Державна атестація — основна форма державного контролю за діяльністю дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності.
У 1992—1994 рр. Г. В. Єльникова очолила Всеукраїнський проєкт з атестації загальноосвітніх навчальних закладів. 1996 року розпочалася масова атестація загальноосвітніх навчальних закладів на основі «Типового положення про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти й закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації». Спочатку атестація мала черговість проведення один раз на п'ять років, а з 2001 року й донині — один раз на десять років. Ця форма контролю замінила інспекторські фронтальні перевірки.
Державна атестація навчальних закладів державної форми власності здійснюється Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються.
Державна атестація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється відповідними місцевими органами управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються.
Державна атестація навчальних закладів приватної форми власності здійснюється відповідними органами управління освітою Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Порядок державної атестації[1] визначає Міністерство освіти і науки України.
Інструктивно-методичне забезпечення державної атестації навчальних закладів здійснює Міністерство освіти і науки України, а контроль за її проведенням – Державна інспекція навчальних закладів.