Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах, бився в Північній Атлантиці, біля берегів Африки, на Середземному морі, супроводжував конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].
Історія служби
З початку Другої світової війни есмінець брав участь у конвоюванні та патрулюванні у протоці Ла-Манш. Потім «Венок» дія у складі сил Командування Західних підходів для забезпечення прикриття конвоїв, що проходили по Південно-Західних проходах. 28 грудня 1939 року він разом з «Вайтхолл», «Вірлвінд» та «Віверн» вийшли на ескорт конвою OG 21, що прямував до Гібралтару. Британські ескадрені міноносці перебували з транспортним конвоєм до передачі його французьким військовим кораблям, після чого повернули на базу.
Після поразки британських експедиційних сил на півночі Норвегії, наприкінці травня 1940 року разом з есмінцями «Ерроу», «Файрдрейк», «Гавлок» та «Еко» евакуював англійських солдатів із Буде.
8 грудня 1942 року есмінець з іншими ескадреними міноносцями «Антілоуп», «Поркьюпайн», «Бореас» і польським «Блискавиця» ескортував десантні судна «Отранто», SS Tegelberg і плавучу базу ПЧ«Мейдстоун» до Орана, коли піддались атаці німецького підводного човна. «Поркьюпайн» був уражений торпедою німецького підводного човнаU-602, який випустив чотири торпеди в «Мейдстоун», але промазав й лише одна влучила в британський есмінець. У наслідок вибуху 7 осіб загинуло та три дістали поранень, корабель від отриманих пошкоджень розколовся навпіл.
Напрочуд «Поркьюпайн» не затонув і лишився на плаву. Весь екіпаж, за винятком критично необхідного персоналу, підібрав «Венок», а рештки корабля відбуксував фрегат «Екс» до Арзева у Французькому Алжирі.
.svg){kind=small}
