PROFILBARU.COM

Щолкін Кирило Іванович
Щолкін Кирило Іванович
рос. Кирилл Щёлкин
Народився	17 травня 1911; Тифліс
Помер	8 листопада 1968 (57 років); Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	фізик-ядерник
Alma mater	Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Галузь	горіння, детонація
Заклад	Арзамас-16, Челябінськ-70
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	перший науковий керівник ядерного центру Челябінськ-70
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	роботі по створенню атомної бомби в СРСР
Батько	Щолкін Іван Юхимович
Мати	Щолкіна Віра Олексіївна
Діти	Фелікс, Анна
Нагороди
	Висловлювання у Вікіцитатах

Щолкін Кирило Іванович (*17 травня 1911, Тбілісі — †8 листопада 1968, Москва) — російський вчений-ядерник. Перший науковий керівник і головний конструктор ядерного центру Челябінськ-70 (Снєжинськ, c 1992 РФЯЦ-ВНІІТФ — Російський Федеральний Ядерний Центр — Всеросійський науково-дослідний інститут технічної фізики).

Член-кореспондент АН СРСР (з 23 жовтня 1953, відділення фізико-математичних наук). Фахівець у галузі горіння і детонації, ролі турбулентності в зазначених процесах (саме йому належить формулювання теорії детонації спину), в науковій літературі відомий термін «зона турбулентного полум'я за Щолкіним».

Біографія

Щолкін Кирило Іванович народився 17 травня 1911 року в Тбілісі. Мати — Віра Олексіївна Щолкіна, вчителька. Батько — Іван Юхимович Щолкін, землемір.

У 1924–1928 роках навчався в Карасубазарі, де нині розташований меморіал на його честь. У 1932 році закінчив фізико-технічний факультет Кримського державного педагогічного інституту. Дисертацію (тема — газодинаміка горіння) на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук захистив у 1938-му, докторську — в 1945-му (опонентами з'явилися майбутні академіки — основоположник теорії повітряно-реактивних двигунів Б. C. Стечкин, видатний фізик-теоретик Л. Д. Ландау і видатніший аеродинамік С. А. Християнович), став професором фізико-математичних наук у 1947 році. У 1949 став одним із творців радянської атомної бомби, працюючи під орудою І. В. Курчатова, який закінчив той самий ВИШ Криму. 1953-го зробився одним із батьків водневої бомби.

Нагороди

Тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1951, 1954).
Лауреат Ленінської премії (1958) та Сталінської премії (1949, 1951, 1954).
Нагороджений чотирма орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора і Червоної Зірки, а також медалями.

Посилання

Щёлкин Ф. К. Апостолы атомного века. Воспоминания, размышления. — ДеЛи принт. — 2003. — С. 162.
Симоненко В. Первый научный руководитель и главный конструктор (рус.) // Бюллетень по атомной энергии. РФЯЦ-ВНИИТФ им. акад. Е. И. Забабахина. — апрель, 2005.
Карапетян Г. «Армянский след» в атомном строительстве (рус.) // Ноев Ковчег. — 2011.
Губарев В. Белый архипелаг. Неизвестные страницы «атомного проекта СССР» (рус.) // Наука и жизнь : журнал. — 2002. — № 5.
Губарев В. Три звезды Кирилла Щёлкина (рус.) // Российская Федерацая Сегодня : журнал. — 2007. — № 12.