Атлас був виготовлений анонімним венеційським картографом, можливо автором атласу Пінеллі – Валькенаер. Колись вважалося, що атлас Корбітс датований 1368 роком (через неправильне прочитання напису y(sole) 368 на п'ятому аркуші). Але згідно останніх досліджень вважається, що він був зроблений між 1384 і 1410 роками з можливими пізнішими виправленнями[1].
На карті присутній підпис латиною «hec tabula ex testamento d [omi] nj nicholaj de co [r] bitis deuenit monast [eri] o cart [husiano] flore [ntino]»[2], який свідчить про те що атлас Корбітіс належав певній родині Корбіцці з Флоренції в XIV столітті, і зберігався у флоренційському картезіанському монастирі Чертоза дель Галлуццо[en]. Раніше напис неправильно сприймався як «Combitis» — назва, під якою іноді згадують атлас у старих джерелах.
Четвертий портолан (Південна Атлантика) зображує західноафриканське узбережжя аж до мису inbugder (мис Буждур) та кількох атлантичних островів, Для позначення атлантичних островів використовуючи ті ж самі назви, що вже зустрічаються на попередніх картах (зокрема в Атласі Медічі1351 року і на Портолані братів Піццингані1367 року тощо).
В Атласі Корбітіс на портолані № 4 позначені такі атлантичні острови:
Campbell, T. (2011) «Anonymous works and the question of their attribution to individual chartmakers or to their supposed workshops», (online [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.], accessed July 14, 2011)