PROFILBARU.COM

	Жуль Клеман Шаплен
	Jules-Clément Chaplain
	; Фотопортрет медальєра
Ім'я при народженні	Jules-Clément Chaplain
Народився	12 липня 1839; Нижня Нормандія
Помер	13 липня 1909 (70 років); Париж
Національність	Франція
Громадянство	Франція
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Напрямок	академізм, реалізм, романтизм, сецесія(модерн)
Працював у містах	Париж
Основні роботи	монумент Валері Греару, у співавторстві з Анрі-Полем Нено, низка монет і медалей на культурні події у Франції
Нагороди	Орден Почесного легіону

Жуль Клеман Шаплен або Жуль Шаплен (фр. Jules-Clément Chaplain 12 липня, 1839, Нижня Нормандія — 13 липня, 1909, Париж ) — французький скульптор і медальєр другої половини 19 ст.

Життєпис

Народився в Нижній Нормандії і походив з ремісничого стану. Батько був пекарем.

Художнє навчання опановував в Школі красних мистецтв, скульптуру йому викладав Франсуа Жофре́й (1806-1882), а медальєрне мистецтво - Ежен Удіно́. Брав участь у конкурсі на отримання Римської премії в класі ювелірів і граверів. За твір «Римський вояк кладе пальму першості на вівтар Бога Марса» отримав друге місце. Першу премію отримав 1863 року за твір « Меркурій і пантера» і рельєф на коштовному камені «Голова Меркурія» і право на подорож до Риму.

Римський період

Навчався в Римі близько чотирьох років (1863-1868). Надіслав у Париж декілька малюнків-копій з творів римських художників-попередників (« Бог вкладає душу у Адама » Мікеланджело, портрет Андреа дель Сарто ), копії монет доби античних Сіракуз, декілька портретних бюстів і перші власні медалі.

Участь у виставках і швидке визнання

Як скульптор і медальєр брав участь у виставках ( Паризький салон ,1863, 1864, 1866, 1868, 1869, 1870, 1872 ) і швидко виборов визнання. Участь у Паризькому салоні 1878 р. принесла йому першу виставкову нагороду. Того ж року отримав нагороду орден Почесного легіону. Шаплен запропонував нову ливарну форму, що дозволяла виготовляти медалі типового і малого діаметрів без втрати чіткості і якості виробів. Серед його творів — більше двадцяти медалей за його технологією на часть низки його французьких сучасників - архітекторів, скульпторів, письменників, акторів, художників, політиків.

1896 року його призначили художнім керівником Севрської порцелянової мануфактури. В період керівництва уславленою мануфактурою Шаплен виготовив декілька медалей, використавши неглазуровану порцеляну бісквіт.

Стилістика

Шаплен як митець працював у добу швидких і напружених пошуків у мистецтві Франції. Разом співіснувало декілька стилістичних напрямків - пізній класицизм, академізм, реалізм, ранній французький модерн ( сецесія ). В молоді роки Шаплен дотримувався орієнтації на класицизм і академізм. Створення портретів реальних осіб навернуло його до реалізму. В останні роки життя він рахувався зі стилем модерн.

Вибрані твори

«Паризька ратуша (нова)», медаль на відкриття після побудови, 1882
«Леон-Мішель Гамбетта», прем'єр-міністр Франції, медаль, 1883
«В пам'ять блокади Парижа», медаль, 1885
«Скульптор Гійом», медаль, 1886
« Сара Бернар », 1889, медаль на честь театральної акторки
«Художник Бонне», медаль, 1890

«Перші Літні олмпійські ігри », медаль, 1896
«Міжнародна всесвітня виставка», медаль, 1900 р., Париж
« Письменник Віктор Гюго», медаль, 1902
«Письменник Сюллі-Прюдом», лауреат Нобелівської премії з літератури від Франції, медаль, 1907
Монумент Валері Греару, у співавторстві з Анрі-Полем Нено