Зигмунт Пшорн

Зигмунт Пшорн
Могила Зиґмунта Пшорна та його дружини на Личаківському цвинтарі.
Народження	9 квітня 1864(1864-04-09) Львів
Смерть	29 травня 1912(1912-05-29) (48 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австро-Угорщина
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Краків
Зигмунт Пшорн у Вікісховищі

Зигмунт Пшорн (пол. Zygmunt Pszorn; 9 квітня 1864, Львів — 29 травня 1912, там само) — львівський архітектор.

Біографія

Народився 9 квітня 1864 року.^[1] Уповноважений будівничий^[2] Входив до правління Товариства уповноважених будівничих у Львові.^[3]. Від 1895 року член Політехнічного товариства у Львові^[4]. У жовтні 1900 року став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де належав до ревізійної комісії^[5]. Член Товариства наукової допомоги для Князівства Цешинського^[6]. Був фотографом-аматором. Влітку 1903 року взяв участь у фотовиставці в місті Величка під Краковом, де здобув бронзову медаль.^[7]. 1904 року взяв участь у виставці у Львові^[8]. Належав до членів львівського відділу Товариства друзів молоді, яка навчається^[9].

Від 1904 року мешкав на вулиці Зигмунтовській, 9 (тепер вул. Гоголя)^[2]. Помер 29 травня 1912 року^[1] (за іншими даними — 1910^[4]), похований на Личаківському цвинтарі у Львові^[1].

Роботи

• Житловий будинок на вулиці Огірковій, 2 у Львові (1895)^[10].
• Спільне з архітектором Лишкевичем керівництво спорудженням казино у Львові (1898, тепер Будинок учених). проєкт бюро Гельмера і Фельнера^[11].
• Керівництво спорудженням в'язниці в Тернополі, спільно з Іполітом Слівінським (бл. 1900)^[12].
• Добудова східного флігеля у дворі житлового будинку на вулиці Крушельницької, 15 у Львові (1899—1900)^[13].
• Нереалізований проєкт розширення костелу монастиря кармелітів у Роздолі за рахунок рамен трансепту (1905)^[14].
• Житловий будинок на вулиці Метрологічній, 6 у Львові (1905—1906)^[15].
• Житловий будинок на вулиці Длугій, 60 у Кракові (1907)^[16].
• Флігель зі стайнею та возівнею в партері, а також мурований ґанок на подвір'ї житлового будинку на вулиці Крушельницької, 17 у Львові (1909—1910)^[17].
• Вілла Кухарів на вулиці Антоновича, 80 у Львові (1910)^[18].

Примітки

1. Фотографія надгробка на Вікісховищі. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
2. Dziennik Polski. — 31 marca 1904. — № 150. — S. 3. (пол.)
3. Stowarzyszenie przem. upow. budowniczych we Lwowie // Słowo Polskie. — 13 kwietnia 1900. — № 174. — S. 2.(пол.)
4. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94.(пол.)
5. Spółka kredytowa budowniczych // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.(пол.)
6. Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Księstwa Cieszyńskiego za rok obrotowy 1903. — Nakładem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie. — S. 9.(пол.)
7. Kronika // Nowa Reforma. — 9 lipca 1903. — № 153. — S. 2; Z Wystawy Fotogr. w Wieliczce // Ilustracya Polska. — 10 lipca 1903. — № 28. — S. 536. (пол.)
8. Żakowicz A. Fotografia Galicyjska do roku 1918. — Częstochowa—Katowice—Lwów: Centrum Europy, 2008. — S. 105. (пол.)
9. Sprawozdanie Wydziału Towarzystwa Przyjaciół Uczącej się Młodzieży we Lwowie za czas od 1. października 1896 do 1. października 1898. — Lwów, 1898. — S. 21. (пол.)
10. Архітектура Львова, 2008, с. 340.
11. Jaroszewski T. Wiedeńskie atelier Fellner & Helmer i Polska // Rocznik Historii Sztuki. — 1986. — T. XVI. — S. 321. — ISSN 0080-3472. (пол.)
12. Słowo Polskie. — 21 czerwca 1900. — № 285. — S. 4.(пол.)
13. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Крушельницької, 15 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 3 січня 2025.
14. Ostrowski J. Kościół p. w. Św. Trójcy i klasztor Karmelitów Trzewiczkowych w Rozdole // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2001. — Т. 9. — S. 144. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-84-X. (пол.)
15. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Метрологічна, 06 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 3 січня 2025.
16. Gminna ewidencja zabytków — Kraków. bip.krakow.pl (пол.). Biuletyn Informacji Publicznej. 2 серпня 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 3 січня 2025.
17. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Крушельницької, 17 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 лютого 2024. Процитовано 3 січня 2025.
18. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Антоновича, 80 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 3 січня 2025.

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.