Щі

Щі
Походження Російська імперія
Необхідні компонентиКапуста білоголова і квашена капуста

Щі (рос. щи, діалектне шти[1]) — заправна перша страва[2] рідка страва з шаткованої капусти[3] та інших овочів, основна класична російська національна перша страва[4][5][6].

Щі разом із кашею символізували традиційну російську трапезу. Існувало безліч рецептів приготування щів: кислі, скоромні, щі з крупою і без крупи[7], ліниві щі[8] тощо. На півночі та особливо Приураллі були поширені «товсті щі» з ячної крупи з борошняною заправкою[7].

Повніші за складом щі, називалися — «багаті», інші — «порожні», тому що їх часом варили з однієї капусти та цибулі[9].

Попри те, що щі вважаються головною російською стравою, російський історик кулінарії Павєл Сюткін зазначає, що «щі — нічиї» і що «російські щі … особливою національною специфікою не володіють».[10]

Назва

Слово з'явилося в російській мові на початку XVI ст. Первісна форма — «шті». Походить від давньоруського і старослов'янського слова «cъtи» і означало «поживний напій, рідка страва, юшка, вариво, суп, заправлений капустою, щавлем та іншою зеленню». Деякі дослідники зближують «щі» зі словом «щавель» (давньоруське «щавьнъ»). Існує така точка зору, згідно з якою слово «щі» запозичене з данської мови. Данське sky, що означає «юшку, відвар», у свою чергу, запозичене з французького: jus — «сік»[11].

Згідно діалектних записів останніх років у Росії, назва «щі» або «шті» сприймається як синонім загальнонародної «суп», однак вона зустрічається переважно в мові старшого покоління[12].

Історія

Щі відомі на Русі із X ст.[13][4] Щі є основною гарячою стравою російської кухні вже довгий час[6][9]. Мабуть, прообраз сучасних щів виник не раніше IX століття, тобто коли селянами стала вирощуватися капуста[14]. Страва стійко зберігалася в різні епохи, хоча смаки змінювалися, і ніколи не знала соціальних перепон, її вживали всі верстви російського населення[6].

На думку історика кулінарії Вільяма Похльобкіна[ru], довголіття щів можна пояснити тим, що щі не набридають при частому вживанні. Щі можна їсти майже щодня протягом усього року[9].

Про велике значення щів у харчуванні росіян говорить і незліченна кількість прислів'їв і приказок, де згадується страва[15][6]: «Щи — всьому голова», «Щі да каша — їжа наша», «Це тобі не лаптем щі сьорбати», «Повчи дружину щі варити», «Щі — хоч голову полощи» тощо.

При всіх численних варіаціях усіх регіональних (обласних) різновидів щів завжди зберігався традиційний спосіб їх приготування і пов'язаний з ним смак і аромат. Величезне значення для створення неповторного смаку щів мало те, що вони готувалися, а потім настоювалися в російської печі[9]. Незламний нічим аромат щів — «щаной дух» — завжди стояв в російській хаті[6].

У XVI столітті щі могли робити з борщівника. У «Словнику російської мови XI–XVII ст.» серед прикладів зустрічаємо «борщові щі»:

На обѣдѣ шти борьщевыя да лопша съ перьцемъ. ДАИ I, 216. 1590 г.[16]

Приказка «Щі да каша — їжа наша» має підтвердження в російській пам'ятці літератури XVI в. «Домострой»[17]. У виданні «Домострою» під редакцією Яковлєва зі списків XVII століття згадується приготування «щі і розведеного борщу» із борщівника:

А подлѣ тына, около всего огороду, гдѣ крапива ростетъ, тутъ борщу насѣяти; и съ весны его вырыти, (щи и разведенои борщъ дѣлати)…[18]

На думку деяких авторів, словом «борщ» тут називалася рослина «борщівник», яку автор «Домострою» наполегливо радив розводити на городі.[19]

У другій половині XVIII століття академік Йоганн Георгі писав про щі, як про щоденну їжу росіян:

Употребительнѣйшая ихЪ и ежедневная пища есть: шти, изЪ рубленной кислой капусты и воды сЪ солью, вЪ постЪ, сЪ постнымЪ конюплянымЪ масломЪ, снѣдками, или соленою рыбою, красною именуемою, не большимъ количествомъ муки, или крупЪ ячныхЪ, или грешневыхЪ; а вЪ скоромные дни, сЪ говядиною, свининою, ветчиннымЪ саломЪ, или и ветчиною[20]

Опис страви

Щі — це заправний багатокомпонентний суп. У повний набір продуктів для щі входять наступні компоненти:

Головний овоч і кислота є обов'язковими для будь-яких щів. Кислуватий смак щів є їхньою головною ознакою, але він може створюватися не тільки капустою (хоча найчастіше щі роблять саме з капустою і кислий смак створюється саме нею і її розсолом). Але кислий смак може бути створений, наприклад, щавелем, розвареними Антонівським яблуками, солоними грибами. Нерідко в щах поєднуються різні кислі продукти. До складу щів наразі входять також і картопля, яка загущує суп, але при цьому її можна вилучити після приготування.

