«Портленд Трейл-Блейзерс» (1989—1997)«Фінікс Санз» (1997—2001)«Детройт Пістонс» (2001—2003)«Голден-Стейт Ворріорс» (2003—2005)«Нью-Джерсі Нетс» (2005—2007)
Кліффорд Ральф «Кліфф» Робінсон (англ. Clifford Ralph «Cliff» Robinson; 16 грудня 1966, Баффало, США — 29 серпня 2020) — американський професійний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда, важкого форварда і центрового за низку команд НБА.
Починав грати у баскетбол у команді Ріверсайдської старшої школи (Баффало, Нью-Йорк). На університетському рівні грав за команду Коннектикут (1985—1989). 5 лютого 2007 року на спеціальній церемонії в університеті його номер 00 назавжди закріпили за ним.
1989 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 36-м номером командою «Портленд Трейл-Блейзерс», кольори якої захищав протягом наступних 8 сезонів. Поки він перебував у команді, «Портленд» завжди досягав плей-оф НБА, а 1990 та 1992 року досягав фіналу НБА. 1992 року у фіналі Західної конференції, після переможного матчу станцював на майданчику, що у пресі назвали танцем «дядька Кліффі».[1] Це прізвисько залишилось з ним до кінця кар'єри.[2] У сезоні 1992—1993 виборов нагороду Найкращого шостого гравця НБА, набираючи 19,1 очок, 6,6 підбирань та 1,99 блоки за гру. Через рік був учасником Матчу всіх зірок НБА.[3]
25 серпня 1997 як вільний агент підписав контракт з «Фінікс Санз», де провів чотири сезони. 16 січня 2000 року провів свій найрезультативніший матч у кар'єрі, набравши 50 очок у матчі проти «Денвер Наггетс».
29 червня 2001 року перейшов до «Детройт Пістонс» в обмін на Джада Бюхлера та Джона Воллеса. У складі «Детройта» провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.
21 серпня 2003 разом з Пепе Санчесом був обміняний до «Голден-Стейт Ворріорс» на Боба Суру. За «Ворріорс» він відіграв 2 сезони. Саме виступаючи за цю команду Робінсон вперше не попав до плей-оф.[4]
Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Нью-Джерсі Нетс», до складу якої він приєднався 2005 року і за яку відіграв 2 сезони.
2014 року був включений до команди, яку зібрав Денніс Родман, як частину «баскетбольної дипломатії». Метою було зіграти зі збірною Північної Кореї, щоб відсвяткувати день народження Кім Чен Ина.[5] До команди Родмана також було включено Віна Бейкера, Кенні Андерсона, Крега Годжеса, Дага Крісті, Сліпі Флойда та Чарльза Сміта.[6]
Одружений з Гезер Лафкінс та виховує сина Айзею, який також грає в баскетбол.
2001 року був заарештований за зберігання та вживання марихуани.[7] Через це отримав одноматчеву дискваліфікацію в НБА. Згодом, повторивши порушення закону, був відлучений від НБА на п'ять ігор.[8] Згодом став активно пропагувати легалізацію марихуани в лікувальних цілях. Після легалізації в Орегоні вийшов на ринок канабісу з псевдонімом Uncle Spliffy.[9]
{{cite web}}
|title=
Первіс Еллісон · Денні Феррі · Шон Елліотт · Глен Райс · Джей Ар Рід · Стейсі Кінг · Джордж Маклауд · Ренді Вайт · Том Гаммондс · Пух Річардсон · Нік Андерсон · Мукі Блейлок · Майкл Сміт · Тім Гардавей · Тодд Лічті · Дейна Баррос · Шон Кемп · Бі Джей Армстронг · Кенні Пейн · Джефф Сандерс · Блу Едвардс · Байрон Ірвін · Рой Марбл · Ентоні Кук · Джон Мортон · Владе Дівац · Кенні Баттл
Шерман Даглас · Дайрон Нікс · Френк Корнет · Джефф Мартін · Стенлі Бранді · Джей Едвардс · Гарі Леонард · Пет Дерем · Кліфф Робінсон · Майкл Анслі · Даг Вест · Ед Гортон · Діно Раджа · Даг Рот · Майкл Катрайт · Чакі Браун · Реджі Кросс · Скотт Гаффнер · Рікі Блентон · Реджі Тернер · Джуні Льюїс · Гейвуд Воркмен · Браян Квіннетт · Майк Моррісон · Грег Грант · Джефф Годж · Тоні Мак