47-ма окрема механізована бригада «Ма́ґура» (47 ОМБр, в/ч А4699) — військове формування Збройних сил України чисельністю в бригаду.
Навесні 2022 року, після російського повномаштабного вторгнення, був створений батальйон з цивільних добровольців і військовослужбовців з інших частин, які пройшли співбесіди і відбір. Влітку батальйон брав участь у боях біля Вуглегірської ТЕС. Восени 2022 року батальйон розширений до штурмового полку, а вже у листопаді — до бригади. Влітку 2023 року бригада вела бої на Токмацькому напрямку в районі Оріхова. У жовтні 2023 — лютому 2024 року воювала в Авдіївці.
Наприкінці квітня 2022 року капітан Іван Шаламага «Бескид» та головний сержант Валерій Маркус отримали наказ сформувати новий батальйон. Вони разом служили в 30 окремій механізованій бригаді ЗСУ: Шаламага заступником командира батальйону, а Маркус у розвідувальному підрозділі. У новому батальйоні Шаламага став командиром, Маркус — головним сержантом. Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний побачив набір добровольців у новий батальйон і не лише підтримав ідею, а й пообіцяв вивести батальйон на новий рівень.[1][2][3]
Валерій Маркус оголосив відбір цивільних людей та військових, які вже проходили службу в інших бригадах, для вступу в 47-й окремий батальйон.[3] Упродовж трьох днів у Києві Маркус особисто проводив співбесіди для декількох сотень кандидатів. Були потрібні вмотивовані, креативні, відповідальні та здатні до самоосвіти люди.[4] На співбесіду приїжджали всі, хто забажав, і лиш половина з них проходила далі. Батальйон сформували за місяць[5] і розпочався етап злагодження — навчання особового складу.
У червні 2022 батальйон відправили на Вуглегірський напрямок. Там бійці отримали завдання взяти штурмом район Вуглегірської ТЕС. За словами Івана Шаламаги, за дві доби бійці батальйону відкинули ворога на чотири кілометри.[1]
12 червня батальйон виклав відео роботи дрона по російських окупантах.[6][7]
У тих боях батальйон втратив 6 вояків загиблими. За даними Мілітарного, батальйон мав проблему в тому, що нещодавні цивільні добровольці не стикалися зі стресовими ситуаціями, проте підготовка та мотивація допомогли справитися з труднощами. У ході боїв батальйон також був змушений закривати залишені дезертирами позиції. Врешті росіянам вдалося зайняти Вуглегірську ТЕС та місто Світлодарськ, українські сили змушені були відступити з цього району.[8]
Розширення
28 червня, за консультації з Генштабом, ухвалено розширювати батальйон до окремого штурмового полку.[9][10] Командиром призначили капітана Івана Шаламагу, і у свої 25 років він став наймолодшим командиром полку в історії української армії.[1] Валерій Маркус залишився головним сержантом полку.[11] Розпочався другий етап відбору людей. Мобільна рекрутингова група на чолі з Юрієм Строїчем складалася з 15 людей, як військовослужбовців 47-го полку, так і цивільних представників фонду Markus Foundation. Відбір цивільних осіб проходив у Києві та Львові й тривав два тижні. За цей час відібрали близько 700 осіб з 2000 охочих. Кінцеві співбесіди й безпосередні рішення із зарахування цивільних осіб у склад полку ухвалювали сержанти Валерій Маркус, Ігор Хмілевський та Андрій Ходєєв. Пізніше були проведені додаткові співбесіди з діючими військовослужбовцями інших військових частин, які бажали перейти до 47 ОШП. Співбесіди проходили в передмісті Києва. Відібрали близько 600 людей, з яких лише 450 осіб зрештою опинилися в полку в процесі переводу. Основними пріоритетами залишився принцип безперервного навчання, якісна внутрішня культура та взаємоповага між усіма ланками всередині підрозділу. Перехід від батальйону до 47-го окремого штурмового полку зайняв три місяці.[12][13]
Ще не був сформований полк, як восени 2022 надійшов новий наказ: розширитися до бригади.[9][8][14][13] 15 листопада полк став 47-ю окремою механізованою бригадою, вона була сформована у надшвидких темпах — за місяць, що стало можливим завдяки набутому попередньому досвіду з набору людей.[8] За рішенням Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на посаду командира бригади призначили Олександра Сака, повного кавалера ордена Богдана Хмельницького. Валерій Маркус — на посаді головного сержанта бригади.[15][16]
