29005, місто Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад
Розташування Адміністративний поділ Хмельницької області
Адміністративний поділ Хмельницької області — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці. За площею територія (20,6 тис. км² або 3,4 % від площі країни) Хмельницької області належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Чисельність постійного населення області на 1 лютого2020 року становила 1 250 767 осіб.[1] Центром регіону є місто Хмельницький.
Поділ
Хмельницька область поділяється на 3 адміністративних райони, різних за площею, чисельністю населення, кількістю поселень, соціально-економічним розвитком тощо.
У Хмельницькій області станом на 2020 рік налічується[2]:
1 обласна рада
3 районні ради
13 міських рад
22 селищні ради
25 сільських рад
Склад
До складу області входять 3 райони та 60 територіальних громад.[2]
22 вересня1937 року згідно з постановою ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області» була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої ввійшли 33 райони і 3 міста обласного значення Вінницької області: Антонинський, Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Волочиський (центр — с. Фрідріхівка), Городоцький (центр — Городок-Проскурівський), Грицівський, Деражнянський, Дунаєвецький, Затонський, Ізяславський, Красилівський, Летичівський, Ляховецький, Меджибізький, Миньковецький, Михалпільський, Ново-Ушицький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Солобковецький, Старо-Костянтинівський, Старо-Синявський, Старо-Ушицький, Теофіпольський, Чемеровецький, Чорноострівський, Ярмолинецький, міста Кам'янець-Подільськ, Проскурів, Шепетівка.
1938 року Затонський район перейменовано на Віньковецький.
Станом на 1 жовтня 1938 року в області було 33 райони і 3 міста обласного підпорядкування.[3]
28 червня1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.[4]
11 серпня 1939 року створено Шепетівський район (з 26 сільрад міськради м. Шепетівки).[5]
29 серпня 1939 року створено Фельштинський район.
У 1930-их Городок-Проскурівський перейменовано на Городок.
12 травня1941 року обласний центр перенесено з Кам'янець-Подільська до Проскурова.
9 серпня1944 року Кам'янець-Подільськ перейменовано на Кам'янець-Подільський.
5 грудня1944 року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського.
4 червня 1945 року центр Волочиського району с. Фрідрихівка перейменовано на Волочиськ.
4 червня 1945 р. та 7 березня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. ін.[6][7]
8 квітня1946 року Ляховецький район перейменовано на Білогірський, Михалпільський — на Михайлівський, Фельштинський — на Гвардійський.[8]
13 липня1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський, його центр перенесено до села Ружичної.
Станом на 1 вересня 1946 року в області було 37 районів і 3 міста обласного підпорядкування.[9]
30 серпня1948 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст районного підпорядкування і включене до Шепетівського району.
4 лютого1954 року Кам'янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, місто Проскурів — на Хмельницький.
7 червня1957 року ліквідовані Гвардійський і Солобковецький райони[10]
21 січня1959 року ліквідовані Вовковинецький, Миньковецький і Михайлівський райони[11]
23 лютого1959 року Теофіпольський район було перейменовано на Мануїльський.[12]
30 грудня1962 року за новим районуванням в області створено 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста Дунаївці і Славута віднесені до категорії міст обласного підпорядкування[14][15]. Отже скасовувались 14 районів[16][17]: Антонінський, Білогірський, Віньковецький, Грицівський, Деражнянський, Мануїльський, Новоушицький, Полонський, Ружичнянський, Славутський, Смотрицький, Старосинявський, Чемеровецький та Чорноострівський.
3 жовтня1963 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, Славута — до міст районного підпорядкування, включена до Шепетівської міськради.
4 січня1965 року запроваджено нове районування, за яким в області створено 16 районів: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Місто Дунаївці віднесене до міст районного підпорядкування.[18][19]
15 серпня 1966 року була перейменована значна кількість населених пунктів.[20]
8 грудня1966 року відновлені Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський райони.[21]
1979 року місто Славута віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.
21 жовтня1993 року місто Нетішин віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.[22]
15 грудня1999 року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.[23]
↑Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 63–66.
↑Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 126–128.(рос.)
Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області на 1 червня 1960 р. – Хмельницький: Обл. вид-во, 1960. – 130 с.
Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області: на 1 трав. 1963 р. / Виконком Хмельниц. обл. (сільської) Ради депутатів трудящих. — Вінниця: Обл. кн. газ. вид-во, 1963. — 127 с., 1 арк. карта.
Хмельницька область. Адм.-територ. поділ на 1 червня 1965 р.: [довідник / підгот.: Г.П. Шельвашенко]. – Львів: Каменяр, 1965. – 158 с.
Хмельницька область. Адм.-територ. поділ на 1 червня 1967 р. / [матеріал підгот.: Я.В. Савчак, Г.П. Шельвашенко]. – Львів: Каменяр, 1967. – 156 с.
Хмельницька область. Адм.-територ. поділ. На 1 квітня 1971 р. / Викон. ком. Хмельницької обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: А.В. Михайловський]. – Львів: Каменяр, 1971. – 133 с.
Хмельницька область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1982 року / Хмел. обл. Рада народ. депутатів, Виконавчий комітет; [підгот.: В.І. Гальченко, В.П. Сич]. – Львів: Каменяр, 1982. – 128 с.
Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 603–634. (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 359–376. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