Головним принципом приготування щів є закладка продуктів в суп без попередніх процедур приготування, таких як обсмажування або пасерування (виключаючи квашену капусту, яка тушиться окремо). Закладка сирих продуктів до супа є характерним прийомом російської кухні.

М'ясні щі зазвичай готуються на яловичому бульйоні, при цьому м'ясо відварюється частіше цілим шматком. У західних областях Росії також використовується свинина і домашня птиця, але такі щі нехарактерні для традиційної російської кухні. Також в щі може бути додано трохи шинки.

Пісні щі можуть бути грибними або повністю овочевими, відомими як «порожні». Існують і рибні щі, але оскільки для їхнього приготування потрібне певне поєднання певних сортів риби при їх роздільній тепловій обробці (за інших поєднань страва є не настільки смачною), вони поширення не отримали.

У будь-якому варіанті щі відрізняє великий набір прянощів, перш за все пряних трав і в меншій мірі класичних прянощів (тільки чорний перець і лавровий лист). Прянощі в щі вносяться принаймні двічі. Поряд з прянощами в суп можуть бути додані додаткові компоненти, що поліпшують смак у вигляді солоних грибів, мочені яблук тощо.

Для забілки щів використовується сметана або сметана, змішана з вершками. Їдять щі, закушуючи житнім хлібом [21]

Різновиди щів ​​

Вид Особливості
Повні (багаті) Найбільш повний варіант щів з використанням квашеної капусти. Характерно використання білих грибів, як сухих, так і свіжих.
Збірні Бульйон для щів готується з різних видів м'яса і можливо ковбасних виробів. На відміну від звичайного приготування, м'ясо відварюється не великими шматками
Пісні Овочеві щі можливо з додаванням грибів. Існують їх різновиди по головному компоненту (щавель, кропива тощо)
Сірі (розсадні) Головним компонентом супу є молоде капустяне листя, можливо заздалегідь заквашене
Рибні Використовується поєднання солоної риби осетрових порід і різної річкової риби
Зелені щі Як правило, щавлеві, як пісні, так і ні.
Добові щі Особливий вид щів, характерний не особливостями компонентів, а приготуванням, які передбачають укутування ємності з супом після приготування в щось, що дозволяє зберегти тепло протягом 3-4 годин, і потім виставлення на холод на добу.

Кислі щі

Докладніше: Кислі щі

До початку XX століття під словом щі розуміли не лише суп, а і особливий кислий напій,[4][19] що міг також використовуватися як соус.[19]

Під стійким словосполученням кислі щі найчастіше розуміється не суп, а напій, різновид квасу.[22]

До кінця XX століття напій «кислі щі» вже був забутий у Росії.[23]

Борщ та щі

У граматиці Павловського (1818) українське слово «борщ» перекладено російською як «щі»

На думку деяких кулінарів, російські щі стоять найближче до борщу[24]. Зокрема, борщ та щі вважає спорідненими стравами російський історик кулінарії Павло Сюткін. Він зазначає, що інгредієнти обох страв настільки різноманітні, що різниця між ними іноді не відчутна. Наприклад, одну й ту саму страву на півдні Росії називають «зеленим борщем», а на півночі — «зеленими щами».[10] У сучасній Росії щі у деяких місцевостях також називають «білим борщем»,[25] а червоний борщ — «червоними щами».[23]

У 1788 році російський історик Іван Болтін писав:

Відомо багатьом, які й не бували в Росії, що у Росіян особливою та бажанішою перед усіма іншими стравами є щі, а у Малоросіян — борщ, які, починаючи від самих знатних і до останнього селянина, майже щодня вживаються, з тією різницею, що у заможних готуються вони краще, а у бідних гірше.[26]

