Координати 18°27′18″ пн. ш. 89°30′29″ сх. д.H G O
Чакту́н («червоний камінь»[1]) — давнє місто цивілізації мая. Знаходиться на півострові Юкатан, на території мексиканського штату Кампече.
Місто знайдено групою археологів Товариства «National Geographic Society» та мексиканського Національного інституту антропології та історії на чолі зі словенським археологом Іваном Спрайчем у червні 2013 року в джунглях півострова Юкатан (Мексика) на північ від біосферного резервату Калакмул.[2].
За свідченням Івана Спрайча відкриття міста стало можливим завдяки стереоскопічній аерофотозйомці.
Наразі навіть невідомо, як називався Чактун у давнину і яка царська династія правила там. Місто виникло близько V століття. Розквіт припав на період з 600 по 900 рік нашої ери. На одній зі стел виявлено текст, що свідчить про створення споруди в 731 році.
Останні поселенці залишили місто більше тисячі років тому. Проте місто добре збереглося, і на деяких каменях можна розрізнити візерунки та написи[3].
Площа міста близько 54 акрів (22,3 га). У межах його центральної частини археологи виокремлюють три архітектурних комплекси. Найбільший комплекс, західний (площа 11 га), складається із кількох площ і дворів, оточених пірамідальними храмами та палацами. У місті збереглися 15 пірамід, найвища з яких «Споруда A-1» — 23 метри (розташовано в Західному комплексі).
У його південно-східному кінці розташовано стадіон для гри в м'яч, від якого, ймовірно, брала початок дорога-сакбе, що простягалася на відстань понад 300 м і поєднувала західний комплекс із південно-східним. Головні споруди південно-східного комплексу оточують центральну площу, що має 82 м завдовжки і 48 м завширшки. Як і в західному комплексі, на її південному кінці розташовано стадіон для гри в м'яч. Північно-східний комплекс є найменшим у Чактуні, кордони його єдиної площі окреслено двома пірамідальними храмами, що мають майже 20 м заввишки.
Станом на 2015 рік у городищі знайдено 20 стел і 15 вівтарів, при цьому на дев'ятьох стелах і двох вівтарях збереглися рештки зображень або написів. З погляду епіграфіки найціннішими є стели 1, 12, 14 і 18 з Чактуна. Зокрема стела 1 вирізняється тим, що її ієрогліфічні картуші було виліплено зі штуку і пофарбовано в червоний колір. Саме на честь цього монумента городище отримало свою сучасну назву Чактун.
Дата Довгого рахунку на стелі 1 відповідає завершенню двадцятиріччя 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року), далі сказано, що цей ювілейний «червоний камінь» встановив правитель на ім'я Ах-К'ініч-Бахлам. Імовірно, того ж 751 року в Чактуні створили ще один монумент, стелу 12, від якої, на жаль, збереглася лише верхня частина. Напис на ній цікавий наявністю так званого 819-добового календарного циклу, який не є характерним для регіону Кампече, але натомість часто трапляється у текстах із городищ на заході та півдні області мая. На лицевій стороні монумента збереглося зображення персонажа у пишному головному уборі, але в ієрогліфічному тексті згадки будь-яких дійових осіб відсутні. На стелах 14 і 18 з Чактуна так само показано осіб у багатому вбранні, дата встановлення цих монументів відповідає дневі 9.15.0.0.0, 4 Ахав 13 Йаш (22 серпня 731 року).
Поблизу стели 1 археологи знайшли фрагменти курильниць, що за своїм типом можуть бути датовані пізнім посткласичним періодом. Отже, цей монумент залишався об'єктом культу й пошанування навіть по довгому часі після запустіння міста.
{{cite web}}
|description=