Януш Антоній Вишневецький

Януш Антоній Вишневецький
Народився	1678(1678) Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	16 січня 1741(1741-01-16) Львів
Поховання	Латинський катедральний собор[1]
Громадянство	Річ Посполита
Діяльність	державний діяч, меценат
Титул	князь
Посада	воєвода Віленський[2], Віленський каштелян[3], староста Пінський^d[4], Краківський воєвода^[d], депутат^[d], маршалок надвірний литовський[5], Краківський каштелян, великий литовський підчаший[6], кременецький староста[7], староста парчевський^d, Q66200822?[8], посол Сейму Речі Посполитої^[d], Q107617777?[9], староста конінський^d[10] і староста осєцький (воєводство Мазовецьке)^d[10]
Військове звання	Маршалок надворний литовський, воєвода віленський, краківський, каштелян краківський, каштелян вільненського сейму
Конфесія	католик
Рід	Вишневецькі
Батько	Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати	Анна Ходоровська
Брати, сестри	Михайло Сервацій Вишневецький
У шлюбі з	Теофілія Лещинська
Діти	Урсула-Франциска Радзивілл[11] і Aniela Wiśniowiecka^d[12]
Нагороди
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Януш Антоній Корибут Вишневецький гербу Корибут (пол. Janusz Antoni Wiśniowiecki, 1678 — 16 січня 1741) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Меценат.

Життєпис

Перший син воєводи руського, белзького Костянтина Христофора Вишневецького і його дружини Анни Ходоровської, брат Михайла Сервація Вишневецького.

З 1699 року маршалок надвірний литовський.

У 1700 році приєднався до антисапезької «партії»^[13].

Крем'янецький староста. З його ініціятиви тут заснували монастир єзуїтів, при якому почали діяти школи (з 1750 року Кременецький колегіум).^[14] З 1704 року воєвода віленський, краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян Вільненського сейму з 1703 р. В 1710 р. був маршалком у трибуналі коронному. Славився мужністю, яку проявив у битві під Конєцполем.

Портрет Януша Антонія Вишневецького з Білого Каменя

Надав кошти для заснування римо-католицького колегіуму в Крем'янці, прилучився до заснування, будівництва костелу святого Антонія Падуанського отців францисканців у Львові, перебудови костелу^[15] в містечку Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівщини).

Коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілії Лещинської в 1737—1740 роках реконструювали родинну каплицю в Латинській катедрі Львова.^[16].

Його та дружини портрети знаходилися в презбітерії костелу святого Антонія.^[17]

Наприкінці життя проживав у монастирі францисканців поблизу фундованого ним костелу святого Антонія у Львові, де й помер^[18] 16 січня 1741 року.^[19][20][21] Був похований у крипті каплиці Вишневецьких (перебудованій колишній каплиці Бучацьких) у латинській катедрі у Львові^[22].

Кавалер Ордену Білого Орла (1717 рік)^[23].

Сім'я

Дружина — Теофілія Лещинська (1680—1757), донька Вацлава — старости ковельського та кам'янського,^[24] шлюб 1704-го. Наприкінці життя стала черницею-домініканкою на ім'я Тайда у Львові в монастирі, який 1783 року передали УГКЦ. 1729 року записала фундуш для будівництва костелу при монастирі (потім церква Святого Духа^[25]). Записала фундуші для відновлення латинської катедри у Львові.^[26] Дитина:

• Урсула-Франциска Радзивілл — польськомовна поетка, дружина князя, польного гетьмана литовського Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки».

Примітки

1. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 383. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
   d:Track:Q9379244d:Track:Q130214150
2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 75.
   d:Track:Q123243396
3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 82.
   d:Track:Q123243396
4. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 306. — ISBN 978-83-65880-89-5
   d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341
5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 181.
   d:Track:Q123243396
6. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 293.
   d:Track:Q123243396
7. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 64. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
   d:Track:Q122963178d:Track:Q55392283d:Track:Q6453758
8. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 367, 389–390. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
   d:Track:Q9379244d:Track:Q130214150
9. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 326. — ISBN 978-83-65880-89-5
   d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341
10. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 367. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
    d:Track:Q9379244d:Track:Q130214150
11. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 387, 391. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
    d:Track:Q9379244d:Track:Q130214150
12. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 387. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
    d:Track:Q9379244d:Track:Q130214150
13. Marta Męclewska (oprac.). Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — Warszawa : Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. — S. . (пол.)
14. Кременецький єзуїтський монастир. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
15. Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 13. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
16. Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 77. (пол.)
17. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 188. (пол.)
18. Pencakowski P. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Т. 1. — S. 39 (прим.). — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. І). — ISBN 83-85739-09-2.
19. Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст.… — С. 161.
20. Jan Antoni ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 14.198.371) [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
21. є дата 18 лютого 1741 р. — без джерел
22. Katedra łacińska we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 27. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
23. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008 / oprac. Marta Męclewska. — Warszawa: Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. (пол.)
24. Leszczyńscy h. Wieniawa (03) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
25. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 162—163.
26. Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 227. (пол.)

Джерела

• Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Наукові записки. Серія «Історичні науки». — С. 157—162.
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 552—553. (пол.)

Посилання

• Jan Antoni ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 14.198.371) [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Попередник Казимир Ян Сапєга

Воєвода віленський 1704-1706

Наступник Казимир Ян Сапєга

Попередник Ієронім Августин Любомирський

Воєвода краківський 1706-1726

Наступник Єжи Домінік Любомирський