Хо́ртицький райо́н — район міста Запоріжжя, розташований на правому березі Дніпра. Є наймолодшим районом Запоріжжя, офіційна назва Хортицький була надана новоутвореному району 19 січня1995 року. Поширена неофіційна назва Бабу́рка походить від розташованого неподалік однойменного села. Протягом багатьох років він залишається міським районом з найкращим станом довкілля.
Межує з правобережною частиною Дніпровського району, а з лівобережною частиною міста — Вознесенівським районом — пов'язаний двома мостами Преображенського, що мають автомобільні і залізничні шляхопроводи, а також двома новими мостами, які були відкриті у 2021 році. З півдня і південного заходу масив обмежений залізницею, що йде через Марганець і Нікополь на Кривий Ріг. На заході району, поряд з житловим масивом — промислова зона. З півночі межує з Верхньою Хортицею. На сході має крутий спуск до Старого Дніпра з видом на острів Хортиця, який відокремлює його від центра й великих металургійних комплексів.
Протяжність району зі сходу на захід — 7,6 км, а з півдня на північ — 5,4 км. За статистичними даними на початок 2006 року житловий фонд району становив 339 житлових будинків: 44 393 квартири загальною площею 2 448 300 м².
Від перетину з віссю Верхньої Хортиці (Канцерівська балка) по балці Щавлева в західному напрямку, вздовж села Хортиця, до вулиці Істомна.
По вулиці Істомна від перехрестя з лінією електропередач високої напруги до перехрестя доріг вул. Істомна — Хортицьке шосе та автошляху Н23 — вул. Калнишевського;
Від вищезазначеного перехрестя доріг, на 1,4 кілометри на захід автошляхом Н23, затім перпендикулярно на південь до залізничної лінії Апостолове — Запоріжжя;
Від перехрестя із вищезазначеною залізничною гілкою, далі залізницею в східному напрямку, уздовж кордону земельного запасу (в межах Хортицького району) Долинської сільської ради (поряд з селами Бабурка та Новослобідка) до селища Мостозагін-7;
До середини 1970-х років в межах сучасного Хортицького району не було поселень, а самі угіддя під нинішніми забудовами житлового масиву в окремі періоди історії мали різне адміністративне підпорядкування. Перша згадка про регіон датується другою половиною XVIII століття. У 1772 році в Запорізькій Січі для охорони від ворога були виділені пости на кордоні, один з яких «при полковнику Іванові Бабурі і двох старшин та двісті осіб рядових козаків парокінних» стояв на правому березі Дніпра, навпроти острова Хортиці. Після ліквідації Запорізької Січі Іван Бабура (не путати з Іваном Бабуркою, мінським бурмістром, перша згадка про якого датується 1592 роком[1]) перейшов на службу в російську армію та в 1777 році отримав як рангову дачу 3882 десятини землі (приблизно 4241 га). З того часу балка, що охоплює крайню південну частину сучасного жилмасиву, стала називатися Бабурською. До цього вона називалася Середньо-Хортицькою (за назвою річки). А річка — Бабуркою (попередня назва Середньо-Хортицька)[2]. Ім'ям козака Бабури названа вулиця в Хортицькому районі — вулиця Козака Бабури, яка до 19 лютого 2016 року носила назву Жукова[3].
У 1803 році тут оселилися меноніти і заснували колонію Бурвальд (нім.Burgwald), яка називалася серед місцевого слов'яномовного населення Бабуркою[4][5].
Перші поселення
У 1960-х роках було прийняте рішення про побудову великого житлового району в екологічно чистому місці, вдалині від металургійних заводів. Сучасна забудова степу між селом Бабурка і Верхньою Хортицею розпочалася у 1969 році[6]. Архітекторами були Н. Булахов, С. Шестопал та ін. Спочатку житловий масив входив до складу Ленінського району (нині носить назву Дніпровський).
Історичні місцевості, житлові масиви та промислові зони Хортицького району: 1. 1-й Хортицький мікрорайон 2. 2-й Хортицький мікрорайон 3. 3-й Хортицький мікрорайон 4. 5-й Хортицький мікрорайон 5. 6-й Хортицький мікрорайон 6. 7-й Хортицький мікрорайон 7. 15-й Хортицький мікрорайон 8. 16-й Хортицький мікрорайон 9. 17-й Хортицький району 10. 18-й Хортицький мікрорайон 11. Промислова зона Хортицького району 12. Селище Мостозагін
Межі району:
Від залізничного моста через Старий Дніпро, уздовж осі річки до насосної станції «Міськводоканалу» (район Нижньої Хортиці).
По залізничній гілці ст. ім. Анатолія Алімова — Нікополь до перетину з лісосмугою і стулки з лісосмугою до перетину її з Хортицьким шосе.
По Хортицькому шосе до перехрестя з лінією високої напруги і до перехрестя її з балкою Щавлевої.
