Домбровський Владислав Олександрович

Владислав Олександрович Домбровський
Władysław Dąbrowski
пол. Władysław Dąbrowski
Народження1839(1839)
сел. Пацуни Ковенської губернії
Смерть13 лютого 1917(1917-02-13)
Національністьполяки
КраїнаРосійська імперія
НавчанняРизький технічний університет (1876) і Петербурзька академія мистецтв
Діяльністьархітектор
Праця в містахОдеса, Миколаїв, Фастів, Москва
Архітектурний стильісторизм, модерн
Найважливіші спорудиРимсько-католицькі церкви у Миколаєві, Фастові, Одесі
Діти·Sigismund Dombrovskyid
CMNS: Домбровський Владислав Олександрович у Вікісховищі

Владислав Олександрович Домбровський (нар. 1854(1854), селище Пацуни, Литва — 13 лютого 1917, Москва) — український архітектор польського походження, будував в Одесі та Москві, один з перших архітекторі в Одесі, що застосовували стиль модерн. Також відомий будівництвом декількох значних римсько-католицьких церков на межі ХІХ — поч. ХХ ст.

Біографія

Народився в селищі Пацунів Ковенської губернії в 1854 році. Закінчив Ризький Політехнічний інститут в 1876 році і вступив в Імператорської Академії мистецтв. Паралельно навчанню служив помічником архітекторів Р. А. Гедіке і А. І. Кракау.

У 1882 році отримав в Академії малу золоту медаль за «Проект Міської Думи» і звання класного художника архітектури 2-го ступеня. У 1886 році йому присвоїли звання класного художника архітектури 1-го ступеня. Був направлений на службу в Херсон.

У 1890 році переїхав до Одеси, де в 1896 став архітектором канцелярії при градоначальнику. За приватними замовленнями будував мало. Приблизно у 1902—1903 роках побудував декілька значних будинків у стилі модерн.

Архітектор часто змінював помешкання, у 1891 році він мешкав на Дерибасівській вул., 19[1], у 1893 на Маразліївській, 26[2], у 1894 — на вул. Гоголя, 23[3], у 1896—1897 його адреса не згадується[4][5], у 1900 році він мешкає у будинку О. П. Руссова на Садовій вул., 21[6], у 1903 році мешкає на Маразліївській вул., 4[7], у 1906 — Маразліївська, 26[8], у 1907 — Маразліївська, 2[9], 1909—1910 — Маразліївська вул., 26[10][11].

Працював також і інших містах України. Звів за власними проєктами великі і добре оздоблені костели в Миколаєві, Краснополі, Фастові, Одесі.

У 1911 році переїхав до Москви, де продовжив будувати прибуткові будинки.

Його син С. В. Домбровський теж став архітектором.

Вшанування пам'яті

У місті Одеса вулицю Желябова перейменували на вулицю Владислава Домбровського.

Проєкти

В Одесі

  • Флігель Рогозинської, 1893 р., Велика Арнаутська, 27[12] (пізніше перебудований);
  • Доробка ескізного проєкту Одеського головпоштамту (автор: В. Харламов), 1892 p. Нагляд за спорудженням (за участі М. Г. Рейнгерца), 1893–1895 pp., Софіївська вул., 10[12]. Пам'ятка архітектури № 774-Од[13];
  • Нагляд за спорудженням Будинку працелюбності (проєкт: Влодек Л. Л.), 1895–1898 pp., вул. Одарія, 9[12]. Щойно виявлена пам'ятка історії[13];
  • Друга Римсько-католицька церква (св. Климента), проєкт 1895 p. — пізніше корегувався, Будівництво (за участі Л. Л. Влодека та Ф. А. Троупянського), 1904—1913 pp., Балківська вул., 209[12] (не зберігся);
  • Перебудова Бульварної поліцейської дільниці, 1899 р., Преображенська вул., 44 / вул. Буніна, 41[12]. Щойно виявлена пам'ятка історії[13];
  • Нова міська лікарня на Слободці-Романівці, проєкт 1900 р., Будівництво (за участю Ф. А. Троупянського), 1900—1904 pp., вул. Академіка Воробйова, 5[12]. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[13];
  • Особняк Бродської (за участю Ф. А. Троупянського), ? — 1906 рр., Фонтанська дор., 165[12]. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[13];
  • Будинок Машевського (за участю Ф. А. Троупянського), 1903 р., Преображенська вул., 18[12]. Пам'ятка архітектури № 661-Од[13];
  • Будинок Гаєвського (за участю Ф. А. Троупянського), 1903–1905 рр., Єлизаветинська вул., 13[12]. Пам'ятка історії № 267-Од[13];;
  • Будинок Бродського, поч. 1900-х рр., Канатна вул., 31[12]. Пам'ятка архітектури № 295-Од[13];
  • Перебудова Воскресенської церкви на Середньому фонтані (проєкт первісного будинку — Ф. Й. Моранді, 1840-і), вул. Бернардацці (не збереглася)[13].
  • Лікарня товариства піклування про незаможних, 1912 р., Куяльник (місцезнаходження і збереженість не визначені)[13];

В Москві

  • Будинок К. Феррейна, 1912–1914 рр., Кривоарбатський пров., 12;
  • Прибутковий будинок, 1914 р., Різдвіяний бульв., 10/7;
  • Прибутковий будинок, 1914 р., Велика Грузинська вул., 5;
  • Будинок В. В. Рузьської, 1914 р., Спиридонівка, 34;
  • Дворовий флігель В. В. Рузьської, 1914 р., Спиридонівка, 34 корп. 2;
  • Будинок Ю. П. Бабаєва, 1915–1917 рр., Лихов пров., 5;

В інших містах

Галерея

Примітки

  1. ↑ Адрес-календарь Одесского градоначальства, 1892
  2. ↑ Адрес-календарь Одесского градоначальства, 1894
  3. ↑ Адрес-календарь Одесского градоначальства, 1895
  4. ↑ Адрес-календарь Одесского Градоначальства на 1897 год: справочное издание. — Одесса: Тип. Штаба войск Одесск. военн. Округа, 1897. — 410, 215 с.
  5. ↑ Адрес-календарь Одесского градоначальства, 1898
  6. ↑ Адрес-календарь Одесского Градоначальства на 1901 год: справочное издание. — Одесса: Тип. Штаба войск Одесск. военн. Округа, 1900. — 346, 193 с.
  7. ↑ Вся Одесса: адресная книга, под редакцией Л. А. Лисянского. Год изд. 5-й., 1904—1905 — Одесса: И. А. Копельман, 1904
  8. ↑ Вся Одесса: адресная книга, под редакцией Л. А. Лисянского. Год изд. 6-й., 1907 — Одесса, 1907
  9. ↑ Вся Одесса: адресная книга, под редакцией Л. А. Лисянского. Год изд. 7-й., 1908 — Одесса, 1908
  10. ↑ Вся Одесса: адресная книга, под редакцией Л. А. Лисянского, 1910 — Одесса, 1910
  11. ↑ Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1911 г. — Год издания 1-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1911
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — Київ: НДІТІАМ, 1999. — 477 с.[1] [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б в г д е ж и к л Перелік пам'яток культурної спадщини, розташованих на території м. Одеси (станом на вересень 2009 р.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 листопада 2018.

Джерела

  • Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник" (Київ, 1999);
  • В. А. Пилявский. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки, 2-е издание. Optimum, 2010". ISBN 978-966-344-378-2
  • Album Academikum der Politechnikums zu Riga 1862—1912
  • Architekci i budownczowie w Polsce, 1954

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!