Гміна Велькі Очи (пол. Gmina Wielkie Oczy) — сільська гміна у східній Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства[2].
Станом на 31 грудня 2011 у гміні проживало 3930 осіб[1].
Територія
Згідно з даними за 2007 рік площа гміни становила 146.49 км², у тому числі[3]:
- орні землі: 44.00 %
- ліси: 45.00 %
Таким чином, площа гміни становить 11.20 % площі повіту.
Населення
Станом на 31 грудня 2011[1]:
Опис |
Загалом |
Чоловіки |
Жінки
|
одиниця |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
%
|
все |
3930 |
100 |
1932 |
49.16 |
1998 |
50.84
|
міське |
0 |
100 |
0 |
|
0 |
|
сільське |
3930 |
100 |
1932 |
49.16 |
1998 |
50.84
|
Населені пункти
Сусідні гміни
Гміна Велькі Очи межує з такими гмінами: Любачів, Ляшки, Олешичі, Радимно.
Історія
Ґміна Вєлькє Очи — колишня (1934—1939 рр.) сільська ґміна у Яворівському повіті Львівського воєводства Польської республіки (1918—1939) рр. та у Крайсгауптманшафті Лемберг-Ланд Дистрикту Галичина Третього Райху. Центром ґміни було містечко Великі Очі.
1 серпня 1934 р. було створено ґміну Вєлькє Очи в Яворівському повіті. До неї увійшли сільські громади: Божа Воля, Вєлькє Очи, Вулька Жмійовска, Жмійовіска, Кобильніца Руска, Кобильніца Волоска, Пшедбуже, Руда Кохановска, Руда Краковєцка, Сколін, Сьвідніца, Фельбах, Чаплакі[5]
У 1934 р. територія ґміни становила 119,38 км². Населення ґміни станом на 1931 рік становило 9 600 осіб. Налічувалось 1 646 житлових будинків[4].
Національний склад населення ґміни Вєлькє Очи на 01.01.1939[6]:
село |
населення |
українці-грекокатолики |
українці-латинники |
євреї |
німці |
поляки
|
Божа Воля |
380 |
150 |
20 |
|
|
210
|
Великі Очі |
1880 |
320 |
|
560 |
|
1000
|
Вілька Зміївська |
440 |
400 |
35 |
5 |
|
|
Змієвиська |
860 |
630 |
180 |
30 |
|
20
|
Кобильниця Руська |
1630 |
1360 |
75 |
35 |
60 |
100
|
Кобильниця Волоська |
1840 |
1750 |
25 |
20 |
30 |
15
|
Передвір’я |
610 |
490 |
110 |
10 |
|
|
Руда Коханівська |
350 |
90 |
|
5 |
|
255
|
Руда-Краковецька |
350 |
100 |
|
10 |
|
240
|
Сколин |
350 |
280 |
40 |
10 |
|
20
|
Свидниця |
1150 |
635 |
450 |
15 |
|
50
|
Фельбах |
160 |
5 |
|
|
140 |
15
|
Чапляки |
340 |
250 |
65 |
15 |
|
10
|
Загалом |
10340 |
6460 |
1000 |
715 |
230 |
1935
|
Відсотки |
100 % |
62,48 % |
9,67 % |
6,91 % |
2,22 % |
18,71 %
|
Відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа 28 вересня територія ґміни була зайнята СРСР. Ґміна ліквідована 17 січня 1940 р. у зв'язку з утворенням Краківецького району.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р. Зі складу ґміни передано до новоутвореної ґміни Краківець села Підбір’я, Руда Коханівська, Руда-Краковецька, Свидниця і Чапляки, натомість передано з ліквідованої ґміни Нагачув села Вовча Гора, Дрогомишль, Колониці, Липина, Липовець, Нагачів, Поруби.
На 1.03.1943 населення ґміни становило 12 623 особи.[7].
Після зайняття території ґміни в липні 1944 р. Червоною армією західна частина ґміни відповідно до Люблінської угоди передана Польщі, у СРСР залишились села Божа Воля, Підбір’я, Руда Коханівська, Руда-Краковецька і Свидниця.
Примітки