Русловий прогін завдовжки 76,25 м — розвідний, сталевий, однокрилий з противагою, яка порівняна з вагою розвідного прогону, що дозволяє розвести міст, навіть, вручну.
До 1996 року Інгульський міст був мостом з найбільшою розвідною частиною в Європі, зараз він поступається менше 6 метрів мосту в Роттердамі.
Історія зведення
Вигляд на Інгул і старий Інгульський міст у Миколаєві на старій листівці
Перший міст через Інгул збудовано у 1792—1795 роках як наплавний, прокладений на понтонах.
Сучасний міст зведено у 1974—1980 роках. Інгульський міст перебуває на шляху руху суден до доків суднобудівного заводу ім. 61-го коммунара. Його зробили розвідним саме з метою пропуску суден для ремонту чи спорудження.
Урочисте відкриття мосту відбулося 6 листопада 1981 року за присутності міської влади, преси та городян. Довжина Інгульського мосту складає 422 метри, а ширина майже 19 метрів. Міст має пішохідну частину з обох боків посту та проїжджу частину з тролейбусною лінією. Міст повідомляє між собою мікрорайон Соляні та передмістя та Миколаїв. Підйомна частина моста має вертикальну однокрильну конструкцію і її довжина становить 76 метрів.[1]
Спроектовано міст проектними інститутами Ленгипромтроймост і київською філією Союздорпроекту. Збудовано Мостопотягом № 444 Мостобуду № 1 (зараз — Мостозагін № 73) під керівництвом лауреата Ленінської преміїЛьва Георгійовича Карелі, що до того вже керував зведенням Варваровського мосту у Миколаєві.
Мостовий перехід перетинає річку Інгул від вулиці Пушкінської до мису «Стрілка» і по естакаді крутим поворотом виходить на Проспект Героїв України (тоді Київське шосе). Він ніби «розрізає» розташований за річкою парк «Перемоги» на дві частини. Об'єднує дві «розрізані» мостом частини парку підземний пішохідний перехід, що став першим і на довгі роки єдиним підземним переходом у Миколаєві.
У середині 1980-х років якийсь плавучий засіб врізався в проліт, що безпосередньо межує з розвідною частиною. Проліт отримав механічні пошкодження. Рух по мосту було перекрито на три дні. Транспорт пропускали через міст Миколаївського суднобудівного заводу (старий Інгульський міст). Одну секцію прольоту довелося замінити. Пошкоджену частину мосту, просто опустили плавкранами в річку біля набережної, там де раніше був Дикий пляж.
У 1990-х мимовільно спрацював підйомний механізм і міст почав розводитися. Після цього на розвідній частині моста, деякий час перебували бетонніблоки, які при розводці прибирали краном на нерухому частину.
4 березня2008 року, під час виведення судна з акваторії Миколаївського суднобудівного заводу, виготовленого на замовлення іспанських клієнтів, проліт Інгульського мосту, що перебував у розведеному стані, несподівано почав опускатися. Команди обох буксирів, що виводили судно, застосували екстрені заходи для його зупинки. Буксир, що йшов ззаду, зумів відпрацювати «повний назад» — і тільки завдяки цьому, вдалося уникнути зіткнення з мостом. Інцидент стався через проблеми з механізмом, з якого витекло масло, і гідравліка відмовила.
16 вересня2015 року зірвалася з першої спроби розводка Інгульського мосту, для проходження в акваторію ДП «Миколаївський суднобудівний завод» ракетного катера «Прилуки» та корабля морської охорони «Григорій Куроп'ятников».[2] Подія сталася через неправильно виконані ремонтні роботи асфальтного покриття мосту. Робітники не зняли старий асфальт з мосту, просто поклавши на нього новий асфальт. У підсумку, відбулося перенавантаження розвідної частини мосту. Після того як зайвий баласт був знятий з мосту, його вдалося розвести під ранок наступного дня.[3]