Наступ на Запоріжжі
На початку червня 2023 року 47-й окремій механізованій бригаді було поставлено складне та важливе завдання — проривати російську оборону на Запоріжжі від Оріхова і Малої Токмачки вздовж лінії фронту у напрямку міста Токмак. Російські військові облаштували декілька ліній оборони та встановили на шляху наступу українських сил безліч мінних полів. Також по українських силах наносила удари бойова авіація противника.[8] Під час боїв бригаді був приданий 25-й окремий штурмовий батальйон, озброєний бронеавтомобілями Козак. Батальйон протистояв батальйону 291-го московського спецназу. За оцінкою розвідника бригади Сергія Назаренка, 25-й батальйон воював найефективніше з 47-ї бригади.[17]
21-22 серпня, після двох місяців запеклих боїв, воїни бригади зайшли в населений пункт Роботине, прорвавши першу лінію оборони російських окупаційних військ.[18][19]
У вересні 2023 року командир бригади Олександр Сак був звільнений після невдалого наступу на Запоріжжі. За даними військових джерел іспанської газети El Pais, за три місяці бригада втратила 30 % своїх бійців. Сака звинуватили в тому, що він продовжував використовувати неефективну тактику відправки бронетанкових колон, які застрягали на мінних полях і знищувалися російськими безпілотниками та артилерією.[20]
З кінця жовтня 2023 року бригада брала участь в боях за Авдіївку.[21]
В січні 2024 бригада перебувала в обороні і протягом кількох місяців у зоні відповідальності 47 ОМБр просування ворога не було. Також бійцям вдалося вивести з ладу танк Т-90М за допомогою M2 Bradley.[22] В січні з посади командира було знято полковника Олександра Павлія. Військовослужбовці бригади публічно звинувачували його в нерозумінні внутрішньої роботи структури, побудованої за моделями НАТО, та в заміні втрат піхоти солдатами, які не були підготовлені до бойових дій на фронті.[20]
Під час виходу ЗСУ з оточеної Авдіївки 17 лютого 2024 року бійці 25-го окремого штурмового батальйону 47 ОМБр вийшли з Авдіївського коксохіму без втрат.[23]
23 лютого 2024 року 47-ма бригада вперше показала застосування танка Abrams на Авдіївському напрямку.[24]
10 березня 2024 року посаду командира бригади замість Дмитра Рюмшина обійняв Ян Яцишин.[25] Рюмшин очолював 47-му бригаду лише два місяці, з січня по березень. За даними іспанської газети El Pais, його звільнили через значні втрати в Авдіївці та через те, що він не мав близьких стосунків із новим головнокомандувачем Збройних сил Олександром Сирським.[20]
У квітні 2024 року українська оборона в районі с. Очеретине неподалік від Авдіївки була прорвана російським наступом. До нейтралізації російського наступу залучили 47-му бригаду, що вже була прозвана «екстренною бригадою», бо мала ліквідовувати надзвичайні ситуації. Але бригада не змогла зупинити просування російської 30-ї мотострілецької бригади.[26][27]
02023-06-099 червня2023 — Мельник Дмитро («Меля»). 22 роки, селище Казанка Миколаївської області. Отримав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу біля села Мала Токмачка Запорізької області[61]
02023-06-1010 червня2023 — Поздєєв Михайло Борисович («Каспер»). 23.01.1984, м. Суми[62]
02023-06-1111 червня2023 — Кеніз Артем Петрович. 29 грудня 1999, с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області. Загинув у районі населеного пункту Роботине[63]
02023-06-1111 червня2023 — Зінчено Богдан («Ахіллес»). м. Черкаси. Молодший сержант. Під час штурмових дій, рятуючи пораненого побратима, підірвався на ворожій міні біля села Роботине Запорізької області.[64]
02023-06-1515 червня2023 — Моргун Владислав («Студент»). с. Гладковичі Житомирської області. Виконуючи службові обов'язки, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Мала Токмачка Запорізької області[69]
02023-06-1717 червня2023 — Чумак Дмитро («Чувак»). 3 березня 1992, с. Кам'янка Попільнянського району. Підірвався на гранаті, отримав поранення трьох кінцівок. Загинув через 4 години в евакуаційній Бредлі.[70]
02023-07-2222 липня2023 — Василишин Денис Володимирович, механік-водій. Загинув в районі Роботиного, Запорізького напрямку.[83]
02023-07-2323 липня2023 — Ткачук Євген Сергійович, стрілець-снайпер.[84]
