За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, в селі Сирт-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів і 61 мешканець, всі кримські татари[4]. На військово-топографічній карті 1817 село Сиртки Чакмак позначене з 11 дворами[5]. Після реформи волосного поділу 1829 року Сиртки-Аджи-Агмат віднесли до Башкирицької волості[6]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар[7] село помітно спорожніло і на мапі 1842 року позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[8].
У 1860-х роках, після земської реформиОлександра II, село приписали до Байгончецької волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сиртки-Аджи-Агмат — власницьке село, з 1 двором, 5 жителями і мечеттю при колодязях[9]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[10] та залишалася в руїнах[11], але на триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Сиртки-Аджи-Агмат відзначені 6 дворів[12]. Мабуть, потім село знову спорожніло, і була заселене німецькими і російськими поселенцями[13] в 1890-х роках, оскільки знову згадується тільки в «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в селищі Сиртки-Агмат, приписаного до Ак-Шейхської волості записали 50 жителів в 6 домогосподарствах[14]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться хутір Сертки-Аджи-Агмат [16] з населенням 55 чоловік[13].
Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[17]. У 1922 році повіти перетворили в округу[18]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Сертки-Аджи-Агмат, з населенням 123 людини, з яких було 46 німців[13], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району [19]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року німці з села були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[20].
Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[21] та у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[22]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Аджи Агмат перейменували в Хлібне[23].
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 года Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського[24][25].
Примітки
↑ [http: //weather.in.ua/krym/27337 Прогноз погоди в с. Ближньогородське (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
↑Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
↑Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
↑Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1897.
↑Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013 [Архівовано 2013-10-19 у Wayback Machine.]
↑ абв В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0(рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
↑Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
↑Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
.svg){kind=small}