По балці Щавлевої до перетину з віссю Старого Дніпра.
По осі Старого Дніпра до залізничного мосту через Старий Дніпро.
Не зважаючи на назву району, острів Хортиця не входить до його складу. Найвища точка Запоріжжя — Лахтінський курган, який розташований в Хортицькому районі по вулиці Лахтінська та складає 105 метрів над рівнем моря.
Владні структури
16 січня 2023 року було усунуто голову Хортицького району Пшеничного Олександра Миколайовича і на його місце призначено нового керівника — депутата
Запорізької міської ради Сергія Дергачова[8].
У районі розташовані: парк Героїв Національної гвардії України (до 17 березня 2023 року — сквер Ювілейний)[20][21], парк Поколінь та 4 куточки відпочинку.
На території району налічується 2 проспекти, 19 вулиць та 1 бульвар[22][23]. Частина з них названа на честь видатних історичних діячів України, інша — своїми назвами зобов'язані учасникам німецько-радянської війни. Загальна протяжність доріг загального користування протяжністю — 55,7 км.
Через територію району проходить дві стратегічні автомобільні траси, такі як:
25.03.1975 до 19.05.2016 — вулиця Георгія Сапожнікова
Промислова зона
69076 69123
Вулиця
Героїв 93-ї Бригади
Інформація відсутня
Раніше
З початку 1970-х — вулиця Естафетна, пізніше перейменована на нинішнью назву
До 19.05.2016 — вулиця Гудименка Івана Євгеновича (1898-1941), учасника громадянської війни, активного будівельника радянської влади в Україні.
З Хортицьким районом існує пряме автобусне сполучення з центром міста, Бородінським та Осипенківським мікрорайонами. Курсують автобусні маршрути № 10, 36, 38, 39, 49, 55, 58, 66, 87, 92 та 96.
До 1 вересня2020 року Хортицький район був одним з двох районів міста (Шевченківським) єдиним без тролейбусного сполучення. Саме цього дня був відкритий новий тролейбусний маршрут № 2, який обслуговують тролейбуси Дніпро Т203 з опцією автономного ходу і сполучає з Бородінським мікрорайоном[29]. З 1 березня 2022 року тролейбусний маршрут № 2 тимчасово не працює, а тролейбуси Дніпро Т203 з опцією автономного ходу були перенаправлені на новий маршрут 4-й Південний мікрорайон — 2-й Шевченківський мікрорайон (з 12 вересня2022 року маршрут скасований[30]).
Район з'єднаний із лівобережною частиною міста шляхопроводом через острів Хортиця (перший міст із правого берега до Хортиці, другий — з Хортиці на лівий берег Дніпра). Також існують зв'язки з кварталом Бомбей Придніпровського району та розташованим північніше селищем Верхня Хортиця, а від нього греблею Дніпровської ГЕС — з центром міста. У проєкті розбудови масиву передбачено зведення нових автомобільних мостів через обидва русла Дніпра, поряд з мостами Преображенського, однак станом на 1 січня 2016 року будівництво було фактично призупинено.
У межах національної програми «Велике будівництво», ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським, у 2020 році будівництво запорізьких мостів було відновлено.
У Хортицькому районі функціонує філіал вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації, 1 вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації, 1 навчально-виховний заклад системи профтехосвіти, 1 навчально-виховний заклад І-ІІ ступеню, 13 навчально-виховних закладів І-ІІІ ступеню, 1 центр допризовної підготовки, 1 навчально-виховний заклад інтернатного типу та 14 дошкільних навчальних закладів.
У Хортицькому районі зареєстровано 7 парафій, з яких православні релігійні організації (2) богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії здійснюють в культових будівлях; 5 релігійних громад — малочисельні та релігійні потреби задовольняють на квартирах їх засновників.
↑«Yezhegodnik_BSE_1982», книга Ежегодник Большой советской энциклопедии (1982), стр. 187, издательство «Советская энциклопедия», ответственный — гл. ред. В. Г. Панов, Выпуск 26 , Москва, 1982
↑Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.03.2011. Архів оригіналу(PDF) за 8 липня 2012. Процитовано 11 квітня 2016.
↑Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2012. Архів оригіналу(PDF) за 26 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2016.
↑Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2013. Архів оригіналу(PDF) за 26 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2016.
↑Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2014. Архів оригіналу(PDF) за 3 травня 2020. Процитовано 11 квітня 2016.
↑Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.02.2015. Архів оригіналу(PDF) за 26 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2016.
↑Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.11.2015. Архів оригіналу(PDF) за 13 лютого 2019. Процитовано 11 квітня 2016.
↑
Головешко В. П. (20.06.2012). Чисельність населення м. Запоріжжя(PDF)(укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів(PDF) оригіналу за 04.08.2012. Процитовано 02.04.2016.
↑Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.11.1988 № 388 (укр.). Запорізька міська рада. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)