02023-07-2626 липня2023 — Рудий Сергій. 44 роки, м. Буськ. Загинув поблизу села Роботине Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельну мінно-вибухову травму.[85]
02023-07-3030 липня2023 — Дарій Вікторія Володимирівна («Відьма»). Загинула від авіаудару по місцю дислокації бригади.[89]
02023-07-3030 липня2023 — Сокоренко Олександр Олександрович («Турбо»). 27 років, м. Київ[90]
02023-07-3030 липня2023 — Чертов Андрій («Мажор»). 20 років, с. Бурчак, Запорізької області.[91]
02023-08-1313 серпня2023 — Смоленська Світлана («Лана»). Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні[92]
02023-09-1111 вересня2023 — Машина Сергій («Матвій»). с. Мусійки Київської області. Загинув в бою біля села Роботине Запорізької області отримавши смертельні осколкові поранення внаслідок ворожого обстрілу.[93]
02023-09-1212 вересня2023 — Семенюк Тарас. Загинув на Запорізькому напрямку.[94]
17 вересня 2023 — Бриж Юрій Володимирович («Механік»). Загинув в районі населеного пункту Роботине Пологівського району, Запорізької області.[95]
19 жовтня 2023 — Бочковський Василь Ігорович («Проктор»), старший солдат.[96]
02023-10-1919 жовтня2023 — Луківський Андрій («Лука»). 28 років, м. Вишневе. Загинув на Авдіївському напрямку [97]
23 жовтня 2023 — Смук Надія Дмитрівна, старший солдат, бойова медик.[98][99]
02023-10-3030 жовтня2023 — Сєріков Олександр Володимирович. 45 років, м. Гайсин. Загинув неподалік від населеного пункту Красногорівка[100]
02023-11-1010 листопада2023 — Дурицький Юрій Миколайович. 7.05.1993, селище Черняхів Житомирської області. Загинув в с. Степове Покровського району[103]
12 листопада 2023 — Пилипів Андрій Богданович («Купол»), старший стрілець-оператор. Загинув в с. Степове Покровського району Донецької області.[104]
02023-11-2929 листопада2023 — Воронін Владислав Валерійович («Вудсток»). 28 років, м. Дніпро. Заступник командира роти, старший лейтенант. Загинув біля селища Степове Донецької області від ворожого танкового та артилерійського вогню [105][106][107].
02023-12-011 грудня2023 — Заліпа Павло Іванович. 9 липня 2001, с. Комарове. Загинув під час штурму позицій росіян в районі Авдіївського коксохімічного заводу.[108]
02024-05-077 травня2024 — Машлай Олександр («Гот»). Загинув поблизу селища Желанне, Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області.[116]
29 травня 2024 — молодший сержант Коваленко Павло Вікторович. Загинув в н.п. Новопокровське Покровського р-ну Донецької області.[117]
02024-07-011 липня2024 — Хоменко Дмитро Владиславович («Хома»). 31.07.1991, селище Борова. Загинув від влучання FPV дрона.[118]
02024-07-1111 липня2024 — Іванус Василь Володимирович, 25-й окремий штурмовий батальйон. 1969, м. Кривий Ріг. Загинув на Покровському напрямку.[119]
02024-07-3030 липня2024 — Шпек Ігор. 30.11.1967, с. Дроздовичі.[120]
02024-08-077 серпня2024 — Кушніров Олександр, стрілець батальйону «Шквал». 22 жовтня 1986, с. Клепачі.[121]
Markus Foundation — тилова служба бригади
Благодійний фонд Markus Foundation[122] — неурядова організація, що займається забезпеченням, розвитком та підтримкою 47 Бригади «Маґура» Збройних сил України.[123] Фонд є неформальною тиловою службою 47 Бригади, що допомагає у мобілізаційній роботі, закриває побутові та фінансові питання.[124] Зокрема, співробітники фонду допомагали здійснювати набір до бригади, зібрали кошти[125] й організували закупівлю 55 автівок Toyota Hilux[126] для бійців, а також зібрали 25 млн грн і закупили безпілотні літальні апарати й усе до них необхідне для підрозділів «Маґури».[127][128] Загалом, на потреби бригади фонд Markus Foundation зібрав близько 100 млн гривень.
Напрямки роботи Markus Foundation:
матеріально-технічне забезпечення 47 бригади;
навчання і тренування бійців із залученням інструкторів провідних армій світу;
підтримка поранених бійців та сімей загиблих героїв;
допомога бригаді у мобілізаційній роботі.
Традиції
Бригада формується навколо своєї легенди, пов'язаної зі сходженням на символічну вершину — Ма́ґуру,[128] що символізує розвиток бійців, як професіоналів своєї справи. Бригада має кілька правил та традицій, обов'язкових для всіх бійців:[129][130]
«Сходження». Планується обрати маловідому вершину в Карпатах, де буде засновано табір. Сходження на гору з табором має стати свого роду ритуалом для бійців.
