Дорошенко Вадим Олександрович

Дорошенко Вадим Олександрович
Народився	9 березня 1905(1905-03-09)  Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер	30 грудня 1944(1944-12-30) (39 років)
Діяльність	мовознавець, перекладач
Alma mater	Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Заклад	Криворізький державний педагогічний університет
У шлюбі з	Мак Ольга Нилівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорошенко.

Вади́м Олекса́ндрович Дороше́нко (справжнє прізвище — Дрочинський; 9 березня 1905, м. Кам'янець-Подільський, нині Хмельницької області — 30 грудня 1944, Усольтабір, поблизу с. Чорна Пермської області, Росія) — мовознавець і перекладач. Кандидат філологічних наук (1935).

Біографія

Народився в Кам'янці-Подільському, де його батько — колезький регістратор Олександр Семенович Дрочинський — працював бухгалтером в Подільській казенній палаті ^[1]. 1911 року він уже був колезьким секретарем, мав власний будинок на вулиці Московській (нині Огієнка) ^[2].

Через батька, що опинився в політичній еміграції (був офіцером армії Симона Петлюри), Вадим мусив узяти собі прізвище Дорошенка, котрогось із предків по лінії матері ^[3].

1929 року закінчив Кам'янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Від 1930 — у Харкові: викладав філологічні дисципліни у геодезичному інституті; одночасно працював у мовній редакції Державної радіостанції і перекладачем з німецької, англійської, польської, російської та інших мов при Державному видавництві України.

Від 1933 — у Криворізькому педагогічному інституті (Дніпропетровської області),1935 — захистив дисертацію «Стиль поезії Івана Франка» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. 1935 —1936 —завідувач кафедри мовознавства^[4].

1936 —1938 — доцент, професор завідувач кафедри загального мовознавства Ніжинського педагогічного інституту (Чернігівської області)^[5].

У червні 1938 арештований як «учасник української контрреволюційної націоналістичної повстанської організації», підозрюваний у зв'язках з «ворогом народу» Володимиром Затонським, засудженим до розстрілу Чернігівським обласним судом. Рішенням Верховного Суду УРСР від 3 травня 1939 виправданий, після тортур звільнений.

У січні 1941 знову заарештований. Рішенням Дніпропетровського обласного суду від 21—28 квітня 1941 засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років таборів. Реабілітований 1956^[6]

Життя Вадима Дорошенка склало основу сюжету книги його дружини Ольги Мак «З часів єжовщини. Спогади» (Мюнхен, 1954)^[7]

Примітки

1. Адрес-календарь Подольской губернии. Составлен по сведениям, собранным к 15 сентября 1904 г. — Каменец-Подольский, 1904. — С. 10.
2. Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Составил В. В. Филимонов. — Каменец-Подольск, 1911. — С. 22.
3. Кирпа Галина. «Я є кимсь…» // Літературна Україна. — 2003. — № 36. — 9 жовтня. — С. 7.
4. Гусейнов, Григорій (2001). Отруйне перо Вадима Дорошенка // Історія Криворіжжя: сучасний погляд на історичні періоди, постаті та краєзнавчі дослідження. Кривий Ріг. с. 135—139.
5. Забарний, Олександр (2007). Ніжинська Голгофа професора Вадима Дорошенка // Літературний Чернігів. № 4. Чернігів. с. 178−184.
6. Фінічева, Вікторія (2017). Вадим Дорошенко // Історична пам’ять Дніпропетровщини: події, факти, імена : у 5 т. : зб. статей та документів. Т. 5 : Криворіжжя у тенетах політичних репресій. Дніпро: Монолит. с. 81—85.
7. Diasporiana Електронна бібліотека | Мак О. З часів єжовщини. diasporiana.org.ua. Процитовано 6 березня 2025.

Література

• Дикий І. Професор Вадим Дорошенко // Просвіта. Ніжин, 1994. № 6—7;
• Мак Ольга. Мій Ніжин. Ніжин, 2001. ДА: ДА СБУ у Дніпроп. обл., спр. П-7099, с. 2—98.
• О. Г. Астаф'єв, М. М. Астаф'єва Енциклопедія сучасної України. — Т. 8. — Київ, 2008., с. 337