Андрухович Софія Юріївна

Андрухович Софія Юріївна
Народилася	17 листопада 1982(1982-11-17) (42 роки) або 1982[1] Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	письменниця, перекладачка, публіцистка
Сфера роботи	література[1], публіцистика[1], переклади з англійської^d[1] і переклади з польської^d[1]
Alma mater	Українська академія друкарства
Мова творів	українська
Батько	Андрухович Юрій Ігорович
Мати	Андрухович Ніна Миколаївна
У шлюбі з	Бондар Андрій Володимирович
Діти	Бондар Варвара Андріївна
Андрухович Софія Юріївна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Софі́я Ю́ріївна Андрухо́вич (нар. 17 листопада 1982, Івано-Франківськ, Українська РСР) — українська письменниця, перекладачка й публіцистка.

Біографія

Народилася 17 листопада 1982 року в Україні в Івано-Франківську в родині письменника Юрія Андруховича.

Закінчила природничий ліцей в рідному місті (2000) та Українську академію друкарства^[2].

Співредакторка часопису «Четвер». Має низку публікацій у періодиці. Стипендіатка програми Вілли Деціуша у Кракові (2004). Мешкає в Києві.

Одружена з письменником Андрієм Бондарем. 10 березня 2008 року народила дочку Варвару.

Твори

Софія Андрухович у Варшаві, 20 травня 2007 року

Прозові твори

• «Літо Мілени» (К.: «Смолоскип», 2002).
• «Старі люди» (Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2003).
• «Жінки їхніх чоловіків» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005).
• «Сьомга» (Київ: Нора-друк, 2007).
• «Фелікс Австрія» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014).
• «Сузір'я Курки» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2016) у співавторстві з Мар'яною Прохасько.
• «Амадока» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2020).
• «Катананхе» (Київ: Комубук, 2024^[3].

Переклади

• Мануела Ґретковська. «Європейка». Переклад із польської. «Нора-Друк», 2006.
• Клайв Стейплз Льюїс. «Принц Каспіян». Переклад з англійської. «Проспект», 2008
• Клайв Стейплз Льюїс. «Подорож Досвітнього мандрівника». Переклад з англійської. «Проспект», 2008
• Дж. К. Роулінґ. «Гаррі Поттер і келих вогню». Переклад із англійської разом з Віктором Морозовим.
• Кадзуо Ішіґуро. «Не відпускай мене». Переклад із англійської. «Видавництво Старого Лева», 2016.
• Айн Ренд. «Атлант розправив плечі». Переклад із англійської(ч.2 і 3) Київ: Наш Формат, 2015
• Тоні Джадт. Коли змінюються факти. Переклад: Софія Андрухович. — Львів: видавництво «Човен», 2021.^[4]
• Тоні Джадт. Шале пам'яті. Переклад: Софія Андрухович. — Львів: видавництво «Човен», 2022.^[5]

Відзнаки та стипендії

• 2012, 2016 — стипендіатка Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia)
• 2014 — спеціальна відзнака Форуму видавців у Львові (роман «Фелікс Австрія»)
• 2014 — ЛітАкцент року (роман «Фелікс Австрія»)
• 2014 — Книга року Бі-Бі-Сі (роман «Фелікс Австрія»)
• 2015 — літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського^[6]
• 2015 — премія Фонду Лесі та Петра Ковалевих (роман «Фелікс Австрія»)
• 2017 — літературна премія Вишеградського Східного партнерства (VEaPLA) (роман «Фелікс Австрія»)^[7]
• 2017 — книжка «Сузір'я Курки» Софії Андрухович та Мар'яни Прохасько увійшла до каталогу книжкових рекомендацій у галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки 2017» («WhiteRavens 2017»)^[8]
• 2020 — ЛітАкцент року (роман «Амадока)^[9]
• 2020 — Книжка року, номінація «Красне письменство» (роман «Амадока)^[10]
• 2023 — Премія імені Шолом-Алейхема (роман «Амадока)^[11]

Громадська позиція

Підписала петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова^[12].

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Львівський національний університет (фах — українська філологія) → Премію Конрада за 2015 отримала Софія Андрухович. [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] → за словами п. Софії, помилка
3. Роман Софії Андрухович «Катананхе» на сайті Komubook
4. Коли змінюються факти. Тоні Джадт. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
5. Шале пам’яті. Тоні Джадт. Перекладачка Софія Андрухович. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
6. Софія Андрухович отримала Премію Конрада. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 7 грудня 2015.
7. Українська письменниця Софія Андрухович стала лауреатом престижної премії з літератури. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
8. «Сузір’я Курки» Софії Андрухович та Мар`яни Прохасько потрапило до міжнародного каталогу «Білі круки 2017». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
9. «ЛітАкцент року – 2020»: переможці. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 29 січня 2021. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 30 січня 2021. [Архівовано 2021-11-20 у Wayback Machine.]
10. facebook.com (укр.) https://www.facebook.com/knyzhkaroku/posts/2815492505368319. Процитовано 25 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
11. Оголосили лавреатку премії імені Шолом-Алейхема 2023 року. Читомо (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
12. Il faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Change.org

Література

• Дарина Горова. Софія Андрухович: Тільки з цим прізвищем я почуваюся справді природно! // Україна молода. — 2005. — 22 лютого. [Архівовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.]

Посилання

• Андрухович Софія [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Моя нова книга має смак червоної риби, збризнутої лимонним соком і приправленої прянощами (інтерв'ю) [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Сьомга — уявний сеанс психотерапії. І стриптиз. І харакірі…"(інтерв'ю)
• Слід просто розплющити очі…
• Добра література — це магія, яку не можна пояснити" [Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Моє письменництво — сліпа випадковість [Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Зустріч-читання Галі Карпи та Софії Андрухович [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Назву книжки «Фелікс Австрія» мені «підказав» батько [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Під час літрезиденції в Бучачі [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.].
• Софія Андрухович: «До останнього речення писання — завжди невизначеність» [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• «Амадока» Софії Андрухович: занурення у бездонне озеро амнезії // Читомо [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]

Література   Книги   Сучасна українська література   Біографії   Україна