Підводні човни США типу «E» — два однотипних човни ВМС США побудований на верфі у Квінсі, Массачусетс (штат) на замовлення Electric Boat Company. Вони були використані для оборони прибережних вод і гаваньей в часи Першій світовій війні. Але на практиці ці човни найбільше у ті часи використовувалися як навчальні судна; Однак, човен «Е-1» виконував бойові патрулювання акваторії навколо Азорських островів. Внаслідок чого було виявлено ряд конструктивних недоліків човна в умовах тодішньої війни; необхідність в покращені командирського містка постійного. Вразливість трубопроводів і зайвість вітрил в Північній Атлантиці.
Човни типу «Е» — були однакового розміру, як і їх попередника типу «D» — мали 340 тонн, при занурені. Але вони були першими США підводними човнами з дизельними двигунами. До того дизелі були тільки французьких підводних човнах «Q 36», котрі у цьому були першим у всьому світі ще з 1905 року[1] Хоча ранні дизелі були ненадійні, але дизелі швидко стали стандартними двигунами для підводних човнів по всьому світу. Бо як паливо використовується набагато менш пожежонебезпечне паливо від бензину. Сьогодні й атомні підводні човни продовжують мати резервний дизельний двигун. Ще одним нововведенням, яке стало стандартом, були носові рулі, котрі дозволили мати на човні точніше підводне управління[2]
У ці човни були включені й деякі інші пристрої, призначені для збільшення швидкості руху, які були стандартними для підводних човнів США цієї епохи, в тому числі мале вітрило і повертова кришка над дулами торпедних апаратів.
Конструкція мостика і рубки була збільшена, було встановлене огородження у вигляді щита на передній частині мостика, для забезпечення ходу на поверхні при несприятливій погоді.
Попередні типи підводних човнів у США були відомі як «свинячі човни», у зв'язку з брудними житловими умовами і через незвичні форми корпусу[3]. Тип «E» був використаний для тестування та оцінки тактики і нового обладнання, і випередив своїх попередників у своїй великій дальності плавання, ставши першим океанським підводним човном. Тому ці човни були розгорнуті біля Азорських островів в часи Першої світової війни. Вони стали найстарішими і найменшими американськими підводними човнами у цій війні. Вони були списаними у 1921 році і проданими на металобрухт в 1922 році, відповідно до Вашингтонської морської угоди.