TRF1

TRF1
Характеристики
TRF1 у Вікісховищі

TRF1 (фр. Canon tracté de 155 mm Tr F1, укр. 155-мм буксована гармата F1) — французька 155-мм саморушна гармата. Вироблялася компанією GIAT.

Призначена для оснащення артилерійських полків піхотних та танкових дивізій. Самостійно може пересуватися зі швидкістю 8 км/год. Має напівавтоматичне заряджання.

Опис

Вперше артилерійська зброя представлена на виставці озброєнь Satory 1979, а потім вона змінила в армії гаубиці Моделі 50.^[1]

Транспортування та постачання боєприпасів здійснюються вантажівкою Renault TRM 10000, де, крім артилерійського розрахунку з 7 осіб, розміщується 48 пострілів.^[2]

Розрахунок складається з навідника, командира, 2 зарядних (замкових), оператора зарядного пристрою, водія та 2 правильних.

Тактико-технічні характеристики

• Дальність: 24 км звичайними снарядами, 30 км активно-реактивними снарядами
• Швидкострільність: 6 вистр. /хв.
• Розгортання батареї: <5 хвилин
• Подолання ухилів з кутом 60 % і бродів глибиною 1,2 м.
• Кути горизонтального наведення - 445 міл ліворуч, 675 міл праворуч.
• Наведення зброї гідравлічним пристроєм.

Виробництво

Виготовлялася гармата Бурзьким арсеналом із 1984 по 1993 рік.

Оператори

Країни-оператори TRF1

•  Україна: 6 гаубиць було передано Францією в 2022 році ^[3].

Україна

Формально власником та постачальником TRF1, які були передані ЗСУ, виступає приватна французька компанія S2M-Equipment. Але сам процес відновлення та передачі гаубиць Україні відбувається під контролем Міноборони Франції^[4].

За показником максимальної дальності стрільби активно-реактивним снарядом гаубиці TRF1 дещо переважають причіпні 152-мм гаубиці 2А65 «Мста-Б» — до 30 км проти 28 км відповідно^[4].

28 серпня 2023 року TRF1 було офіційно прийнято на озброєння Збройних Сил України^[5].

Франція

Загалом до французької армії поставлено 105 зразків TRF1. Гармата стала на озброєння 11-го артилерійського полку морської піхоти та 68-го артилерійського полку (68 ^e regiment d'artillerie) у 1989—1990 роках. 16 гармат 11-го апм взяли участь у Війні в Затоці у складі експедиційної Дивізії «Даге» (Division Daguet^[en]).

На 2013 рік гарматою були озброєні:

• 3-й артилерійський полк морської піхоти (3 ^e regiment d'artillerie de marine);
• 5-й заморський (експедиційний) загальновійськовий полк (5 ^e regiment interarmes d'outre-mer);
• 11-й артилерійський полк морської піхоти (11 ^e regiment d'artillerie de marine);
• 35-й парашутно-десантний артилерійський полк (35 ^e regiment d'artillerie parachutiste);
• 93-й гірничо-артилерійський полк (93 ^e regiment d'artillerie de montagne)^[6].

На зміну TRF1 Франція виготовляє самохідні артилерійські установки CAESAR^[7]. Останні гаубиці були зняті з озброєння у квітні 2022 р. ^[8]

Примітки

1. Canon 155mm TR F1 Montpellier 2000. Maquetland (фр.). Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
2. Henri-Pierre Grolleau. Les matériels de l’armée de Terre : [фр.]. — ISBN 978-2-35743-029-7.
3. Франція передала Україні шість саморухомих гаубиць TRF1. Мілітарний. 12 грудня 2022.
4. Франція передає ЗСУ гаубиці TRF1, що здатні "перестріляти" рашистські "Мста-Б". Defense Express. 9 вересня 2022.
5. Чергові зразки іноземної зброї прийняті на озброєння ЗСУ — наказ Міністра оборони. Міністерство оборони України. 30 серпня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
6. Photo: US Troops Fire French Howitzer. strategypage.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 20 липня 2017.
7. François Lamy (8 octobre 2015). « N° 3115 Avis de M. François Lamy sur le projet de loi de finances pour 2016 (n° 3096) » (фр.). Assemblée nationale. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
8. Chapleau, Philippe. La seconde vie des TRF1 français commence en Ukraine (actualisé). lignesdedefense.blogs.ouest-france.fr (фр.). Lignes de défense. Процитовано 12 грудня 2022.