Змінні типу R Північної Корони (RCB,[1]RCrB[2]) — еруптивні (вибухові) зміннізорі, які змінюють світність у двох режимах, один — пульсація з низькою амплітудою (декілька десятих зоряної величини), а другий — нерегулярне непередбачуване зниження яскравості на 1-9 зоряних величин. Прототипом є зоря R Північної Корони, відкрита англійським астрономом-аматором Едвардом Піґоттом у 1795 році, який і вперше побачив загадкове тьмяніння зорі. З того часу як змінні цього типу були класифіковані лише бл. 100 зір,[3] тому цей тип змінних вважається дуже рідкісним.
Вважається, що тьмяніння викликано конденсуванням вуглецю у сажу, через що зоря тьмяніє у видимому світлі, але у інфрачервоному світлі значущого зниження яскравості не відбувається. Змінні типу R Північної Корони переважно є надгігантамиспектральних класівF та G (за звичкою іменовані «жовтими»), з типовими молекулярними лініями C2 та CN, характерними для жовтих надгігантів. Однак в атмосфері такої змінної недостатньо водню (коефіцієнт складає від 1 на 1 000 до 1 на 1 000 000 по відношенню до гелію та інших хімічних елементів; для порівняння, універсальне співвідношення водню до гелію становить бл. 3 до 1).
Різноманітність
Зорі, які відносять до змінних типу R Північної Корони, досить різні. Більшість з них — надгіганти і мають спектри класу або F чи G («жовті»), або порівняно холодніший клас C-R (вуглецева зоря). Однак на цей час відомі три «блакитні» надгіганти спектрального класу B, напр. VZ Стрільця. Спектри ще чотирьох зір чомусь мають дуже мало ліній поглинаннязаліза[4]. Спільними рисами для всіх зір цього типу є виражені лінії вуглецю у спектрі, виражена нестача водню в атмосфері та періодичні тьмяніння зорі.
Ще більш рідкісні змінні типу DY Персея деколи вважаються підтипом змінних типу R Північної Корони, хоча до них включають менш яскраві вуглецеві зорі асимптотичного відгалуження гігантів і ці два типи змінних можуть бути непов'язані.
Фізика
Для пояснення формування вуглецевого прошарку пилу довкола R Північної Корони запропоновано дві основні моделі, за однією з яких вважається, що пил формується на відстані 20 радіусів від центру зорі, а друга — що у фотосфері зорі. Обґрунтування «20 радіусів» полягає в тому, що температура конденсації вуглецю становить 1 500 K, але вона не може пояснити, чому у кривих світності цих змінних перед самим мінімумом яскравості спостерігається різке падіння, адже Модель «20 радіусів» вимагає накопичення великої кількості пилу, а отже тривале за часом.
Альтернативна теорія фотосферичного накопичення вуглецевого пилу при температурах 4 500-6 500 K (тобто вище температури конденсації вуглецю) передбачає конденсацію на ділянках ударного фронту з низьким тиском (які спостерігались в атмосфері RY Стрільця), що дозволяє локальне охолодження і формування вуглецевого пилу[4].
Не має єдиної думки і щодо формування таких зір. Стандартна модель зоряної еволюції не передбачає великі яскраві зорі, в яких практично не має водню. Обидві основні теорії для формування таких зір дещо екзотичні. За однією, відбувається злиття двох білих карликів, один з яких є гелієвим білим карликом, а другий — вуглецево-кисневим. У білих карликів звичайно водню дуже мало, а тому його не буде і у зорі, яка є наслідком такого злиття. Друга теорія говорить про масивну конвективну подію на початку фази горіння зовнішньої гелієвої оболонки, внаслідок якої залишок атмосферного водню перемістився всередину зорі[5]. Можливо, що різноманітність змінних типу R Північної Корони спричинена саме різними механізмами їх формування і пов'язує їх з екстремально-гелієвими зорями та безводневими вуглецевими зорями.
Перелік
Цей перелік містить всі змінні типу R Північної Корони, наведені у Загальному каталозі змінних зір[6], з коментарями, а також деякі інші приклади.
↑Rosenbush, A. E. (1996). What causes the R Corona Borealis type minimum: dust cloud or dust shell?. Hydrogen deficient stars - Astronomical Society of the Pacific Conference Series. Astronomical Society of the Pacific. 96: 91. Bibcode:1996ASPC...96...91R.
↑Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1: 02025. Bibcode:2009yCat....102025S.
↑ аб(видима зоряна величина, якщо не зазначено (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))
↑Andrew D. Vanture; Daniel Zucker; George Wallerstein (1999). Is U Aquarii a Thorne-Żytkow Object?. The Astrophysical Journal (опубліковано опубліковано April 1, 1999). 514 (2): 932. Bibcode:1999ApJ...514..932V. doi:10.1086/306956.
↑Hoffleit, Dorrit (1930). Variables in Milky Way Field 167. Harvard College Observatory Bulletin No. 874. 874: 13. Bibcode:1930BHarO.874...13H.
↑Skiff, B. A. (2014). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Spectral Classifications (Skiff, 2009-2014). VizieR On-line Data Catalog: B/mk. Originally published in: Lowell Observatory (October 2014). 1: 2023. Bibcode:2014yCat....1.2023S.
↑Pickering, Edward C. (1907). Thirty-six new variable stars. Astronomische Nachrichten. 173: 379. Bibcode:1907AN....173..379P.
↑McLeod, Noah W.; Swope, Henrietta H. (1941). The Variable Stars of Milky Way Field 239. Harvard College Observatory Bulletin No. 915. 915: 29. Bibcode:1941BHarO.915...29M.
↑McNaught, R. H.; Dawes, G. (1986). Nsv 6708. Information Bulletin on Variable Stars. 2928: 1. Bibcode:1986IBVS.2928....1M.
↑Whitney, Barbara A.; Clayton, Geoffrey C.; Schulte-Ladbeck, Regina E.; Meade, Marilyn R. (1992). Spectropolarimetry of V854 Centauri at minimum light - Clues to the geometry of the dust and emission-line region. Astronomical Journal (ISSN 0004-6256). 103: 1652. Bibcode:1992AJ....103.1652W. doi:10.1086/116180.
↑Swope, Henrietta H. (1931). New Variable Stars in Centaurus and Circinus. Harvard College Observatory Bulletin No. 883. 883: 23. Bibcode:1931BHarO.883...23S.
↑Rao, N. K.; Lambert, David L. (1993). On the absolute magnitude of V482 Cygni, an R Coronae Borealis star. Astronomical Society of the Pacific. 105: 574. Bibcode:1993PASP..105..574R. doi:10.1086/133196.
↑ абMessina, S.; Marino, G.; Rodonò, M.; Cutispoto, G. (2000). Serendipitous discovery of an irregular and a semi-regular type variable in the field of BY Draconis. Astronomy and Astrophysics. 364: 706. Bibcode:2000A&A...364..706M.
↑Luyten, W. J. (1927). A New Irregular Variable of the R Coronae Type. Harvard College Observatory Bulletin. 846 (846): 31—33. Bibcode:1927BHarO.846...33L. 1927BHarO.846...33L.
↑Pickering, Edward C. (1906). Thirty-one new variable stars. Astronomische Nachrichten. 173: 263. Bibcode:1906AN....173R.263P.
↑Cannon, Annie J.; Pickering, Edward C. (1910). 22 New Variable Stars in Harvard Map, No. 52. Harvard College Observatory Circular. 162: 1. Bibcode:1910HarCi.162....1C.
↑Milone, L. A. (1990). The Position of RZ Normae. Information Bulletin on Variable Stars. 3505 (3505): 1—3. Bibcode:1990IBVS.3505....1M.
↑Tisserand, P.; Clayton, G. C.; Welch, D. L.; Pilecki, B.; Wyrzykowski, L.; Kilkenny, D. (2013). The ongoing pursuit of R Coronae Borealis stars: The ASAS-3 survey strikes again. Astronomy & Astrophysics. 551: A77. Bibcode:2013A&A...551A..77T. doi:10.1051/0004-6361/201220713.
↑Kazarovets, E. V.; Samus, N. N. (2011). NSV 07212 and NSV 07329: Two Probable RCB Stars. Peremennye Zvezdy. 31: 4. Bibcode:2011PZ.....31....4K.
↑Hesselbach, E.; Clayton, G. C.; Smith, P. S. (2002). Study of Suggested New R Coronae Borealis Stars HAD V98 and HD 172468. American Astronomical Society. 201: 1128. Bibcode:2002AAS...201.1711H.
↑Hesselbach, E.; Clayton, Geoffrey C.; Smith, Paul S. (2003). The Newly Active R Coronae Borealis Star, V2552 Ophiuchi. The Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 115 (813): 1301. Bibcode:2003PASP..115.1301H. doi:10.1086/379746.
↑Albitzky, V. (1929). Nine new variable stars. Astronomische Nachrichten. 235: 317. Bibcode:1929AN....235..317A.
↑V RY Sgr. The International Variable Star Index. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 8 August 2013.
↑Leavitt, Henrietta; Pickering, Edward C. (1904). Sixteen New Variable Stars in Sagittarius. Harvard College Observatory Circular. 91: 1. Bibcode:1904HarCi..91....1L.
↑ абKilkenny, D. (1989). Spectroscopy of 'RCB' stars - III. V618 SGR and MT PUP. The Observatory. 109: 229. Bibcode:1989Obs...109..229K.
↑Hoffleit, D. (1972). Six Variable Stars in Sagittarius. Information Bulletin on Variable Stars. 617: 1. Bibcode:1972IBVS..617....1H.
↑Greaves, J. (2007). An R Coronae Borealis Variable in Sagittarius. Peremennye Zvezdy. 27: 7. Bibcode:2007PZ.....27....7G.
↑Luyten, W. J. (1937). Neue Veränderliche am Südhimmel. Astronomische Nachrichten. 261: 451. Bibcode:1937AN....261..451L.
↑Pickering, Edward C. (1910). 20 new variable stars in Harvard Map, Nos. 2, 5, 32, 44 and 53. Astronomische Nachrichten. 184: 5. Bibcode:1910AN....184....5P.