Git — розподілена система керування версіями файлів та спільної роботи. Проєкт створив Лінус Торвальдс для керування розробкою ядра Linux, а сьогодні підтримується Джуніо Хамано (англ. Junio C. Hamano). Git є однією з найефективніших, надійних і високопродуктивних систем керування версіями, що надає гнучкі засоби нелінійної розробки, що базуються на відгалуженні та злитті гілок. Для забезпечення цілісності історії та стійкості до змін заднім числом використовуються криптографічні методи, також можлива прив'язка цифрових підписів розробників до тегів і комітів.
Прикладами проєктів, що використовують Git, є ядро Linux, Android, LibreOffice, Cairo, GNU Core Utilities, Mesa 3D, Wine, багато проєктів з X.org, XMMS2[ru], GStreamer, Debian DragonFly BSD, Perl, Eclipse, GNOME, KDE, Qt, Ruby on Rails, PostgreSQL, VideoLAN, PHP, One Laptop Per Child (OLPC), АБІС Koha, GNU LilyPond та ELinks і деякі дистрибутиви GNU/Linux (див. нижче).
Програма є вільною і випущена під ліцензією GNU GPL версії 2.
Система спроєктована як набір програм, спеціально розроблених з врахуванням їхнього використання у скриптах. Це дозволяє зручно створювати спеціалізовані системи керування версіями на базі Git або користувацькі інтерфейси. Наприклад, Cogito[en] є саме таким прикладом фронтенду до репозиторіїв Git. А StGit використовує Git для управління колекцією латок.
Система має ряд користувацьких інтерфейсів: наприклад, gitk та git-gui розповсюджуються з самим Git.
Віддалений доступ до репозиторіїв Git забезпечується git-демоном, SSH або HTTP сервером. TCP-сервіс git-daemon входить у дистрибутив Git і є разом з SSH найпоширенішим і надійним методом доступу. Метод доступу HTTP, хоч має низку обмежень, дуже популярний в контрольованих мережах, тому що дозволяє використання наявних конфігурацій мережевих фільтрів.
Git, на відміну від Subversion і подібних до неї систем, не зберігає інформацію як список змін (патчів) для файлів. Замість цього Git зберігає дані набором зліпків. Кожного разу при фіксації поточної версії проєкту Git зберігає зліпок того, як виглядають всі файли проєкту. Але якщо файл не змінювався, то дається посилання на раніше збережений файл (див. рис. 1). Git схожий на своєрідну файлову систему з інструментами, які працюють поверх неї. Для кожного відстежуваного файлу Git зберігає розмір, час створення та останньої зміни. Ці дані зберігаються у файлі index, який знаходиться у теці .git. Вся база даних Git зберігається в теці з назвою .gitВ Git файли можуть знаходитися в одному із 3-х станів: зафіксованому (файл вже збережено в локальній базі даних), зміненому (файл було змінено, але зміни не зафіксовано) і підготовленому (файли було змінено і відмічено для фіксації).
Більшість дій можна виконувати на локальній файловій системі без використання інтернет підключення. Вся історія змін зберігається локально і при необхідності вивантажується у віддалений репозиторій. На відміну від Subversion, де без підключення до інтернету можна лише редагувати файли, але зберегти зміни в вашу базу даних неможливо (оскільки вона відключена від репозиторію). Будь-який коміт спочатку робиться локально, а потім вивантажується у віддалений репозиторій.
У своїй базі Git зберігає все по хешам файлів, які хешуються функцією SHA-1. Перед кожним збереженням файлів Git обчислює SHA-1 хеш файлу й отриманий хеш стає індексом файлу в Git. Використовуючи хеш Git легко відстежує зміни в файлах.
Галуження — це розмежування від основної лінії розробки. Git дозволяє створити декілька гілок і перемикатися між ними. Це корисно, оскільки дозволяє працювати декільком розробникам над своїм функціоналом не заважаючи іншим і не псуючи основну гілку. За замовчуванням, Git створює гілку з назвою master. Гілка в Git просто являє собою вказівник на одну із фіксацій. При кожній новій фіксації гілка в Git рухається автоматично (тобто перемикається на фіксацію). Гілка є простим файлом, який містить 40 символів контрольної суми SHA-1 фіксації. Створення нової гілки дуже швидке, оскільки це однаково запису в файл 41 байта (40 символів + символ нового рядка).
Git підтримує два способи для інтеграції змін з гілки в гілку: merge (зливання) та rebase (перебазування). Основна різниця полягає в тому, що rebase запам'ятовує фіксації у вигляді патчів, перемотує гілку і застосовує патчі у вигляді фіксацій на відміну від merge, який зливає дві гілки в одну.
Додаємо всі файли
$ cd <path_project> #Шлях до проєкту (наприклад: $ cd с:/www/git). Переходимо в наявну теку, в якій буде розміщено проєкт $ git init #Ініціалізація репозиторію. Створює в каталозі Project каталог .git і в ньому всі необхідні файли репозиторію $ git add . #Додаємо всі файли, які наявні в каталозі Project, під версійний контроль $ git commit -m "Коментар" #Фіксуємо зміни
$ git clone <remote_path_project> #Проєкт буде клоновано з віддаленого сервера у поточний локальний каталог (наприклад, https://github.com/git/git.git)
$ git pull #Всі файли будуть оновлені до останньої версії з віддаленого сервера
$ git log #Відображає всі зміни, зроблені в поточній гілці проєкту в хронологічному порядку
$ git rm --cached README.txt #Видалення файлу README.txt з індексу, тобто він фізично залишається, але зміни в ньому не відстежуються.
$ git rm README.txt #Видалення файлу README.txt з робочого каталогу та індексу !!! Використовувати уважно!
$ git rm --cached -r . #Видалення з індексу всіх файлів в поточному каталозі, включаючи вкладені каталоги
$ git branch new_branch # Створення нової гілки з назвою new_branch $ git checkout new_branch # Перемикання на гілку new_branch
$ git branch # Переглянути всі гілки
Крім того, завдяки своїй структурі даних та форматам даних обміну Git дозволяє порівняно просто й ефективно реалізувати обмін даними практично зі всіма наявними системами керування версіями.
Git застосовується в багатьох проєктах; можна відзначити як апстріми, так і дистрибутиви GNU/Linux:
{{cite web}}
Documentation/user-manual.txt
Портал «Програмування»