У сезоні 2010/11 головний тренер клубу Жузеп Гвардіола запросив його взяти участь в основному складі команди, як запасного гравця проти клубу Реал Сосьєдад, однак за весь час гри Деулофеу так і не вийшов на поле.
В сезоні 2012/13 продовжив виступати за другу команду, за яку забив 18 голів у 33 матчах Сегунди. У зв'язку з таким успіхом в літнє міжсезоння на нього звернули свій англійські «Ліверпуль» та «Тоттенхем Хотспур», які хотіли отримати гравця на постійній основі. Однак «Барселона» була готова розглянути лише орендну угоду строком на один рік без права викупу контракту в каталонців.
10 липня2013 року стало відомо що Деулофеу віддала Жерара в Евертон на умовах річної оренди гравця без права подальшої викупу контракту. На переході гравця наполіг головний тренер«ірисок» каталонець Роберто Мартінес. Фінансові умови операції не розголошувались. Більшість часу, проведеного у складі «Евертона», Деулофеу основним гравцем атакувальної ланки команди, зігравши за сезон у 29 матчах і забивши 4 голи.
Влітку 2014 року повернувся до «Барселони», проте невдовзі був знову відданий в оренду, цього разу до «Севільї». А влітку 2015 року став гравцем «Евертона», який сплатив за його трансфер орієнтовні 4,2 мільйони фунтів. У грудні 2016 підписав орендний контракт з італійським«Міланом»[4].
Влітку 2017 року «Барселона» вирішила повернути свого вихованця, скориставшись правом зворотнього викупу гравця, передбаченим угодою з «Евертоном». Утім у рідній команді гравець провів лише півсезону, відігравши у десяти іграх Ла-Ліги, після чого 29 січня 2018 року був відданий в оренду до англійського «Вотфорда». Влітку того ж року англійці викупили контракт Деулофеу за орієнтовні 13 мільйонів євро. 22 лютого 2019 року іспанець став першим гравцем «Вотфорда», якому вдалося зробити хет-трик у грі Прем'єр-ліги, відзначившись трьома голами у ворота «Кардіфф Сіті» (перемога 5:1)[5].
5 жовтня 2020 року повернувся до Італії, на умовах оренди до кінця сезону приєднавшись до «Удінезе».
Виступи за збірні
2009 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії. 2010 року у складі збірної до 17 років став фіналістом юнацького чемпіонату Європи в Ліхтенштейні, де забив три голи, причому один в програному фіналі проти однолітків з Англії (1:2)[6][7]. А вже наступного року в складі збірної до 19 років став переможцем юнацького чемпіонату Європи в Румунії, на якому забив один гол. 2012 року на наступному Євро в Естонії знову став чемпіоном Європи, ставши з двома голами найкращим гравцем турніру[8]. Всього взяв участь у 43 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 12 забитими голами.
З 2013 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії у складі якої був учасником молодіжного чемпіонату світу 2013 року в Туреччині, де іспанці дійшли до чвертьфіналу, а Жерар забив два голи. Загалом на молодіжному рівні зіграв у 36 офіційних матчах, забивши 17 голів. За обома ціма показниками є рекордсменом іспанської «молодіжки».
↑´Mi gran sueño, debutar en el Bernabéu´ [´My biggest dream, play my first game at the Bernabéu´] (Spanish) . La Provincia. 22 червня 2010. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 4 червня 2013.
↑Bryan, Paul (16 липня 2012). 2012: Gerard Deulofeu. UEFA.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2013.
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 5 вересня 2011. Процитовано 31 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)