Апо́стольник — предмет одягу православноїчерниці, схожий на намітку. Являє собою хустку з вирізом для обличчя, кінці якого низпадають на плечі і покривають рівномірно груди й спину (можуть сягати живота). Поверх апостольника носять скуфію, камилавку чи клобук. Апостольник належить надівати також рясофорним послушницям.
У деяких церквах (РПЦ) апостольник є обов'язковою частиною облачення черниці, в інших може не вживатися: так, у Елладській церкві його заміняють великою хусткою, а в Румунській церкві він взагалі відсутній.
Вважають, що апостольник веде своє походження від мафорія. Апостольник з орарем були облаченням дияконіс. Феодорит Кирський, описуючи зовнішній вигляд своєї сучасниці преподобної Домніни (V століття), повідомляє, що вона була «вся покрита покривалом, що сягало колін».
Традиційний колір апостольника — чорний, але в разі, якщо черниця виконує певні послухи, він може бути білим. Для сестер Марфо-Маріїнської обителі, заснованої великою княгинею Єлизаветою Федорівною, був розроблений білий апостольник за зразком черничого.
Католицький апостольник
Аналогічне нижнє головне покривало-намітку (англ.wimple, фр.guimpe, ісп.griñón, пол.podwika) носять і католицькі черниці. Відмінність від православного апостольника полягає в тому, що кінці намітки не спадають на плечі, а зав'язуються під підборіддям.