«Виклик». Використання слова «проблема» заборонено. Замість цього вживається слово «виклик».[131]
«Шлях до Маґури». Оскільки бригада дотримується принципу безперервного навчання, кожен боєць має бути готовим сказати сержанту, чого він навчився за день, символічно зробивши крок до Маґури.
«На щиті». Заборонено вживати радянські евфемізми «двохсоті» і «трьохсоті».[132]
«Друже». Солдати й сержанти бригади звертаються один до одного словом «друже», як це було заведено в УПА. Наприклад, звертання до командира звучатиме як «друже командире» тощо.
Гасло бригади лат.Semper audentes! може перекладатись як «завжди відважні» для командування або «завжди зухвалі» для ворогів.
Символ бригади походить від концепції шахового коня, який діє нестандартно, переступаючи інші фігури. Коло з шипами символізує щит.[129]
Під час створення батальйону головний сержант Валерій Маркус розробив концепцію традиції нарукавного знаку, яка передбачала градацію нарукавних знаків за посадами й заслугами. Нарукавні знаки відрізняються кольором та окремими деталями. В залежності від посади, вимоги для отримання знаку бригади різні, для бойових підрозділів — це здача нормативів фізпідготовки.
Здачу на зелений «штурмовий» нарукавний знак головний сержант бригади приймає особисто, кожного разу проходячи усі нормативи разом з підрозділом. Зазвичай, до кінця доходить 70-80 % бійців.[133][134]
Відомі персони у складі бригади
Олег Сенцов — кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст. Молодший лейтенант, командир штурмової роти.
Валерій Маркус — письменник, блогер і мандрівник. Був переведний у іншу військову частину.
Nota: Para outras geometrias, veja Geometria não euclidiana. A geometria elíptica, também conhecida como geometria de Riemann ou ainda geometria riemanniana, é uma geometria não euclidiana em que, dada uma reta r {\displaystyle r} e um ponto P {\displaystyle P} fora de r {\displaystyle r} , não existe uma reta paralela a r {\displaystyle r} passando por P {\displaystyle P} . Na geometria elíptica há uma variedade de propriedades que a difere da clássica geometria plana euclidia...
Panama Kapitän Maria-Elena Gittens Aktuelles ITF-Ranking 112 Statistik Erste Teilnahme 1996 Davis-Cup-Teilnahmen 16 Bestes Ergebnis Amerika-Gruppenzone III3. Platz (1996, 1999) Ewige Bilanz 36:38 Erfolgreichste Spieler Meiste Siege gesamt Alberto González (28) Meiste Einzelsiege Alberto González (21) Meiste Doppelsiege Carlos Silva (12) Bestes Doppel Carlos Silva / John Silva (8) Meiste Teilnahmen Chadd Valdés (41) Meiste Jahre Chadd Valdés (10) Letzte Aktualisierung der Infobox: 3. Juni...
Ángel de Andrés Información personalNombre de nacimiento Ángel de Andrés Miquel Nacimiento 25 de mayo de 1918 Madrid (España) Fallecimiento 6 de agosto de 2006 (88 años)Madrid (España) Sepultura Cementerio de La Almudena Nacionalidad EspañolaFamiliaCónyuge Concepción Juárez (1959-2006)Hijos Ángel y SantiagoInformación profesionalOcupación Actor, director de teatro, presentador de televisión y actor de televisión Años activo 1943-1998Empleador Televisión Española Distincion...
Animated short film from Skydance Animation BlushOfficial posterDirected byJoe MateoWritten byJoe MateoProduced byHeather Schmidt Feng YanuEdited byTim MertensMusic byJoy NgiawProductioncompaniesApple StudiosSkydance AnimationDistributed byApple TV+Release date October 1, 2021 (2021-10-01) Running time10 minsCountriesUnited StatesSpainLanguageEnglish Blush is a 2021 computer-animated science fiction short film inspired by a true story from writer and director Joe Mateo, produce...
Former city in Kohgiluyeh and Boyer-Ahmad province, Iran For other places with a similar name, see Madavan. Former City in Kohgiluyeh and Boyer-Ahmad, IranMadavan Persian: مادوانFormer CityMadavanCoordinates: 30°43′04″N 51°32′36″E / 30.71778°N 51.54333°E / 30.71778; 51.54333[1]Country IranProvinceKohgiluyeh and Boyer-AhmadCountyBoyer-AhmadDistrictCentralPopulation (2016)[2] • Total18,078Time zoneUTC+3:30 (IRST) Ma...
