Іон цианіду , CN− .HOMO Ціані́ди (ціанисті метали ) — солі синильної кислоти . Клас органічних сполук , які мають у своїй структурі функціональну групу C≡N, називають нітрилами . У практичному відношенні особливо важливі ціаніди лужних металів — калію , натрію , що одержуються різними способами, наприклад прожарюванням суміші коксу і поташу в атмосфері азоту . Найбільше значення має ціанід калію (ціанистий калій).
Як солі дуже слабкої кислоти, ціаніди у воді в сильному ступені зазнають гідролізу :
CN
− − -->
+
H
2
O
⟶ ⟶ -->
HCN
+
OH
− − -->
{\displaystyle {\ce {CN^- + H_2O -> HCN + OH^-}}}
Тому розчини мають лужну реакцію і сильно пахнуть синильною кислотою .
Отримують ціаніди, в результаті взаємодії основ , металів , та інших солей з синильною кислотою :
HCN
+
KOH
⟶ ⟶ -->
KCN
+
H
2
O
{\displaystyle {\ce {HCN + KOH -> KCN + H_2O}}}
2
HCN
+
Ca
⟶ ⟶ -->
Ca
(
CN
)
2
+
H
2
{\displaystyle {\ce {2HCN {+}Ca -> Ca(CN)_2 {+}H_2}}}
2
HCN
+
(
NH
4
)
2
SO
3
⟶ ⟶ -->
H
2
SO
4
+
2
NH
4
CN
{\displaystyle {\ce {2HCN + (NH_4)_2SO_3 -> H_2SO_4 + 2NH_4CN}}}
Ціаніди калію і натрію мають здатність розчиняти у присутності кисню повітря срібло і золото . На цьому засновано їх застосування для вилучення вказаних металів з руд , крім того, вони використовуються в органічному синтезі , при гальванічному золоченні і срібленні , у фотографії тощо.
↑ https://www.cdc.gov/chemicalemergencies/factsheets/cyanide.html
