У середньовіччі територія сучасного Хаґі була складовою повіту Абу, який славився своїми лісами. У 12 столітті з їхньої деревини було відреставровано один з набільших буддистських храмів Японії — Тодайдзі.
У 14 — 15 століттях землі Хаґі перебували у володіннях роду Йосімі, васала могутнього самурайського дому Західної Японії — Оуті. Тут знаходився замок Цувано (津和野城), резиденція цього роду.
Після битви при Секіґахара до регіону сучасного Хаґі було переселено рід Морі з сусідньої Хіросіми. У 1608 його голова спорудив у підніжжя гори Сасіцукіяма, що вдавалася у Японське море, замок Хаґі і започаткував однойменне призамкове містечко. Останнє перетворилося на політико-адміністративний і економічно-культурний центр Тьосю-хану, який займав значну частину сучасної префектури Ямаґуті. Хаґі залишалося «столицею» цього хану впродовж 260 років.
Сьогодні Хаґі славиться своєю школою кераміки, початки якої сягають 17 століття. Її заснували гончарі Корейського півострова, переселені до містечка головою роду Морі після завершення Японсько-корейської війни. Вироби цієї школи сьогодні високо цінуються дизайнерами та майстрами чайної церемонії. Свого часу на експорті кераміки Хаґі трималася економіка Тьосю-хану.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25.6 °C (78 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5 °С (41 °F).[4]