Оригінальний текст (рос.)
[Извѣстно многимъ и не бывшимъ въ Россїи, что у Рускихъ особливое и предпочитаемое предъ всѣми прочими кушаньями есть щи, а у Малороссїянъ борщъ, которые начиная отъ самыхъ знатныхъ до послѣдняго крестьянина почти ежедневно упопотребляются; съ тѣмъ различїемъ, что у богатыхъ дѣлаются онѣ получше, а у бѣдныхъ похуже.] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

В «Граматиці малоросійського наріччя» Олексія Павловського 1818 року українське слово «борщ» перекладено російською як «щі». У 1842 році Федір Шимкевич, укладач «Корнеслова російської мови», писав, що щам, повсякденній страві в Росії, у Польщі відповідає капусняк, а в Україні — борщ.[27] У 1823 році Іван Войцехович надав таке тлумачення: «Борщ — те саме, що щі»[28], а Микола Закревський у 1861 році надав таке пояснення: «Борщ, звичайна Малоросійська, улюблена страва, рід щів»[29].

Водночас, найпоширеніші різновиди борщу та щів розрізняють за інгредієнтами. Так, у російській книзі «Подарок молодым хозяйкам»[ru] (видання 1901 року) йшлося, що всі м'ясні супи варяться приблизно однаково і приймають різні назви в залежності від того, що додають у м'ясний відвар: якщо додають буряк — то це борщ, якщо свіжу чи квашену капусту з борошняною підправкою — то це щі, якщо подають прозорим — то це бульйон тощо.[30]

