Чумак Анатолій Андрійович

Чумак Анатолій Андрійович
Народився	2 жовтня 1946(1946-10-02) (78 років) Червоне, Кобеляцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання	Україна, Київ
Країна	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	винахідник, лікар, професор, викладач університету, науковець
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	клінічна імунологія, радіаційна медицина
Заклад	Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Феофіла Яновського НАМН України Інститут громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва НАМН України КНУ імені Тараса Шевченка Національний авіаційний університет Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Посада	Заступник генерального директора, директор Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України»
Вчене звання	професор і член-кореспондент Національної академії медичних наук України^d
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	К. Ф. Чернушенко
Нагороди

Чумáк Анатолій Андрійович (нар. 1946)— український медик, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2021)^[1][2], заступник генерального директора з наукової роботи, директор Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», провідний науковий співробітник Інституту біохімії імені О. В. Палладіна^[3], заслужений діяч науки і техніки України (2006), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2010).

Життєпис

Народився 2 жовтня 1946 року в селі Червоне Кобеляцького району Полтавської області. Спершу навчався в Чорбівській восьмирічній школі, згодом вступив до Кременчуцького медичного училища, яке у 1965 закінчив з відзнакою. У 1971 році закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа» із відзнакою, а в 1974 аспірантуру в Київському науково-дослідному інституті туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф. Г. Яновського.

З 1965 по 1966 рік працював фельдшером на пункті невідкладної допомоги Печерської лікарні № 1 м. Києва.

У 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю «Алергологія та імунологія», а в 1984 році отримав ступень доктора медичних наук.

З 1974 працював в Київському науково-дослідному інституті туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф. Г. Яновського аспірантом, молодшим та старшим науковим співробітником відділу імунології, вченим секретарем інституту. З 1984 по 1987 — завідувач відділу перспективного планування і проблем управління медичною наукою в Київському науково-дослідному інституті загальної і комунальної гігієни ім. О. М. Марзеєва. З 1987 — в Національному Науковому Центрі Радіаційної Медицини НАМНУ: завідувач лабораторії, завідувач відділу координації, директор Інституту клінічної радіології. З 1984 по 1987 — заступник голови вченої медичної ради МОЗ України.

У 1994 році отримав звання професора за спеціальністю «Імунологія та алергологія». Паралельно з науковою роботою викладав в Університеті ім. Тараса Шевченка, Національному авіаційному університеті та Університеті «Україна».

16 вересня 2021 року за результатами таємного голосування на Загальних зборах Національної академії медичних наук України був обраний членом-кореспондентом НАМН України у відділення теоретичної та профілактичної медицини за спеціальністю радіаційна імунологія^[1][2].

Наукова робота та винаходи

Автор понад 500 наукових праць з імунології, радіаційної медицини, а також співавтор 37 монографій^[2]. Учасник понад 60 міжнародних та регіональних конференцій.

Запатентовано його винаходи — в складі авторських колективів:

Винаходи А. А. Чумака — в складі авторських колективів

• «Спосіб лікування туберкульозу»,
• «Спосіб активації цітотоксичних клітин»,
• «Процес прогнозування ефективності терапії флударабіном хворих на B-клітинну хронічну лейкемію»,
• «Спосіб визначення чутливості цитомегаловірусів до противірусних препаратів»,
• «Препарат для пригнічення алергічних реакцій та неспецифічного запалення, спосіб його одержання і спосіб його використання»,
• «Спосіб оцінки стану процесів ліпопероксидації в крові людини»,
• «Спосіб визначення ризику розвитку цитомегаловірусної інфекції у хворих на B-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію при лікуванні флударабіном та/або моноклональними антитілами»,
• «Реабілітаційний візок для інвалідів з порушеннями функції спинного мозку»,
• «Спосіб прогнозу розвитку аутоімунних ускладнень у хворих на B-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію»,
• «Спосіб диференційної діагностики демієлінізуючого та судинного ураження головного мозку»,
• «Спосіб визначення ризику розвитку вторинних пухлин у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання»,
• «Спосіб визначення генетичної схильності до розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії в осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання»,
• «Спосіб визначення ризику трансформації Ріхтера у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію»,
• «Спосіб визначення тривалості життя хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію»,
• «Засіб з антинейрамінідазною та інтерфероніндукуючою дією для профілактики та лікування грипозної інфекції»,
• «Застосування N-стеароїлетаноламіну як речовини з активною антигрипозною дією»,
• «Застосування N-стероїлетаноламіну як радіомодифікуючого засобу»,
• «Застосування N-стеароїлетаноламіну як речовини з активною антигрипозною, антивірусною, антинейрамінідазною, інтерфероніндукуючою та антигемаглютинуючою дією та засіб для профілактики та лікування грипозної інфекції»,
• «Спосіб визначення ризику розвитку інфаркту міокарда у чоловіків, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання»,
• «Спосіб оцінки ризику розвитку стеатогепатиту у хворих на неалкогольний стеатогепатоз»,
• «Спосіб визначення мутацій гена NOTCH1»,
• «Застосування N-стеароїлетаноламіну як лікарського засобу з комплексною дією для лікування термічних опіків шкіри III ступеня та профілактики й лікування опікової хвороби»,
• «Спосіб контролю ризиків розвитку гормональних порушень у гіпоталамо-гіпофізарній системі нащадків опромінених батьків»,
• «Спосіб визначення мутацій гена NOTCH1 у 3’UTR некодуючому регіоні гена»,
• «Засіб для лікування гепатиту C людини»^[4]

Монографії:

• Чумак, Анатолій Андрійович; Базика, Димитрій Анатолійович; Абраменко, Ірина Вікторівна; Бойченко, Павло Костянтинович (1996/2005). Цитомегаловирус, радиация, иммунитет (рос.). Київ. с. 134.^[5]

Особисте життя

Одружений, має трьох дітей. Володіє англійською та французькою мовами.

Нагроди

• Медаль «За трудову відзнаку» (1981)
• Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982)
• Медаль «За трудову доблесть» (1986)
• Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986)
• Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2006)
• Державна премія України у галузі науки і техніки (2010)

Почесні відзнаки

• Почесний громадянин Кобеляцького району Полтавської області (2006)

Примітки

1. Прес-служба. Загальні збори НАМН України та Загальні збори відділень НАМН України – НАМН України (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
2. Астма та алергія-2021-4-зміст, НІФП, Київ. www.ifp.kiev.ua. Процитовано 26 травня 2022.
3. Чумак Анатолій Андрійович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
4. Відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу «Винахід року 2020» (Відеозапис). www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
5. Иммунитет и радиация | «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія». kiai.com.ua (рос.). Процитовано 26 травня 2022.

Джерела

• Біографічні відомості [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Патенти автора [Архівовано 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Експерти з питань радіаційної безпеки, соціального та медичного захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
• Указ Президента [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]