Чеслав Тульє

Чеслав Тульє
Чеслав Тульє
Народження	12 січня 1888 Львів
Смерть	20 червня 1976 (88 років) Катовиці
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор, мистецтвознавець
Праця в містах	Львів
Науковий ступінь	професор (1946)
Членство	Польське політехнічне товариство у Львові
Заклад	Сілезька політехніка
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Батько	Максиміліан Тульє
Брати, сестри	Kazimierz Thullied
	Чеслав Тульє у Вікісховищі

Чеслав Тульє (пол. Czesław Thullie, 12 січня 1888, Львів — 20 червня 1976, Катовиці) — архітектор, історик архітектури.

Біографія

Народився 12 січня 1888 року у Львові в родині інженера, професора і ректора Львівської політехніки Максимільяна Тульє. 1911 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Роком пізніше захистив докторську дисертацію «Ренесансні костели у Львові».^[1] Закінчив факультет живопису в Мюнхені і приватну школу львівських живописців Батовського і Братковського. У Львові співпрацював з Ігнатієм Кендзерським та Адамом Опольським. Працював у Галицькому намісництві, а пізніше у воєводському управлінні у Львові і Тернополі. Професор факультету декоративного мистецтва Промислової школи у Львові (1924—1939). Викладав у ліцеї в Криниці. Професор Інституту пластичних мистецтв у Кракові. Член підкомісії архітектури та урбаністики Польської академії наук у Кракові.^[2] Від 1924 року був членом львівського Політехнічного товариства.^[3] Того ж 1924 року обраний до складу правління товариства, де виконував функцію секретаря.^[4] Автор праць з історії архітектури. У Львові у 1920—1930-х роках проживав на вулиці св. Марка, 4 (нинішня вулиця Кобилянської)^[5].

Від 1945 року проживав у Катовицях. Тоді ж узяв участь в організації Шльонської політехніки у Гливицях. 1946 іменований професором надзвичайним Кафедри архітектурних форм, згодом став професором звичайним і до виходу на пенсію очолював Кафедру промислової архітектури. Від 1949 року паралельно очолював Відділ архітектури на будівельному факультеті. У 1959—1960 роках організував і очолив вечірні магістерські курси для студентів ліквідованого Відділу архітектури Шльонської політехніки. Викладав у будівельній школі в Битомі. Займався проектною і реставраційною діяльністю. Опублікував дві монографії і низку статей, присвячених історії польської архітектури і реставрації пам'яток. Від 1951 року був речознавцем у справах відбудови пам'яток у катовицькому Містопроєкті. Згодом член Ради реставраторів Катовиць і Ополя. Відзначений Кавалерським хрестом Ордену Відродження Польщі. Помер 20 червня 1976 року в Катовицях.^[1]

Роботи

Гімназія в Ходорові (1926).^[6]
Початкова школа у Львові (1926).^[2]
VIII гімназія у Львові (1924—1927).^[2]
Каплиця у стилі функціоналізму при монастирі святого Йосипа у Львові на вулиці Лисенка (1927).^[7]
Житлові будинки державних службовців у Тернополі (1929).^[6]
Костел у Гребенові (1933).^[6]
Надгробки на Личаківському цвинтарі.^[2]
Реконструкція житлових будинків в Ополі.^[2]

Друковані праці

O kościołach lwowskich z czasów odrodzenia. — Lwów: Księgarnia Gubrynowicza i Syna, 1913.
Jak wyglądaly domy w dawnych miastach polskich. — Lwów: Księgarnia Gubrynowicza i Syna, 1914.
O pałacu w Obroszynie. — 1924.
Formy stylowe zabytków polskiego budownictwa // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 11, 12.
Budownictwo starosłowiańskie // Czasopismo Techniczne. — 1929. — № 10, а також Budowniczy. — 1929. — № 6.
Cechy obronne zabytków polskiego budownictwa. — Lwów: [b. w.], 1934.
Zabytkowe śródmieście Gliwic w układzie przestrzennym Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego // Ochrona Zabytków. — 1954. — № 2 (25) (у співавторстві).
Zabytki architektoniczne Ziemi Śląskiej na tle rozwoju architektury w Polsce. — Katowice : Śląsk, 1965.
Zabytki architektoniczne województw katowickiego i opolskiego. — Katowice : Śląsk, 1969.
Widoki polskich miast i zabytków architektonicznych ze zbiorów graficznych Biblioteki Pawlikowskich we Lwowie. Szkicownik prof. Czesława Thullie / oprac. i red. Andrzej Majdowski. — Warszawa: Neriton, 1994.

Примітки

↑ ^а ^б Nauczyciele Akademiccy Wydziału Architektury Politechniki Śląskiej. — Gliwice, 2008. — S. 253—256.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Cielątkowska. R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 322. — ISBN 83-905682-7-6
↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96.
↑ Księga pamiątkowa… — S. 78.
↑ Siomochkin I. Na południe od Śródmieścia // Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 176. — ISBN 966-7022-26-9
↑ ^а ^б ^в Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — № 3. — 2006. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
↑ Betlej A. Klasztor i Zakład SS. Św. Józefa // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 118, 122—123. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.