суперблок, що включає магічне число, що ініціалізує файлову систему, та деякі інші важливі числа, що описують архітектуру та налаштування деяких параметрів файлової системи
опис груп циліндрів. Кожна група включає такі компоненти:
Резервна копія суперблока
Заголовок групи циліндрів, статистичні дані і т. п., інформацію, аналогічну що міститься в суперблоці, але для конкретної групи
Індексні дескриптори нумеруються послідовно. Декілька перших індексних дескрипторів збережені з історичних причин, далі йдуть індексні дескриптори кореневого каталогу.
Каталог файлів містить лише список файлів та індексний дескриптор, пов'язаний з кожним файлом. Усі метадані файли зберігаються в індексному дескрипторі.
Історія та розвиток
Ранні версії Unix використовували файлову систему, що називалася просто «FS». FS містила в собі тільки завантажувальні блоки, суперблок, безліч індексних дескрипторів та блоки даних. Це добре працювало на дисках невеликого розміру, котрі вироблялися в ті часи ранніх Unix. Але технології розвивалися, диски ставали більшими, індексних дескрипторів і блоків даних ставало занадто багато. Тоді UFS був оптимізований і переріс в FFS (Fast File System), в якому з'явились групи циліндрів, кожна з яких мала власні індексні дескриптори і дозволяла уникнути «сміттєзвалища».[джерело?]
