PROFILBARU.COM

Характеристики кратера
Жуль Верн
	Світлина із зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
Координати	34°51′ пд. ш. 147°17′ сх. д. / 34.85° пд. ш. 147.28° сх. д.
Діаметр	145,5 км
Глибина	2,961 км
Довгота ранкового; термінатора	215°
Епонім	Жуль Верн
Рік затвердження	1961
	Жуль Верн

Кра́тер Жюль Верн^[1]^[2] (лат. Jules Verne) — великий стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назва присвоєна на честь французького географа і письменника Жуля Верна (1828—1905); затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1961 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді^[3].

Опис кратера

Найближчими сусідами кратера є кратер Етвеш^[en] на захлді; кратер Павлов^[en] на північному заході; кратер Зейдель^[en] на північному сході; кратери Лундмарк^[en] та Рамзей^[en] на південному сході і кратер Рош^[en] на південному заході. На північний схід від кратера знаходиться Море Мрії^[4]. Селенографічні координати центру кратера 34°51′ пд. ш. 147°17′ сх. д. / 34.85° пд. ш. 147.28° сх. д. / -34.85; 147.28, діаметр 145,5 км^[5], глибина майже 3 км^[3].

Кратер Жюль Верн знаходиться всередині басейну Південний полюс — Ейткен. За тривалий час свого існування кратер є значно зруйнованим і має полігональну форму. Вал є суттєва згладжений, у північні частині перекривається сателитним кратером Жуль Верн Z (див. нижче), у північно-східній частині сателітним кратером Жуль Верн С, у східній частині сателітним кратером Жуль Верн G. Висота валу над навколишньою місцевістю досягає 1710 м^[3], об'єм кратера становить приблизно 22 700 км³^[3]. Дно чаші рівне, затоплене темною базальтовою лавою що є нехарактерним для зворотного боку Місяця, де товщина місячної кори є більшою ніж на видимому боці. У західній частині чаші добре помітні залишки двох невеликих кратерів, вали яких виступають над поверхнею лави. У північно-східній частині чаші розташовується примітний невеликий чашоподібний кратер, у східній та південно-східній частині розташовуються борозни. Менш помітна борозна є у північно-західній частині чаші.

Сателітні кратери

Жуль Верн	Координати	Діаметр, км
C	33°09′ пд. ш. 149°46′ сх. д. / 33.15° пд. ш. 149.77° сх. д. / -33.15; 149.77 (Жуль Верн C)	29,6
G	35°15′ пд. ш. 150°04′ сх. д. / 35.25° пд. ш. 150.07° сх. д. / -35.25; 150.07 (Жуль Верн G)	32,1
P	37°54′ пд. ш. 145°18′ сх. д. / 37.9° пд. ш. 145.3° сх. д. / -37.9; 145.3 (Жуль Верн P)	56,2
R	36°54′ пд. ш. 141°12′ сх. д. / 36.9° пд. ш. 141.2° сх. д. / -36.9; 141.2 (Жуль Верн R)	42
X	32°16′ пд. ш. 145°27′ сх. д. / 32.26° пд. ш. 145.45° сх. д. / -32.26; 145.45 (Жуль Верн X)	19,5
Y	31°27′ пд. ш. 146°22′ сх. д. / 31.45° пд. ш. 146.36° сх. д. / -31.45; 146.36 (Жуль Верн Y)	22
Z	32°33′ пд. ш. 147°01′ сх. д. / 32.55° пд. ш. 147.02° сх. д. / -32.55; 147.02 (Жуль Верн Z)	20,3

Утворення сателітних кратерів Жуль Верн C та P належить до нектарського періоду^[3].
Утворення сателітного кратера Жуль Верн G належить до ератосфенівського періоду^[3].

Див. також

Примітки

↑ Шингарёва К. Б., Бурба Г. А. Лунная номенклатура: Обратная сторона Луны, 1961—1973 гг / Отв. ред. А. А. Гурштейн и Ю. И. Ефремов. — М. : Наука, 1977. — 54 с.
↑ Повна карта Місяця 1979 року з великою роздільною здатністю. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
↑ Кратер Жуль Верн на карті LAC-118 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2019.
↑ Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 29 січня 2019.