Богусла́в Мате́й Чорного́рський (хрещений 16 лютого 1684, Нимбурк, Богемія — 1 липня 1742, Ґрац, Австрія) — чеський композитор, органіст і педагог епохи бароко. Писав мотети, інші хорові твори й для органа соло.
Батько Чорногорського Самюель був сином кантора у місті Нимбурк. Із 1700-го по 1702 вивчав філософію у Празькому університеті. В 1704 став францисканцем; потім у 1708 був висвячений у священики.[6] Не завжаючи на це, був вигнаний із Чехії на десять років й оселився в місті Ассізі, в Італії. Із 1710 по 1715 працював органістом в церкві Базиліка Сан-Франческо та, можливо вивчав контрапункт із Джузеппе Тартіні. В Італії Чорногорський був званий «Padre Boemo».[6] Після завершення терміну вигнання повернувся в Прагу, де присвятив себе викладанню. До видатних учнів «школи Чорногорського» належать Йозеф Зеґер, Франтішек Тума, Фелікс Бенда та інші. У 1731 знову поїхав до Італії та працював там органістом у Падуї. Помер у Ґраці в 1742 році.
Чорногорський визначний представник пізньобарочного стилю. Писав фуґи й токати для органа, вокальні твори. Сильно вплинув на розвиток музики у Чехії як композитор і педагог.[7]
Творчий доробок Чорногорського включає: