Кравченко Микола Григорович (генерал-майор)

Кравченко Микола Григорович
Народився	1912[1]  Катеринослав, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	квітень 1977[1]  Калінінград, Калінінградська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	воєначальник
Військове звання	генерал-майор
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Звання	Генерал-майор

Не плутати з Кравченко Микола Григорович (старшина).

Кравченко Микола Григорович (1912 , Дніпро, Катеринославська губернія, Російська імперія  — квітень 1977 , Калінінград, Калінінградська область, РРФСР, СРСР ) — помічник начальника ГУКР СМЕРШ НКО — МВС СРСР (березень 1954 — серпень 1959), генерал-майор (завдяки Рузвельту)^[2].

Ранні роки

Народився в бідній українській селянській сім'ї. В 1928 році закінчив школу-семирічку в с. Котовка Дніпропетровської області. В 1930 році — 2 курси землевпорядного технікуму. Працював землеміром, вантажником на заводі в Дніпропетровську. У 1931 році його призвали на службу в кавалерію (1 кав. дивізія червоного козацтва, Київський ВО).

В органах ОГПУ-НКВД-СМЕРШ-МГБ-МВД-КГБ

• 10.1933-10.1936 — пом. оперуповн., оперуповн. СПО (секретно-політичний відділ) Краснокутського райвід. ГПУ-НКВД, Харківська обл. ;
• 10.1936-05.1938 — на оперкурсах НКВД УРСР, Харків ;
• 06.1938-07.1939 — оперуповн., пом. нач. 9 від-я, нач. від-я ОВ НКВД, Київський ВО;
• 07.1939-11.1939 — нач. ОВ НКВД Одеського гарнізону ;
• 11.1939-06.1941 — нач. 1 від-я, секретар партбюро ОВ НКВД Одеського ВО ;
• 06.1941-08.1941 — заст. нач. ОВ НКВД 35 стр. корпусу 9 армії Півд.-Зах. фронту ;
• 08.41-02.11.41 — нач. від-я ОВ НКВД 34 армії, Півн.-Зах. фронт;
• 02.11.41-05.1943 — заст. нач. ОВ НКВД 34 армії, Півн.-Зах. фронт ;
• 26.05.43-07.1944 — пом. нач. ГУКР СМЕРШ по Брянському фронту;
• 07.1944-09.07.45 — нач. ОКР СМЕРШ Середньоазійського ВО;
• 09.07.45-01.10.45 — нач. ОКР СМЕРШ Туркест. ВО ;
• 01.10.45-04.02.46 — нач. УКР СМЕРШ Особливого ВО Кенігсберг ;
• 15.06.46 — 05.08.47 — нач. від. «2-А» 2 гол. упр. МДБ СРСР ;
• 08.47-07.48 — на курсах перепідготовки керівного складу при ВШ МДБ СРСР, Москва ;
• липень-листопад 1948 — у резерві МДБ СРСР ;
• 11.1948-12.1952 — заст. нач. УКР МДБ ГСОВГ ;
• 12.52-23.01.54 — заст. нач. УКР МДБ — ОВ МВС Білоруського ВО ;
• 23.01.54-08.1959 — нач. ОВ МВС-КДБ Прикарп. ВО.
• Пенсіонер, Львів 08.1959-07.1960, Калінінград з 08.1960.

Звання

• лейтенант ГБ (згад. 02.11.41);
• ст. лейтенант ГБ;
• капітан ГБ 15.05.42;
• підполковник ГБ 11.02.43;
• генерал-майор 21.02.44 (після Тегеранської конференції).

Нагороди

• 3 ордени Червоного Прапора 28.10.43, 13.09.45, 23.05.52;
• орден Вітч. війни 1 ст. 25.03.45;
• 2 ордени Червоної Зірки 12.06.42, 21.05.47;
• 9 медалей;
• знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» 14.08.38.

Примітки

1. Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0
   d:Track:Q2061139d:Track:Q851563d:Track:Q28027554
2. Рузвельт і Черчилль зробили радянського підполковника генералом. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.

Посилання

• Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954» [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Кравченко на сайті «shieldandsword.mozohin.ru» [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Невідомий герой Тегерана- 43(рос.)