50-та ракетна Червонопрапорна дивізія (50 РД, в/ч 52035) — військове з'єднання в складі 43-ї ракетної армії РВСП Збройних сил СРСР.
У травні 1953 року, відповідно до директиви Генерального штабу Радянської Армії від 26 лютого 1953 року на полігоні Капустін Яр почалося формування 80-ї інженерної бригади РВГК. До грудня 1953 року формування бригади було закінчено і у лютому-березні 1954 року вона була передислокована в с. Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області. Директивами МО СРСР від 5 квітня 1961 року і Головнокомандувача РВСП від 13 квітня 1961 року управління 80-ї інженерної бригади переформовано в управління 50-ї ракетної дивізії.
У 1961 році з 5 серпня по 16 вересня деякі частини і підрозділи ракетної дивізії брали участь у спеціальному навчанні Ракетних військ стратегічного призначення і здійснили два навчально-бойових пуски ракет Р-12 з термоядерними головними частинами з польових позицій в районі Салехард на Новоземельскому полігоні (операція «Роза»).
1984 року дивізія в складі п'яти ракетних полків, інших спеціальних частин і підрозділів, почала переозброєння на нові мобільні ґрунтові ракетні комплекси РСД-10 «Піонер» і заступила на бойове чергування.
4 травня 1985 року Указом Президії Верховної Ради СРСР 50-та ракетна дивізія була нагороджена у зв'язку з 40-річчям Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років орденом Червоного Прапора.
У 1986 році в с. Білокоровичі Житомирської області була створена 84-та окрема вертолітна ескадрилья (ОВЕ).
З вересня 1989 по квітень 1991 року, п'ять ракетних полків були зняті з бойового чергування і розформовані.
30 квітня 1991 року підписано наказ про припинення існування дивізії[1][2].
{{cite web}}