24-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер»
На службі	1629—1918
Країна	Священна Римська імперія →  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Штаб	Відень (1884, 1908—1913) Львів (1880, 1892, 1914), Станиславів (1903—1907)
Оборонець	Генріх Куммер фон Фалькенфельд
Кольори
Річниці	27 червня, в річницю битви при Трутнові (1866)
Війни/битви	Австро-турецькі війни Семирічна війна Наполеонівські війни Угорська революція (1848—1849) Австро-італо-французька війна Австро-прусська війна Перша світова війна
Почесні найменування	Галицько-буковинський

Казарми Радецького, Відень.

24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер» (нім. Galizisch-bukowina’sches Infanterieregiment Nr. 24) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

Полк було створено в 1629 році.

Штаби: Мішкольц (1873), Будапешт (1873), Бієліна (1878), Вишеград (1879), Львів (1880, 1892, 1914), Коломия (1883), Відень (1884, 1908—1913), Тульн-ан-дер-Донау (1887), Перемишль (1888—1892), Станиславів (1903—1907). Округ поповнення: Коломия.

У Відні полк дислокувався в казармах Радецького (вул. нім. Gablenzgasse 62).

Полкова мова — українська.

Полкове свято відзначалося 27 червня, в річницю битви при Трутнові (1866).

Військовослужбовці полку брали участь в Листопадовому чині 1918 року. На базі полку було створено Запасний стрілецький полк ім. гетьмана Петра Дорошенка УНР. 24-й запасний стрілецький полк славився високою організацією, під командуванням освіченого австрійського офіцера, чеха за походженням, Франца Тінкля (згодом командира 2-ї Коломийської бригади).^[1]

Бойовий шлях

Полк брав участь у боях з росіянами в 1914 р. у Сілезії та Галичині, в 1915 р. під Томашівом-Мазовецьким і Заверцях.

У 1918 р. за умовами Берестейської угоди з урядом УНР полк знаходився в складі австро-угорського угрупування на півдні та сході України.

Склад

• 1-й батальйон (1903—1914: Коломия);
• 2-й батальйон (1903—1907: Станиславів; 1908—1914: Відень);
• 3-й батальйон (1903—1904: Коломия; 1905—1907: Заліщики; 1908—1914: Відень);
• 4-й батальйон (1903—1907: Станиславів; 1908—1913: Відень).

Національний склад (1914):

• 79 % — українці;
• 20 % — словаки;
• 1 % — інші національності.^[2]

Почесні шефи

• 1662—1664: Лукас Шпікх цу Уйбергау унд Лангенау;
• 1665—1675: Якуб фон Леслі;
• 1675: князь Генріх Франц фон Мансфельд;
• 1702: Крістоф Генріх фон Гехлен;
• 1703—1741: Максиміліан Адам фон Стархемберг;
• 1741—1771: Емануель Міхаель фон Стархемберг;
• 1771—1797: Йоганн Франц Йозеф фон Прейс;
• 1801: Карл Йозеф Франц фон Ауершперг;
• 1808—1836: Готфрід фон Штраух;
• 1836—1883: герцог Парми і П'янченци Карл II;
• 1885—1910: барон Вільгельм фон Рейнландер;
• 1910—1918: генерал кавалерії Генріх Куммер фон Фалькенфельд.

Другі почесні шефи:

• 1836—1857: Йозеф Карл фон Одельга;
• 1857—1872: Матіас Карл Траттнер фон Петроча.

• 
  Герцог Парми і П'янченци Карл II
• 
  Вільгельм фон Рейнландер
• 
  Генерал кавалерії Генріх Куммер фон Фалькенфельд

Командування

• 1873—1876: полковник Йозеф Скудієр;
• 1876—1879: полковник Савва Давідович;
• 1879—1882: полковник Адольф Фідлер фон Ісарборн;
• 1882—1884: полковник Йозеф Боцціано;
• 1884—1889: полковник Едвард фон Мецгер;
• 1889—1894: полковник Пауль фон Тосс;
• 1894– ?: полковник Йоганн Сторм;
• 1903—1904: полковник Герман фон Колард;
• 1905—1908: полковник Франц Шольц;
• 1908—1911: полковник Карл Йогн;
• 1912—1913: полковник Августин фон Рошель;
• 1914: полковник Франц Шнецер.

Підпорядкування

В 1889 році полк в входив до складу 48-ї піхотної бригади 24-ї піхотної дивізії, а 3-й батальйон у Коломиї підпорядковувався команданту 22-ї піхотної бригади 11-ї піхотної дивізії, а з 1890 р. — командиру 59-ї піхотної бригади 30-ї піхотної дивізії.

З 1892 року полк підпорядковувався 60-й піхотній бригаді 30-ї піхотної дивізії.

В 1914 році полк (без 1-го батальйону) входив до складу 50-ї піхотної бригади 25-ї піхотної дивізії, а 1-й батальйон підпорядковувався командиру 59-ї стрілецької бригади 30-ї стрілецької дивізії.

Однострій

• 
  Лейтенант 24-го піхотного полку
• 
  Мундир цугсфюрера 24-го піхотного полку

Пам'ять

• Військове кладовище № 301 в Жеґоцині.

Військовослужбовці

• Кобилянський Степан Юліанович (1866—1940) — капітан ЗС Австро-Угорщини, проходив службу у полку;
• Савка Іван Потапович (1894—1917) — військовослужбовець 14-ї, пізніше 1-ї роти 24-го піхотного полку, загинув у бою;
• Гнатів Андрій (1874—1916) — військовослужбовець 24-го піхотного полку, зник безвісти;
• Бемко Володимир (1889—1965) — військовослужбовець 24-го піхотного полку, громадський діяч.
• Дінець Тома Гнатович (1898—1941) — піхотинець 24-го піхотного полку, двічі нагороджений Срібною медаллю «За хоробрість»;
• Марків Степан (1900—1918) — солдат полку, помер в шпиталі.^[3]

Примітки

1. Гуцульський полк морської піхоти та інші. Галицький Кореспондент (укр.). 27 листопада 2018. Процитовано 12 серпня 2022.
2. k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 12 серпня 2022.
3. Стрільці Української Галицької Армії, поховані на Янівському цвинтарі міста Львова | КП Доля (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.