1903 року створив проєктно-будівельне бюро спільно з Міхалом Улямом. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами Кендзерського, але частіше — від сторонніх архітекторів. Серед таких були зокрема Тадей Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Досі не встановлено прямого авторства проєктів Уляма, якому ймовірно належала загальна концепція майбутніх споруд. Сам Кендзерський був співвласником фірми лише на початках.[3]
1877 року Кендзерський став членом Політехнічного товариства у Львові.[4] У 1881 році входив до його правління.[5] Належав до кола організаторів Галицької крайової виставки1894 року, до відділу, що мав презентувати проєкти транспортних комунікацій.[6] У жовтні 1900 року став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де став президентом наглядової ради.[7] Член Палати інженерської урядових уповноважених архітекторів і геометрів. 1895 року очолював її.[8] Входив до Сталої делегації з'їздів при Політехнічному товаристві, у 1901—1903 роках очолював її.[9] Член Міської ради Львова у 1883—1895 роках. Від 1894 року член екзаменаційної комісії для майстрів мулярських.[10] Належав до Галицької інженерної палати. 1902 року очолював її, від 1903 — почесний член.[11] Багато років був президентом Міського касино. Очолював Літературно-художнє товариство. Входив до складу журі конкурсу проєктів будинку Політехнічного товариства у Львові (1905)[12], будівлі касино у Львові (1910)[13], корпусу Львівського університету (1913).[14]
Дослідження дефектів і укріплення фундаментів будівлі Галицького іпотечного банку у Львові 1879 року. Згодом Кендзерський прочитав на цю тему доповідь на засіданні Політехнічного товариства.[16] Новий головний вхід на розі будинку, добудований 1889. Флігель, споруджений 1895 року.[17]
Прибутковий дім адвоката Сегаля на проспекті Шевченка, 6, вулиці Мирослава Скорика, 4. Збудований 1905 року. За даними Мечислава Орловича проєктантом був Тадей Обмінський. Цьому однак немає документальних підтверджень. Натомість достеменно відомо, що будувала фірма Уляма і Кендзерського.[26]
Житловий будинок на вулиці Ірини Калинець, 4 (1904–1905, будувала фірма Уляма і Кендзерського).[23]
«Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. Збудована 1906 року. За даними Мечислава Орловича проєкт виконав Тадей Обмінський. Цьому однак немає документального підтвердження. Деталі спроєктував Філемон Левицький[27]. Достеменно відомо, що будувала фірма Уляма і Кендзерського.[28]
Дім Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписується Т. Обмінському, будувала фірма Уляма і Кендзерського.[29]
Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Керував будівництвом архітектор Каменобродський.[30] За іншими даними будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського з проєктом Альфреда Захаревича і Тадея Обмінського у 1904—1908.[31]
Будинки колишнього готелю «Еліт» на нинішній вулиці Огієнка, 18-18а (1909, будувала фірма Уляма і Кендзерського, автор імовірно Зигмунт Федорський).[23]
Житлові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1909). За іншими даними — проєкт Романа Фелінського.[32]
↑Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7.
↑Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
↑Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76.
↑Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 3 października 1900. — № 459. — S. 6; Kronika miejscowa // Słowo Polskie. — 7 listopada 1900. — № 518. — S. 4; Kronika // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.
↑W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
↑Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
↑Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
↑Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — ISBN 5-7745-0358-5..
↑Sprawozdania ze zgromadzeń tygodniowych // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. — S. 13.
↑Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 316. — ISBN 978-966-7022-77-8..
↑Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169.
↑Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 44; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169.
↑Brzezina K. Kościół parafialny P. W. Św. Walentego w Kałuszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 179—180, 185—186. — ISBN 83-85739-2-0.
↑Ю. Б. [Бірюльов Ю.], Цимбалюк С., Соболевський Є. Гранд-Готель // Галицька брама. — 1998. — № 2 (38). — С. 12.
↑ абвгдежиБірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова… — С. 182; Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія сучасної України… — С. 592.
↑Lewicki J. Między tradycją… — S. 510; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5.
Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław. — Warszawa. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 363.