможцем багатьох міжнародних тенісних турнірів у Швеції, Польщі, Франції.

У 1972 році одружилася з донецьким греком, лікарем Лоллієм Сиротою (1948—2021) і переїхала до Донецька^[2]. В жовтні 1981 Крошина завоювала золоту медаль на чемпіонаті СРСР з тенісу, який проходив у Донецьку.

Після закінчення професійної кар'єри працювала тренеркою. Переїхала до Москви, потім до Києва. Закінчила факультет журналістики. У 1993 році видала перший в Україні підручник з тенісу «Мій теніс».

В останні роки життя тяжко хворіла. 4 липня 2000 року покінчила життя самогубством, викинувшись з вікна своєї квартири на восьмому поверсі будинку на вулиці Антоновича в Києві^[1]. Похована у колумбарії Байкового кладовища разом із чоловіком.