Навчався у Мадридській школі мистецтв і ремесел, співпрацював з гумористичними часописами. У ранніх творах Ґріса відчутним є вплив модерну.
1906 року Хуан Ґріс переїхав до Парижа, де провів решту свого життя.[4]
Тривалий час Ґріс проживав на Монмартрі у відомому богемному будинку Bateau-Lavoir. Саме тут, у Парижі, Хуан Ґріс познайомився з відомими митцями, критиками, поетами тощо, а також артдилерами та знавцями мистецтва — Матіссом, Модільяні (створив його портрет, 1915), Леже, Пікассо, Браком, Жакобом, Г. Стайн. Заприятелювавши з Пікассо, серйозно звернувся до малювання від 1911 року.
Головний жанр живопису Хуана Ґріса — натюрморт. Першу й одну з найбільш ранніх робіт Ґріса — портрет Пабло Пікассо — було виставлено 1912 року в Барселоні.
Ґріс узяв участь в ранній стадії розробки кубізму. Типовими для його творів цього періоду стають зображення фрагментів предметів, суміщення їхніх граней і обрисів, майже монохромна кольорова палітра. У 1912—15 роках митець еволюціонував у своїй творчості від аналітичного до синтетичного кубізму — картини цього часу є колажами (від 1913 року) фрагментів газет, шпалер, обгорток, етикеток тощо.
У період Першої світової війни Хуан Ґріс підтримував тісні дружні стосунки з Матіссом, який навіть допомагав йому фінансово. А картини Ґріса цього періоду, переважно натюрморти, стають м'якішими, як за кольорами, так і настроєм.
У 1922—24 роках Ґріс співпрацював із Сергієм Дягілєвим та його трупою «Російський балет», займався ілюструванням книжок (твори Аполлінера та інших). У цей час художник використовував гуаш і акварель, продовжив свої експерименти з технікою колажа.
Apollinaire G. Juan Gris// Apollinaire G. Oevres en prose completes. II. Paris: Gallimard, 1991, p.39-41 (фр.)
Kahnweiler D.H. Juan Gris, sa vie, son œuvre, ses écrits. Paris: Gallimard, 1946 (фр.) // (перевид. 1969, англ. вид.: Juan Gris, his life and work. New York: H.N. Abrams, 1946)
Juan Gris. New York: Skira, 1958 (англ.)
Jackson Martín R. Juan Gris. Barcelona: Ediciones Polígrafa, 2005