Клочки (Мукачівський район)

село Клочки
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Кольчинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21040130070073847
Основні дані
Населення	300
Площа	1,021 км²
Густота населення	293,83 осіб/км²
Поштовий індекс	89644
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°31′14″ пн. ш. 22°44′49″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	264 м
Місцева влада
Адреса ради	89644, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Верхня Визниця, вул. Миру, 25а
Карта
Клочки
Клочки
Мапа
Клочки у Вікісховищі

Клочки́ — село в Кольчинській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

Село назване на честь Андраша Ключко (Ключковича), першопоселенця.

1600: Klocskófalva, 1645: Klutsko Falva, 1678: Klucsko falva, 1773: Klocskofalva, Kloczkafalva, Kloczky, 1808: Klocskófalva, Klocskofalva, Klocky, 1851: Kloczkófalva, 1877: Kolcskófalva, Klocskuvci, 1913: Lakatosfalva, 1925: Kločky, Kločkova, 1944: Klocskófalva, Клочковъ , 1983: Клочки.

Церква св. Петра і Павла. 1990.

У 1692 р. згадано про церкву і церковну ділянку, а в 1699 р. — про дерев'яну церкву.

Дерев'яну церкву з мініатюрною вежкою, що згадується у 1778 p., належала до давнього хатнього типу. Вона стояла в селі до 1986 р., коли на її місці збудували невелику цегляну церкву, що повторює форми дерев'яної.

Греко-католицька громада відновилася в 1993 p., але не має церкви.

Присілки

Белебово

Белебово - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Клочки рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

14 лютого 1608 року Ференц Магочі направив кріпаків Міхалі Кенеза та Івана, щоб заселити це місце.

1608: Kis Belebele, Nagy Belebele, 1610: Kys Belibelj, Nagj Belibelj, 1645: Kis Blebal, 1773: Kis Belebele, Belebowo, 1808: Belebele, Belebowó, 1851: Nagy-Belebele (Belebovo), 1877: Belebele (Nagy-), Belebovo, 1882: Belebele (Nagy-), Belebovo, 1888: Belebele, 1898: Belebele, 1913: Kiscserjés, 1925: Belebovo, 1944: Belebova, Белебово.

Старозавітне Белебово з його кам'яними вуличками-полями любили мисливці - серед яких австрійський принц Рудольф, який неподалік застрелив двох ведмедів.

Каплиця: священики були тут у XVI і XVII ст. Останнім згадують Олександра Петричка в 1682 р. У 1991 р. на цвинтарі збудували маленьку дерев'яну каплицю і поряд — дзвіницю. Обидві споруди вкрито бляхою.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 298 осіб, з яких 145 чоловіків та 153 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 298 осіб.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	98,33 %
російська	1,33 %
білоруська	0,33 %

Туристичні місця

- храм св. Петра і Павла. 1990.

- старозавітне Белебово з його кам'яними вуличками-полями любили мисливці - серед яких австрійський принц Рудольф, який неподалік застрелив двох ведмедів.

Примітки

1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

• Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]