Примітки

  1. ЩИ, происхождение, этимология [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] / Этимологический словарь русского языка. Фасмер Макс // Classes.ru.(рос.)
  2. Заправні перші страви // Технологія приготування їжі. Навч. посібник / Шумило Г. І. — К.: Кондор, 2008. — С. 165. — 506 с. — ISBN 966-8251-06-7.
  3. Щі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б в Щи [Архівовано 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Россия. Большой лингвострановедческий словарь / Прохоров Ю. Е. (ред.), В. И. Борисенко, Т. Н. Чернявская, К. С. Милославская, Е. Г. Ростова, О. Е. Фролова, Ю. А. Вьюнов, В. П. Чуднов / Государственный институт русского языка им. А. С. Пушкина. — М.: АСТ-Пресс, 2007. — C. 630. — (Фундаментальные словари). — ISBN 978-5-462-00590-9.(рос.)
  5. Похлёбкин В. В. Щи [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Кулинарный словарь. — М.: Э, 2015. — С. 420—423. — 456 с.(рос.)
  6. а б в г д В. В. Похлебкин. Щи // Большая энциклопедия кулинарного искусства. — М.: Центрполиграф, 2005. [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  7. а б Русские: пища и утварь // Народы России: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков. — Москва: Большая Рос. Энциклопедия, 1994. — С. 300. — 479 с. — ISBN 5-85270-082-7.(рос.)
  8. Щи; Щи ленивые // Русский народ. Этнографическая энциклопедия в 2-х томах / Гл. ред., состав. О. А. Платонов. — Москва: Институт русской цивилизации, 2013. — 2 том: О–Я. — С. 640. — 696 с. — ISBN 978-5-4261-0052-7.(рос.)
  9. а б в г Русская кухня // Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особенности. Рецептура) / В. В. Похлебкин. — М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1983. — С. 17-21. — 304 с.(рос.)
  10. а б Екатерина Акимова. Чем борщ отличается от щей и при чем тут борщевник — Рассказывает историк Павел Сюткин [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Eda.ru.(рос.)
  11. Семенов А. В. Этимологический словарь русского языка — Щ [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Осипова К. В. Щи на Русском Севере: культурно-языковая символика [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология, 2017.(рос.)
  13. Ковалёв В. М., Могильный Н. П. Щи // Русская кухня: традиции и обычаи. — М.: Советская Россия, 1990. — С. 116—119. — 256 с.(рос.)
  14. Російський дух. // The New Times, 22.02.2011. (рос.)
  15. Пословицы и поговорки про щи [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Борщевый / Словарь русского языка XI—XVII вв. Выпуск 1 (А—Б). — Москва: Наука, 1975. — С. 301.(рос.)
  17. Степанова Л. Г. Традиционное питание русского крестьянина в XVI в. и резервные источники его пополнения [Архівовано 3 січня 2021 у Wayback Machine.] // Научный журнал КубГАУ, № 104(10), 2014. — С. 2.(рос.)
  18. Домострой / Издал Яковлев, 2-е испр. изд. — Одесса, 1887. — С. 3—8; 87. [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
  19. а б в Шипилов А. В. Русская бытовая культура: пища, одежда, жилище (с древнейших времен до XVIII века) [Архівовано 28 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Воронеж: ВГПУ, 2007. — С. 51. — 567 с. — ISBN 978-5-88519-304-7.(рос.)
  20. О россиянах: кушанье их и напитки древние и новые // И.Г. Георги. Описание всех в российском государстве обитающих народов. Ч. 4. — СПб: Императорская Академия Наук, 1799. - С. 140.
  21. Похльобкін, 2015.
  22. Щи // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  23. а б Ковалёв, Николай Иванович. Блюда русского стола. История и названия. — СПб.: Лениздат, 1995. — 317 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-289-01718-6. — С. 10.
  24. Поповський А. М. Слово «борщ» в ономастичному та апелятивному контексті [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] // Спадщина Омеляна Пріцака і сучасні гуманітарні науки: матеріали Міжнародної наукової конференції, 28–30 травня 2008 р. / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія»; упоряд. О. І. Галенко; ред.: О. І. Галенко, В. В. Лучик. — Київ: Аратта, 2009. — С. 252—263. — ISBN 978-966-8475-40-5.
  25. Супруненко, Володимир. Найперша страва: Етнографічно-кулінарне дослідження в ліричному просторі та часі / Володимир Супруненко // Віче. — 2012. — № 17. — С. 64.
  26. § CLXIV [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Примечания на историю древней и нынешней России Г. Леклерка, Том 2 / И. Н. Болтин. — [СПБ]: Печатано в типографии Горного училища, 1788. — С. 410.(рос. дореф.)
  27. Шимкевич Ф. С. (1842). Корнеслов русского языка, сравненного со всеми главными славянскими наречиями и 24 иностранными языками. Часть вторая [Коренеслів російської мови, порівняної з усіма головними слов'янськими наріччями і 24 іноземними мовами. Частина друга] (російською) . Санктпетербург: В типографии Императорской Академии наук. с. 137. Архів оригіналу за 9 липень 2019. Процитовано 8 березень 2019. известно, что в русском простонародном быту щи неразлучны с кашею, которая... между кушаниями находится в таком же отношении, в каком находится мать среди своего семейства. Мне кажется, что слово щи употребляется сокращенно вместо щавы, т.е. кушанье кислое, которое может быть, встарину делалось преимущественно из щавля. К этому сближению подало повод то, что кушанье, соответствующее Русским щам, у Поляков называется kapustniak, а на Украине - борщ; то и другое название указывает на растения, из которых это кушанье обыкновенно приготовляется {{cite book}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  28. Войцехович И. Собрание слов малороссійскаго нарѣчія // Труды Общества любителей российской словесности при Московском университете. М., В Унив. тип., 1823. Кн. 2. — С. 288. [Архівовано 29 травень 2019 у Wayback Machine.]
  29. М. В. Закревський. Старосвѣтскій бандуриста. Кн. 3. Словарь Малороссійскихъ идіомовъ. — М., 1861. — С. 266. [Архівовано 9 липень 2019 у Wayback Machine.]
  30. Молоховец Елена Ивановна. Подарок молодым хозяйкам, или Средство к уменьшению расходов в домашнем хозяйстве Санкт-Петербург: Типография Н. Н. Клобукова, 1901. — 1052 с. — С. 106 [Архівовано 16 лютого 2021 у Wayback Machine.], 107.

Посилання

Read other articles:

High-altitude strategic reconnaissance aircraft developed from Martin RB-57D Canberra RB-57F Canberra Martin/General Dynamics RB-57F October 1978 (NASA 928) Role ReconnaissanceType of aircraft Manufacturer Martin; Re-manufactured by General Dynamics First flight 23 June 1963 Introduction 1963 Retired 1974 (USAF) Status 3 still used by NASA as of 2021[1] Primary users United States Air ForcePakistan Air Force NASA Number built 21 Developed from Martin B-57 Canberra The Martin/Gene...

 

Football match1966 European Cup Winners' Cup finalMatch programme coverEvent1965–66 European Cup Winners' Cup Borussia Dortmund Liverpool 2 1 After extra timeDate5 May 1966VenueHampden Park, GlasgowRefereePierre Schwinte (France)Attendance41,657← 1965 1967 → The 1966 European Cup Winners' Cup final was an association football match between Borussia Dortmund of West Germany and Liverpool of England played on 5 May 1966 at Hampden Park, Glasgow, Scotland. It was the final match of...

