Журавець великокореневищний[1], або гера́нь великокореневи́щна[2], (Geranium macrorrhizum) — вид рослин роду герань (Geranium) родини геранієвих (Geraniaceae).
Українські народні і побутові назви — калачик, мушкатель[1], бобовиння, вовчиця, горішина, герань звичайна, горішник, горішина, дубрівка, любисток польовий, стопа вовча
Натуралізований в Україні вид; його батьківщина — центральна, південна Європа й Балканський півострів. Росте на кам'янистих місцях у передгір'ях та гірському поясі Карпат і в гірському Криму[2].
Для лікарських потреб використовують свіже листя і кореневище.
Листя заготовляють під час цвітіння, зрізують усю надземну частину рослини. Одночасно викопують кореневище. Рослина містить флавоноїди, ефірну олію, борнеол, гераніол, карвакрол, цимол, вітаміни, мінеральні та дубильні речовини.
Внутрішньо застосовують — настоянку з свіжих листків (3 ст ложки на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 5 днів у темному місці) приймати по 20 крапель у столову ложку води ранком і ввечері. Зовнішньо — холодний настій із свіжого кореневища (2 ч ложки подрібненої сировини настоювати у 200 мл холодної води 10 годин) служить для компресів.
