Вільнянськ (станція)

Станція Вільнянськ Синельникове I — Запоріжжя I Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова Придніпровська залізниця Запорізька дирекція м. Вільнянськ
Залізничний вокзал ст. Вільнянськ Залізничний вокзал ст. Вільнянськ
47°56′32″ пн. ш. 35°25′44″ сх. д.
Дата відкриття	15 листопада
Рік відкриття	1873 (151 рік)
Попередня назва	Софіївка (до 1974)
Тип	вузлова
Колій	10
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Вулиця	Соборна
Відстань до Києва, км	618
Відстань до ст. Дніпро-Головний, км	90
Відстань до ст. Синельникове I, км	49
Відстань до ст. Запоріжжя I, км	26
Код станції	464701 ^?
Код «Експрес-3»	2210683 ^?
Послуги
Супутні послуги
Вільнянськ
Вільнянськ на Вікісховищі

п о р Синельникове I — Запоріжжя

Легенда  Лозова   Чаплине   Дніпро-Головний  1031,4 Синельникове I Т 0445 1040,4 Івківка 1044,7 Запорізьке 1048,8 Нижня Терса 1053,8 Славгород-Південний Т 0445 Дніпропетровська область Запорізька область 1060,6 Степова 1062,7 Солоне 1066,8 Новогуполівка 1073,5 Значкове Н15 1080,5 Вільнянськ  Запоріжжя-Ліве  Н15 1088,1 Янцеве Запорізький район Запоріжжя 1097,6 Запоріжжя-Вантажне М18E105 1101,3 Іскра вул. Іванова 1103,1 Мотор  Пологи   Запоріжжя-Ліве  р. Мокра Московка вул. Космічна 1106,5 Запоріжжя I  Федорівка

п о р Дільниця Апостолове — Вільнянськ

Легенда  Кривий Ріг-Головний   Зустрічний  38,6 Апостолове вул. Центральна  Снігурівка  40,6 42 км 46,6 47 км 47,6 48 км 50 51 км 57,4 Тік Пам'ятка 59,6 60 км 65,6 Підстепне 70,1 71 км р. Базавлук 74,6 75 км 77,1 Чортомлик  Покровський ГЗК  шляхопровід 78,4 79 км 82,5 83 км р. Чортомлик 86,3 86 км 86,9 87 км Каховське вдсх. 88,5 Нікопольбуд 92,5 93 км Нікопольський ПТЗ 94,8 96 км Т 0432 98,1 Нікополь  промзона  Н23 - Р73 101 101 км Каховське вдсх. 104,6 105 км 108,3 Ревун 110 110 км 110,1 111 км 113,4 114 км 116,7 116 км р. Томаківка 118,3 Марганець Т 0435 Н23 123,3 123 км 125,3 125 км 127 127 км 129,1 129 км Н23 132,4 132 км 133,4 133 км 136,8 Мирова 139,1 138 км 140,7 141 км Т 0420 141,7 142 км 144,2 146 км 146,7 148 км Дніпропетровська область Запорізька область 149,1 150 км Хортиця 155,4 Канцерівка 159 159 км 162 162 км Н23 163,5 Дніпробуд II Т 0806 165,4 166 км Запорізький район Запоріжжя 167,4 168 км р. Старий Дніпро II міст Преображенського 169,7 Запорізька Січ р. Новий Дніпро I міст Преображенського 171,7 172 км вул. Перемоги • просп. Металургів Соборний просп. 173,9 174 км Порт-Велике Запоріжжя 175 25,4 Імені Анатолія Алімова вул. Заводська вул. Сєдова  Запоріжжя II  вул. Каліброва вул. Експресівська 22,2 23 км 20,9 21 км  Запоріжжя II  17,3 Запоріжжя-Ліве 16,3 17 км Запоріжжя Запорізький район М18E105 12,3 13 км 10,3 11 км 8,6 9 км 3,9 Любимівка Н15  Запоріжжя I  0 Вільнянськ  Синельникове I

Вільнянськ (до 1974 — Софіївка^[1]) — вузлова залізнична станція 3-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Синельникове I — Запоріжжя I та Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова між станціями Новогуполівка (13 км), Янцеве (8 км) та Запоріжжя-Ліве (16 км). Розташована у однойменному місті Запорізького району Запорізької області.

Станція Вільнянськ за основним призначенням та обсягом роботи — вантажна. Здійснює пропуск транзитних пасажирських поїздів далекого та приміського сполучення, прийом та завантаження вантажних поїздів. Має 6 колій загального користування, до яких примикають 5 під'їзних колій.

До станції Вільнянськ примикають три напрямки від станцій:

• Синельникове I
• Запоріжжя I
• Запоріжжя-Ліве.

Станція щоденно відправляє сотні тонн народногосподарських вантажів: запасні частини для сільськогосподарських машин, вироби з пластмаси, комбікорму, продукти тваринництва тощо.

Історія

Розростанню селища сприяло відкриття руху поїздів на залізничній лінії Лозова — Синельникове I — Запоріжжя, а також будівництво на станції Софіївка блокгаузів. Станція відкрита 1873 року під первинною назвою Софіївка,^[2] під час прокладання першої дільниці головного ходу приватної Лозово-Севастопольської залізниці.

У 1894 році на станції Софіївка було засноване дворічне фабрично-залізничне початкове училище, у якому проходили навчання кваліфікованих робітників для обслуговування Лозово-Севастопольської залізниці. Станом на 1913 рік тут навчалося 47 учнів за професіями залізничного обхідника, ремонтника, помічника машиніста локомотива. Значна частина випускників цього закладу працювала в Олександрійських майстернях.

У 1934 році, по завершенню будівництва лінії Довгинцеве —Запоріжжя — Вільнянськ, стала вузловою.

У 1965 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) у складі дільниці Лозова — Синельникове I — Запоріжжя I та Вільнянськ — Запоріжжя-Ліве^[3].

У 1974 році станція перейменована на сучасну назву — Вільнянськ за однойменним містом, де вона і розташована.

Пасажирське сполучення

На станції Вільнянськ зупиняються всі приміські електропоїзди у напрямку Синельникове I та Запоріжжя.

До березня 2020 року на станції зупинявся єдиний денний регіональний поїзд № 822/821 Запоріжжя — Харків (скасований на невизначений термін)^[4].

Галерея

• 
  Вигляд у напрямку Запоріжжя I
• 
  Вигляд у напрямку Синельникове I
• 
  Пішохідний міст

Примітки

1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 257. — 100 000 прим.(рос.)
2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. — М. : Транспорт, 1981. — С. 100. — 100 000 прим.(рос.)
3. Історія електрифікації залізниць (1964—1966) [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Вільнянськ на сайті АТ «Укрзалізниця». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 5 травня 2017.

Джерела та література

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
• Зеркалов Д. В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 1. К.: Основа, 2002. — 462 с. Кн. 2. К.: Основа, 2003.  — 564 с.
• Г. Турченко. Південна Україна на зламі епох (1914—1922 рр.). — Запоріжжя: Просвіта, 2005. — 324 с. — Із змісту: про події на ст. Софіївка 13 листопада 1918 р. — С. 212.
• Богомаз М. Станція називається… (за станом на 21.01.91). — Дніпропетровськ: Пороги, 1993. — 375 с. — Із змісту: Вільнянськ. — С.71–72.
• Абліцов О. Переїзд час збереже: [збудовано шляхопровід над коліями залізниці біля м. Вільнянськ] // Голос України. — 2002. — 17 грудня (№ 239).
• Швець О. Черговий залізничної станції: [про роботу М. К. Носенка] // Дніпровські вогні. — 1984. — 28 серпня.
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

• Інформація про станцію Вільнянськ на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Придніпровська залізниця» [Архівовано 3 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Розклад руху поїздів по станції Вільнянськ на сайті poizdato.net [Архівовано 10 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Станція Вільнянськ на сайті tokatema.ru [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Вільнянськ на сайті tochka-na-karte.ru [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фотогалерея станції на сайтах traipix.org та trainphoto.org.ua

Дільниця Синельникове I — Запоріжжя I
Попер. Платформа 1074 км	Вільнянськ	Наст. Янцеве

Дільниця Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова
Попер. —	Вільнянськ	Наст. Любимівка