 

Suburb of Sydney, New South Wales, AustraliaSydney Olympic ParkSydney, New South WalesAn aerial view of the Olympic complex, 2012MapCoordinates33°50′51″S 151°03′54″E / 33.84750°S 151.06500°E / -33.84750; 151.06500Population4,848 (2021 census)[1] • Density731.2/km2 (1,893.9/sq mi)Established1996 (locality) & 2009 (suburb)Postcode(s)2127Elevation15 m (49 ft)Area6.63 km2 (2.6 sq mi)Location13 km (...

العلاقات الكويتية الطاجيكستانية الكويت طاجيكستان   الكويت   طاجيكستان تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الكويتية الطاجيكستانية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين الكويت وطاجيكستان.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتي

 

جوزيب سيغور (بالإسبانية: Josep Seguer)‏  معلومات شخصية الاسم الكامل جوزيب سيغور الميلاد 6 مايو 1923(1923-05-06)إسبانيا الوفاة 1 يناير 2014 (عن عمر ناهز 90 عاماً)إسبانيا الطول 1.70 م (5 قدم 7 بوصة) مركز اللعب مدافع الجنسية إسبانيا  مسيرة الشباب سنوات فريق Parets 1940–1942 برشلونة المسير...

 

Muchammad RichadInformasi pribadiLahir9 Juni 1960 (umur 63) Kudus, Jawa TengahKebangsaan IndonesiaHubunganIrjen. Pol. Al-Habib Drs. Ahmad Haydar Baagil Assegaf, S.H., M.M. (adik)Alma materAkademi Angkatan Laut (1986)Karier militerPihak IndonesiaDinas/cabang TNI Angkatan LautMasa dinas1986—2018Pangkat Laksamana Muda TNISatuanKorps Polisi MiliterSunting kotak info • L • B Laksamana Muda TNI (Purn.) Al-Habib Muchammad Richad Baagil Assegaf, S.H. (lahir 9 Juni 1960)...

العلاقات البنمية الليبية بنما ليبيا   بنما   ليبيا تعديل مصدري - تعديل   العلاقات البنمية الليبية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين بنما وليبيا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقارنة بنما ليبيا المساحة...

 

Science fiction-fantasy book series This article is about the books and stories. For the fictional planet, see Darkover. This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Darkover series �...

 

1968 song by the Beatles JuliaCover of the Maclen Music sheet music(depicting George Harrison and Ringo Starr)Song by the Beatlesfrom the album The Beatles Released22 November 1968 (1968-11-22)Recorded13 October 1968StudioEMI, LondonGenreFolkLength2:54LabelAppleSongwriter(s)Lennon–McCartneyProducer(s)George Martin Julia is a song by the English rock band the Beatles from their 1968 double album The Beatles (also known as the White Album). It is performed as a solo piece by Jo...

American TV series or program Lucky LouieGenreSitcomSlice of lifeCreated byLouis C.K.StarringLouis C.K.Pamela AdlonKelly GouldMike HagertyJim NortonLaura KightlingerRick ShapiroJerry MinorKim HawthorneComposerMark RiversCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of seasons1No. of episodes13 (1 unaired)[1] (list of episodes)ProductionExecutive producersLouis C.K.Mike RoyceVic KaplanDave BeckyProducerLeo ClarkeCinematographyBruce L. FinnEditorBrian SchnuckelCamera se...

 

SMA Negeri 2 MagelangInformasiDidirikan1979[1]JenisSekolah NegeriKepala SekolahJoko Tri Haryanto, S.Pd., M.Pd.Jumlah kelas8 kelas setiap tingkatJurusan atau peminatanIPA dan IPSRentang kelasX, XI IPA, XI IPS, XII IPA, XII IPSAlamatLokasiJl. Urip Sumoharjo Wates, Magelang, Jawa Tengah,  IndonesiaTel./Faks.(0293) 363669Situs webwww.sman2-magelang.sch.idMotoMotoSMADA Beraksi Maju Berprestasi SMA Negeri 2 Magelang atau sering disebut dengan SMADA merupakan salah satu S...

 

SkyBox International Inc.FormerlyImpel MarketingTypePublic corporationIndustrytrading cardsGenresportsentertainmentFounded1990; 33 years ago (1990)Defunct1995; 28 years ago (1995)FatemergerSuccessorFleer/SkyBox InternationalHeadquartersDurham, North Carolina, USProductstrading cardsmilk capsBrandsSkyBoxSkyCapsParentBrooke Groups, Inc. (1989-1992)public (1993-1995)Marvel Entertainment Group (1995) SkyBox International Inc., formerly Impel Marketing, was an A...

