Гороховатка (село)

село Гороховатка
Герб
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Тер. громада	Борівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63040050120042348
Облікова картка	Гороховатка
Основні дані
Засноване	1670[1][2]
Населення	557
Площа	1,758 км²
Густота населення	316,840 осіб/км²
Поштовий індекс	63822
Телефонний код	+380 5759
Географічні дані
Географічні координати	49°22′0″ пн. ш. 37°31′6″ сх. д.
Водойми	Оскільське водосховище, Гороховатка
Відстань до обласного центру	115 км
Відстань до районного центру	9 км
Найближча залізнична станція	Переддонбасівська
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище Борова, вул. Центральна, 1
Карта
Гороховатка
Гороховатка
Мапа

Горохова́тка  (колишня назва — Остропілля) — село в Україні, у Борівській селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення за переписом 2001 року становить 557 осіб, з яких 246 — чоловіки і 311 — жінки.

Географія

Село Гороховатка знаходиться на заході Ізюмського району в місці впадіння річки Гороховатка в Оскільське водосховище (річка Оскіл). Через водосховище є міст. На півдні село межує з селом Бахтин, на сході з селом Підлиман, на півночі з селом Гаврилівка та на заході з селом Мирне. Північніше від села розташований Кучерівський ліс. Через село проходить шосе Р79 сполученням Ізюм — Куп'янськ.

Історія

Гороховатка на мапі 1785 року

Походження назви й час заснування

Село було засноване в 1670 ріку^[1][2] і спочатку було містом "Остропілля". Заснував місто полковник Григорій Донець. У 1683 році зафіксовано нову назву міста - "Гороховець", що виникла від однойменної річки. Нова назва "Гороховатка" витіснила стару назву "Остропілля" на початку XVIII століття^[3]

Подальші роки

У 1679 році село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.

У XVIII столітті (до 1765 року) Гороховатка — сотенний центр Ізюмського козацького слобідського полку. Містечко мало власну ратушу і городового отамана.

У 1863 році в сусідньому селі Калинове спалахнув виступ селян, у котрому брали участь і селяни Гороховатки. Під час революції 1905–1907 років у Гороховатці в 1905 році відбулася сходка селян, на котрій вони вимагали розподілу поміщицької землі. Деякі селяни свавільно почали орати її.

Червона окупація в селі була встановлена в січні 1918 року. У 1929 році було проведено примусову колективізацію.

Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 рр.. Кількість встановлених жертв — 121 людина^[4].

На фронтах Другої світової війни і в партизанських загонах боролись 350 мешканців Гороховатки.

У 1958 році, у зв'язку з будівництвом Оскільського водосховища, у селі Гороховатка було знесено кілька вулиць, а їхніх мешканців було переселено в інше місце.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Борівської селищної громади.^[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борівського району, увійшло до складу Ізюмського району Харківсько області^[6].

У березні 2022 року було окуповане рашистськими окупаційними військами, також була зруйнована школа, частково поштове відділення, кілька будинків, а також деякі споруди фермерського господарства.

Звільнено 9 вересня українською армією.

Етимологія назви

Стверджують, що назва походить від злиття двох слів — в «горах ховатися»^[7][8].

У зв'язку з перейменуванням в 2005 році^[9] села з Горохуватка на Гороховатка, у документації часто відбувається плутанина.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	521	93.54%
російська	34	6.10%
румунська	1	0.18%
інші/не вказали	1	0.18%
Усього	557	100%

Визначні пам'ятки

Пам'ятками села вважається курган Скорботні могили, поселення салтівської культури (періоду VIII — X століть), а також братська могила радянських вояків і пам'ятний знак воякам, які народилися у цьому селі.

По сусідству з Гороховаткою був Гороховатський монастир (до наших днів не зберігся).

Економіка

У селі є молочно-товарна, свинячо-товарна і вівце-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні, а також виробничий сільськогосподарський кооператив «Батьківщина».

Об'єкти соціальної сфери

• Гороховатська школа І-ІІІ ст.

Відомі люди

У селі народилися ректор Харківської духовної семінарії Антоновський Степан Іванович та Герой Радянського Союзу Шутько Єгор Йосипович.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

1. Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / [Д. И. Багалей]. – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. - с. 148, 170
2. Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
3. Зникле місто Остропілля / Кисиленко В. Ю. // Газета "Слобідський край". - 2010. - 19 червня
4. Мартиролог. Харківська область, ст. 456—459 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 24 жовтня 2015.
5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії, Харків, «Сага», 2007.
8. narod.ru/filaret/fila5_30.htm Слобода Гороховатка. Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
9. Картка постанови.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Гороховатська веснянка, відроджена Василем Кисиленком
• відео Гороховатської веснянки^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Сайт Верховної Ради України
• Сайт Центральної виборчої комісії [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Карта України [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-спарвочник.-Киев: «Наукова думка», 1987.-с. 504

Харківщина   Україна   Слобідська Україна   Географія