Хорутани або Карантанці (лат. Carantani) — давньослов'янське плем'я, пращури словенців. Населяли території Каринтії, Штирії (сучасна Австрія), північ Словенії та західну Угорщину (західний берег Дунаю).
Після розпаду Само, альпійськими слов'янами було створено Князівство Карантанія в Східних Альпах, яке було незалежним від близько 660 до близько 745 рр., коли воно потрапило під баварську зону впливу і згодом було включено в Франкську імперію. Спочатку знаходилися під аварським гнітом, потім попали під владу франків та баварців (з 745). В 796 князь Войномир бере участь у поході франків проти авар. В 800 прийняли християнство західного зразка. Це була перша слов'янська етнічна група, яка завдяки місіонерам з Зальцбурзької єпархії прийняли християнство. В середньовіччі йменувалися альпійськими слов'янами.
Хорутани згадуються Нестором: