Станція відкрита 1884 року під первинною назвою Довгинцеве (нині деякі криворіжці називають станцію за старою назвою). Назва походить від колишнього села Довгинцеве (село отримало назву на честь його засновника — генерала Довгинцева, якому були виділені ці землі (старий термін — дача) за указом імператора Олександра I, як учаснику французько-російської війни 1812 року при виході у відставку з Тобольського піхотного полку[3].
У 1884 році була споруджена двоповерхова цегляна будівля вокзалу. 1901 року заснована залізнична школа при станції для дітей інженерів, майстрів і робітників, що мешкали на лінійних станціях і роз'їздах, а також гуртожиток.
Станом на 1902 рік основне локомотивне депо складалося з 80 паровозів, яке обслуговувало близько 250 осіб персоналу. На початку XX століття активно розбудовується пристанційне поселення. У 1912 році проведена реконструкція залізничної станції.
Після зачищення міста від загонів отамана Григор'єва у приміщенні вокзалу станції Довгинцеве (південна прибудова) з 23 травня 1919 року розташовувався штаб Південної групи військ, якою керував герой громадянської війни Олександр Пархоменко (1886—1921). В будівлі вокзалу штаб перебував декілька днів, протягом яких основна частина з'єднань отамана Григор'єва була розгромлена в районі Олександрії та Єлисаветграда, а залишки військ відступили на південь. Під керівництвом командуючого був розроблений і втілений в життя план нового наступу. Наприкінці травня 1919 року загони Григор'єва були ліквідовані. За рішенням Криворізького міськвиконкому від 27 лютого 1965 року № 13/390 на фасаді будівлі була встановлена меморіальна дошка з мармуру на честь цієї події.
Під час громадянської війни станційне господарство зазнав занепаду. Лише у 1920-х роках було відбудоване.
У 1965 році перейменована в станцію Кривий Ріг-Сортувальний. З 1979 року станція отримала сучасну назву — Кривий Ріг-Головний.
У 1980-ті роках закладено Привокзальний сквер, поруч з привокзальним майданом. Як сквер сформувався у 1950-х роках. Площа сквера складає — 0,98 га. В сквері розташований курган «Ярущана могила».
Станція Кривий Ріг-Головний — важлива транспортна артерія Кривбасу. Формує й розформовує вантажні та пасажирські поїзди. Має розгалужену систему колій, обладнана надійною системою безпеки руху. Будівля залізничного вокзалу вважається пам'яткою архітектури та історії, має історичне значення.
На площі біля залізничного вокзалу встановлений паровоз серії Ем−733-69, який був побудований у 1934 році в Луганську на заводі імені Молотова. В експлуатації з перевезення народногосподарських вантажів перебував 52 роки. У 1941—1945 роках паровоз здійснював перевезення військових вантажів. Списаний у 1986 році[5]. У червні 1997 року встановлений як пам'ятник[6].
У 2022 році вокзал станції отримав відзнаку «Залізний вокзал» від Укрзалізниці за обслуговування десятків тисяч пасажирів, які евакуйовувалися на початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну та забезпечив безперевну посадку на тисячу евакуаційних рейсів[7].
Вокзал
Вокзал станції Кривий Ріг-Головний
Будівля вокзалу побудована у 1903 році. 1905 року до приміщення вокзалу, з південної сторони, була споруджена прибудова.
На будівлі вокзалу, з боку платформ, встановлена меморіальна дошка й бронзова охоронна дошка. Із західної сторони територія обмежена коліями залізниці, зі східної — привокзальною площею, яка включає сквер з пішохідними алеями, лавами для відпочинку тощо.
Основна будівля вокзалу двоповерхова, кам'яна, з чотирисхилим дахом, покритим металочерепицею. Головний фасад з боку скверу має два ризаліти, що виступають за площини стін на 1,5 м. Центральний вхід з двох дверей, з вікном між ними з ризалітами, які мають загострені трикутні фронтони із широкими профільними лобовими карнизами. Вікна першого поверху прямокутні, дверні амбразури прямокутні з тичковими арками. У ризалітах по два здвоєних прямокутних вікна з перемичкою у вигляді напівкруглих колонок. Вікна другого поверху у ризалітах прямокутні із стрілчастими рівносторонніми арками, на площині стіни — прямокутні з тичковими арками.
Краєвид вокзалу з платформ
Двері та вікна першого поверху мають замкові камені у арках і плоскі зубчасті мандрики, покриті білою фарбою. Під вікнами другого поверху прямокутні ніши з поребриками. Міжповерховий карниз у вигляді двох заокруглених тяг білий, такі ж кутові пілястри. На фасаді, з боку перону, центральний вхід виділений ризалітом 0,7 м товщиною, з трикутним фронтоном, аналогічним попередньому, і пласкими кутовими пілястрами. З північної та південної сторони вокзалу такої ж товщини ризаліти шириною 8 м. Над середньою частиною фронтон із стрілчастою аркою і слуховим вікном. Розміри основної будівлі: довжина 47,8 м, ширина 11,6 м, висота стін 8,7 м, дах 4,5 м. Південна прибудова одноповерхова, кам'яна, тинькована, з елементами модерну, завдовжки 45,2 м, завширшки 11,4 м, висотою — 7,5 м. Будівля вокзалу є пам'яткою архітектури[8].
18 травня 2024 року вокзалу станції Кривий Ріг-Головний виповнилося 140 років.
До повномасштабного російського вторгнення в Україну вокзал обслуговував близько 1350 пасажирів на добу. Після 24 лютого 2022 року через станцію Кривий Ріг-Головний було евакуйовано 116 тис. пасажирів. Звідси щодоби виїжджало до більш безпечних населених пунктів та за кордон близько 800 пасажирів[9].
Попри російсько-українську війну й нині з Кривого Рогу курсують пасажирські поїзди до Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Запоріжжя, Львова, Одеси, Ясіні тощо.
Пасажирське сполучення
Станція обслуговує пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення[10].
Наприкінці 2014 року призначене швидкісне сполучення поїздами «Інтерсіті+» між Києвом та Кривим Рогом, час у дорозі становив близько 5 годин. Поїзд курсував до серпня 2015 року. Після деякої перерви, з 2016 року було відновлено швидкісне сполучення зі столицею України.
На вокзалі станції Кривий Ріг-Головний з 21 вересня2017 року скасовано музичний супровід під час відправлення всіх поїздів, які прямували в країни СНД[11].
З 24 лютого 2022 року, через російське вторгнення в Україну та тимчасову окупацію міста Херсона та правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області, пасажирське сполучення у напрямку Херсона та Миколаєва було припинено. З 18 листопада 2022 року, після звільнення міста Херсона, правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області від російських окупантів, відновлено пасажирське сполучення між Києвом та Херсоном. Через відсутність зруйновану залізничну інфраструктуру в районі міста Снігурівки пасажирські поїзди наразі прямують через станції Долинська, Новий Буг та Миколаїв.
Курсує в складі вагонів безпересадкового сполучення до поїзда № 53/54 «Скіфія» щоденно в літній період, в зимовий період: по непарних числах з Кривого Рогу, по парних числах — з Одеси
Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Література
Анотований список на пам'ятку № 1698
Варгатюк П. Л. Криворіжжя. Путівник / П. Л. Варгатюк — Дніпропетровськ: Промінь, 1969. — С. 53
Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 248
Кривий Ріг / [відповідальний редактор М. К. Дабіжа]. — Запоріжжя: ТОВ РА «Тандем — У», 2000. — С. 10
Мельник О. О. Історична енциклопедія Криворіжжя / О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг: Видавничій дім, 2007. — С. 146
Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — К.: Інститут історії Академії наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.
.jpg)