Monumento nacional Cañón de Somoto Cañón de Somoto.SituaciónPaís Nicaragua NicaraguaDivisión Departamento de Madriz Departamento de MadrizSubdivisión Municipio de Somoto Municipio de SomotoCoordenadas 13°27′19″N 86°42′14″O / 13.455227777778, -86.703780555556Datos generalesAdministración Ministerio de los Recursos Naturales y del AmbienteGrado de protección Área Protegida Monumento nacionalFecha de creación 29 de noviembr...

 

Airport in Tatoi, DeceleaTatoi AirportΑεροδρόμιο ΤατοϊουIATA: noneICAO: LGTTSummaryAirport typePublic/MilitaryOwnerHellenic Air ForceLocationTatoi, DeceleaElevation AMSL785 ft / 239 mCoordinates38°06′32.14″N 23°47′01.81″E / 38.1089278°N 23.7838361°E / 38.1089278; 23.7838361Runways Direction Length Surface ft m 03/21 5,789 1,764 Asphalt Tatoi Airport (ICAO: LGTT) is an airport located north of Athens, in Decelea. It started op...

 

Canadian ice hockey player Ice hockey player Nolan Schaefer Schaefer with the Providence Bruins in 2011Born (1980-01-15) January 15, 1980 (age 43)Yellow Grass, Saskatchewan, CanadaHeight 6 ft 2 in (188 cm)Weight 195 lb (88 kg; 13 st 13 lb)Position GoaltenderCatches RightteamFormer teams Free AgentSan Jose Sharks CSKA MoscowHC Ambrì-PiottaSC BernNHL Draft 166th overall, 2000San Jose SharksPlaying career 2003–present Nolan Schaefer (born January 15...

1923–2008 airport of Berlin, Germany Berlin Tempelhof AirportFlughafen Berlin-TempelhofAerial view of the former Tempelhof Airport taken in 2016IATA: THFICAO: EDDISummaryAirport typeDefunctOwnerInstitute for Federal Real Estate and the Federal State of Berlin[1]OperatorBerlin AirportsServesBerlinLocationBerlin, GermanyOpened8 October 1923 (1923-10-08)Closed30 October 2008 (2008-10-30)Hub forDeutsche Luft Hansa (1926–1945)American Overseas Airlines(194...

 

Humanitarian activity Humanitarian protection is the act of promoting and ensuring the legal rights of people affected by humanitarian crises. The concept of humanitarian protection was established by the 1949 Geneva Conventions and responsibility to ensure protection was mandated to the International Committee of the Red Cross. Outside of times of crises, national governments tend to have responsibility to ensure that people's rights are protected, but during humanitarian emergencies aid age...

 

Peta Benin Berikut adalah daftar kota di Benin: Abomey Abomey-Calavi Allada Aplahoué Athiémé Banikoara Bassila Bembèrèkè Bétérou Bohicon Bori Boukoumbé Comé Cotonou Cové Dassa-Zoumé Djougou Dogbo-Tota Ganvie Godomey Grand Popo Kandi Kérou Kétou Kouandé Lokossa Malanville Natitingou Ndali Nikki Ouidah Parakou Péhonko Pobé Porga Porto Novo Sakété Savalou Savé Ségbana Tanguiéta Tchaourou lbsDaftar kota di duniaAfrika Afrika Selatan Afrika Tengah Aljazair Angola Benin Botswa...

Astragalus frigidus Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): Eudicots (tanpa takson): Rosids Ordo: Fabales Famili: Fabaceae Genus: Astragalus Spesies: Astragalus frigidus Nama binomial Astragalus frigidus(L.) A.Gray Astragalus frigidus adalah spesies tumbuhan yang tergolong ke dalam famili Fabaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Fabales. Spesies Astragalus frigidus sendiri merupakan bagian dari genus Astragalus.[1] Nama ilmiah da...

 

يوهان غيورغ (بالألمانية: Johann Georg von Brandenburg)‏  معلومات شخصية الميلاد 11 سبتمبر 1525(1525-09-11) الوفاة 18 يناير 1598 (72 سنة) مكان الدفن كاتدرائية برلين  الأولاد يواكيم فريدرش، ناخب براندنبورغصوفي من براندنبورغماغدالينه من براندنبورغ  الأب يواكيم الثاني، ناخب براندنبورغ  الأم...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!