Габрієла Містраль[7] (ісп.Gabriela Mistral; справжнє ім'я — Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга, скорочено Лусіла Годой Алькаяга(ісп.Lucila de María del Perpetuo Socorro Godoy Alcayaga); 7 квітня1889 — 10 січня1957) — чилійська феміністська поетеса, просвітителька, дипломатка, борчиня за права жінок, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1945) «За поезію істинного почуття», яка зробила її ім'я символом ідеалістичного прагнення для всієї Латинської Америки.
Літературна наставниця чилійського письменника Пабло Неруди.
Містраль Ґабріела // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 188. — ISBN 966-692-744-6.