Pertempuran AttuBagian dari Perang PasifikPrajurit Amerika Serikat menembakkan mortir ke arah posisi Jepang, 4 Juni 1943.Tanggal11–30 Mei 1943LokasiPulau Attu, Kepulauan Aleut, Alaska, Amerika SerikatHasil Kemenangan Amerika SerikatPihak terlibat Amerika Serikat Kekaisaran JepangTokoh dan pemimpin John L. DeWittThomas C. KinkaidAlbert E. BrownEugene M. LandrumArchibald V. Arnold Yasuyo Yamasaki †Kekuatan 15.000 2.650[1]Korban 549 tewas,1.148 luka 2.850+ tewas,29 ...
1967 young adult fiction novel by Alan Garner This article is about the novel. For the TV adaptation, see The Owl Service (TV series). For the English band, see The Owl Service (band). For overnight public transport service, see Night service (public transport). The Owl Service First editionAuthorAlan GarnerCountryUnited KingdomLanguageEnglishGenreYoung adult fantasy novel, horror, supernatural fictionPublisherWilliam Collins, SonsPublication date1967Media typePrint (hardback & paper...
Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut...
United Kingdom-related events during the year of 1804 1804 in the United Kingdom Other years 1802 | 1803 | 1804 (1804) | 1805 | 1806 Constituent countries of the United Kingdom England | Ireland | Scotland | Wales Sport 1804 English cricket season Events from the year 1804 in the United Kingdom. Incumbents Monarch – George III Prime Minister – Henry Addington (Tory) (until 10 May), William Pitt the Younger (Tory) (starting 10 May) Foreign Secretary – Lord Hawkesbury (until 14 May) ...
Cet article est une ébauche concernant l’Arabie saoudite et la Guinée. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Ambassade de Guinée en Arabie saoudite Guinée Arabie saoudite Lieu Ambassade de Guinée, ابن زهر, Hayy as Sifarat (Embassy Quarter), `Irqah 11321, Arabie saoudite Riyad Coordonnées 24° 41′ 02″ nord, 46° 37′ 55″ est Chargé des affaires Naby Din...
Cookware distributor based in Vallejo, California, United States Meyer Corporation is a cookware distributor based in Vallejo, California, United States, whose parent company is Hong Kong based Meyer Manufacturing Co. Ltd. It is the largest cookware distributor in the United States and second largest in the world. The company was founded in 1981.[1] Cookware labels or lines for which Meyer is the parent firm include Circulon, Anolon, the now defunct Steelon range, NapaStyle, SilverSto...
У этого термина существуют и другие значения, см. Капитан Крюк (фильм). Капитан КрюкCaptain Hook Капитан Крюк и Питер Пэн на иллюстрации Фрэнсиса Бэдфорда к американскому изданию сказки Барри 1912 года Создатель Джеймс Барри Произведения «Питер Пэн» Пол Мужской Должность Капита...
Swiss cyclist Louis PfenningerPersonal informationFull nameLouis PfenningerBorn (1944-11-01) 1 November 1944 (age 79)Bülach, SwitzerlandHeight1.83 m (6 ft 0 in)Weight70 kg (154 lb)Team informationDisciplineRoad and trackRoleRiderMajor winsTour de Suisse (1968, 1972) Louis Pfenninger (born 1 November 1944) is a former Swiss racing cyclist who won the Tour de Suisse in 1968 and 1972. He competed in the individual road race and team time trial events at the 19...
Swiss painter and graphic artist Woodland Stream in the Sunshine Tree Trunk with Two Children Johann Jakob Ulrich (28 February 1798 – 17 March 1877) was a Swiss painter and graphic artist. He is primarily known for landscapes, although he did some figure paintings and still-lifes. Biography He was born in Andelfingen. His father, Johann Jakob Ulrich-Meyer (1769–1840), was a Cantonal clerk who later became a publisher. Due to the dangerous situation in the border region with France, he was...
Come leggere il tassoboxCesèna Turdus pilaris Stato di conservazione Rischio minimo[1] Classificazione scientifica Dominio Eukaryota Regno Animalia Sottoregno Eumetazoa Phylum Chordata Subphylum Vertebrata Superclasse Tetrapoda Classe Aves Sottoclasse Neornithes Superordine Neognathae Ordine Passeriformes Sottordine Oscines Infraordine Passerida Superfamiglia Muscicapoidea Famiglia Turdidae Genere Turdus Specie T. pilaris Nomenclatura binomiale Turdus pilarisLinnaeus, 1758 La cesena ...
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
