89-та гвардійська стрілецька дивізія — гвардійське формування (з'єднання, стрілецька дивізія) РСЧА ЗС СРСР, яка брала участь у Німецько-радянській війні.
Повний дійсне найменування, після закінчення війни — 89-та гвардійська стрілецька Бєлгородско-Харківська Червоного Прапора ордена Суворова дивізія. Умовне найменування — польова пошта № 52500.
За мужність та героїзм особового складу 160-ї стрілецької дивізії (160 сд), проявлені в боях з нацистами, 18 квітня 1943 року, було присвоєно почесне звання «Гвардійська» і новий військовий № 89[1].
Ця дивізія перша, у ЗС СРСР, отримала почесні найменування від двох міст[2] — 5 серпня 1943 року після звільнення Бєлгорода[3] і 23 серпня 1943 після звільнення Харкова[4].
Брала участь у звільнені Бєлгорода, Харкова, Яссько-Кишинівській, Варшавсько-Познанської і Берлінській наступальній операції.
Дивізія брала участь в битві під Курськом, а потім спільно з іншими з'єднаннями Степового фронту — у звільненні Бєлгорода (5 серпня) та Харкова (23 серпня). За бойові заслуги їй було присвоєно почесні найменування Бєлгородської та Харківської. Розвиваючи наступ, частини дивізії 29-30 вересня з ходу форсували Дніпро і захопили плацдарм на його західному березі в 25 км на південний схід від Кременчука. За цей подвиг 25 воїнів з'єднання удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Після форсування Дніпра дивізія в складі 37-ї, потім 53-й армій Степового (з 20 жовтня 1943 2-го Українського) фронту вела бої за звільнення Правобережної України, діючи на Криворізькому напрямку.
За успішне виконання бойових завдань командування 8 січня 1944 дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора. У січні — лютому брала участь в Кіровоградській і Корсунь-Шевченківської операції, форсувала річки Південний Буг (19 березня), Дністер (7 квітня) та у взаємодії з іншими дивізіями 5-ї ударної армії 3-го Українського фронту брала участь у звільнені Кишинева (24 серпня). У жовтні дивізія була перекинута до Польщі.
У січні, в складі 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту проривала оборону нацистів на південь від Варшави. 21 січня перетнула державний кордон Польщі з Німеччиною і 1 лютого форсувала річку Одер. Брала участь в операції по утриманню і розширенню плацдарму в районі Кюстрина в лютому-березні 1945 року. Завершальним етапом бойового шляху дивізії був штурм Берліна, за що вона нагороджена орденом Суворова 2 ступеня.
В останніх боях з нацистами багато воїнів дивізії проявили високу дисципліну, героїзм і мужність. Командир відділення 6-ї стрілецької роти 270-го стрілецького полку сержант А. С. Маніта 23 квітня під час штурму одного з кварталів міста закрив грудьми амбразуру ворожої вогневої точки, яка перегороджувала шлях атакуючим підрозділам. А. С. Маніта посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
За роки війни дивізія завдала противнику великих втрат у живій силі і техніці. 10 880 вояків дивізії нагороджені орденами і медалями, а 55 — удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У період демобілізації СРСР 89 гв.сд була переформована в 89-ту гвардійську механізовану дивізію.
[5]
Нагороди частин дивізії:
10 880 вояків дивізії нагороджені орденами і медалями, а 55 — удостоєні звання Героя Радянського Союзу.[9]