Бєлова Людмила Олександрівна

Бєлова Людмила Олександрівна
Бєлова Людмила Олександрівна
Народилася	29 липня 1951 (73 роки) ; Ханжонкове, Макіївка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Місце проживання	Харків
Діяльність	політична діячка, інженерка, викладачка університету
Alma mater	Харківський національний автомобільно-дорожній університет (1973)
Науковий ступінь	кандидат технічних наук (1979) і доктор соціологічних наук (2006)
Вчене звання	доцент і професор
Заклад	Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Харківська обласна державна адміністрація і Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Посада	депутат
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Людмила Олександрівна Бєлова (нар. 29 липня 1951(19510729), Макіївка, Донецька область) — депутат Харківської обласної ради, віце-президент фонду «Ренесанс».

Освіта

1973–1975 — інженер, старший інженер кафедри дорожньо-будівельних матеріалів ХАДІ;

1975–1978 — аспірант ХАДІ;

1978–1987 — асистент кафедри дорожньо-будівельних матеріалів, доцент ХАДІ;

1987–1990 — секретар парткому компартії ХАДІ;

1990–1995 — проректор з навчальної роботи ХАДІ;

1995–1996 — проректор з соціально-економічних питань, проректор з навчально-виховної роботи Харківського гуманітарного інституту «Народна українська академія»;

1996–1998 — начальник відділу вищої освіти управління освіти Харківської облдержадміністрації;

1998–2002 — заступник начальника управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації;

2002–2005 — начальник Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації.

З листопада 2005 р. по березень 2010 р. — заступник голови Харківської облдержадміністрації.

З квітня 2010 р. — віце-президент фонду «Ренесанс».

У 2010 р. обрана депутатом Харківської облради за списком ВО «Батьківщина» (керівник фракції ВО «Батьківщина»)^[2].

Кандидат технічних наук (1979), доцент (1985), доктор соціологічних наук (2006), професор (2006).
Має знак «Відмінник освіти», подяку начальника управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації, почесне звання «Заслужений працівник освіти України»^[3], орден княгині Ольги II, III ступенів^[2], знак «Петро Могила» (2006), відзнака Міністерства внутрішніх справ України — «медаль за попередження правопорушень» (2008), «Справжній харків'янин — 2007» в номінації «Наука і освіта».
Почесний громадянин Харківської області (2017)^[4].