Народився у селянській родині, з дитинства цікавився народними піснями. Після початкової школи вступив у Хоринську школу християнської молоді, де навчився грати на народних музичних інструментах: хурі, лімбі, домрі і балалайці.
У 18 років вирішує стати професійним музикантом і вступає до Бурят-Монгольського технікуму мистецтв (згодом Коледж мистецтв імені П.І. Чайковського) на клас труби. Грає в духовому оркестрі на саксгорнах і барабані, в оркестрі народних інструментів — на домрі, співає в хорі радіокомітету, виступає як виконавець народних пісень. У 1934 році написав пісню «Жаргал» на слова Цедена Галсанова, успіх якої надихнув його займатися композиторством. До 1939 року звертається за консультаціями щодо композиції до своїх педагогів, композиторів В. Морошкіна та Н. Тихонова.
У 1936-37 роках навчався у Свердловській консерваторії по класу композиції Бориса Гібаліна.
У 1939-45 роках — диригент і художній керівник Бурятського ансамблю пісні і танцю, у сезоні 1946-47 року диригує балетні постановки Бурятського театру опери та балету. З 1947 року — директор музичної школи в Улан-Уде. У 1959-62 роках — художній керівник Бурятської філармонії, у 1976-80 роках — художній керівник оркестру народних інструментів Бурятського радіо.
У 1960-68 роках — відповідальний секретар Спілки композиторів Бурятської АРСР. Упродовж 26 років очолював Бурятське відділення Російського хорового товариства. Зробив великий внесок у створення Кіжингинської дитячої музичної школи. Член КПРС з 1942 року.
З дружиною Єлизаветою Тимофіївною виростили п'ятьох дітей.[3]
Творчість
Віддавав перевагу балетній і танцювальній музиці. Зробив великий внесок у музичну культуру Бурятської республіки, створивши балет «Син землі» на основі бурятського героїчного епосу «Гесер».
Також досліджував музичну культуру інших республік: в 1964 відбулась прем'єра балету «Чурумчуку», написаного на основі якутського фольклору, у 1970 році композитор створив балет за мотивами калмицького епосу «Джангар», цікавився евенкійським фольклором.