Фрідріх Франц народився в останній день зими, 28 лютого 1823 року, у Людвіґслустському замку. Він був первістком в родині кронпринца Мекленбург-Шверінського Пауля Фрідріха та його дружини Александріни Прусської.
Фрідріх Франц у віці 2 років із матір'ю та сестрою Луїзою
Хлопчик з'явився на світ за дев'ять місяців після весілля батьків і за п'ять днів після 20-річчя матері. Згодом в родині народилися молодший син Вільгельм та донька Луїза.
Дитинство Фрідріха Франца проходило у Людвіґслусті при дворі прадіда. У 1837 році той помер і новим великим герцогом став батько хлопця. Пауль Фрідріх із родиною переїхали до Шверіна, якому було повернуто статус столиці.
Фрідріх Франц перебував на новому місці недовго: вже восени, 14-річним хлопчаком він виїхав до Дрездена, отримувати подальшу освіту. У Блохманнському інституті він пробув до липня 1840, коли здав письмові та усні іспити екзаменаційній комісії. 15 жовтня він був присутній в Берліні на урочистостях з приводу дня народження нового короля, Фрідріха Вільгельма IV, що доводився йому дядьком. Принц записав у своєму щоденнику, що є враженим «непохитною вірою, на якій заснований прусський престол». 5 листопада він вступив до Боннського університету, де викладали найкращі професори того часу. Із особливим захопленням вивчав «Германію»Тацита. Під час канікул робив тривалі мандрівки Нідерландами та Італією. В університетські роки Фрідріх Франц відзначався гостинністю, невибагливістю, юнацькою веселістю. Був дуже комунікабельним і жваво спілкувався не лише з іншими студентами, а й з боннським товариством, професорськими колами, офіцерами гарнізону та представниками міської англійської громади. Товариська вдача, в майбутньому, часто допомагала йому в політичних цілях.
1 березня 1842 року принца викликали з Бонна до ліжка помираючого батька. Він прибув якраз вчасно. Проте, 7 березня, Пауль Фрідріх помер. Новим правителем країни став Фрідріх Франц.
Початок правління
Новий великий герцог прийняв на себе важкий тягар влади, будучи ще недосвідченим 19-річним юнаком. Роки становлення для нього ще не були завершеними. Молодий правитель болюче відчув недостатність зрілості та всебічної освіти. Інколи він думав зректися корони. Та вже за кілька років його стан змінився. У 1848 році Фрідріх Франц писав другу дитинства: «Я в порядку. Відчуваю себе так добре, як може, відчувати лідер, що виконав обов'язок діяльності: багато праці, багато гіркого досвіду, кілька радісних годин, постійні печаль та тривога, турбота про теперішнє та майбутнє, оскільки ми керуємо вітчизною в суворий час».
За цей час в країні почалася розбудова залізниці. В ході переговорів щодо її будівництва, герцог був з візитом у Російській імперії, де царював його двоюрідний дід Микола I. Тоді Франц Фрідріх провів у Росії майже місяць. Наступного, 1844, року він відвідав Константинополь та Італію.
Закладка дороги була здійснена 1844 року поблизу Людвіґслуста. Перша гілка Берлін—Гамбург, що проходила територією Мекленбург-Шверіна, була введена в експлуатацію у грудні 1846. Її планування надихнуло на створення власних залізниць. 1845 року була заснована Мекленбурзька залізнична компанія. Її завданням стало будівництво лінії з Хаґенова до Ростока із відгалуженням на Ґюстров. 10 березня 1846 року була отримана бажана концесія, 1 травня 1847 року запрацювала перша ділянка Хаґенов—Шверін, 12 липня 1848 року гілку протягли до Вісмара, а 13 травня 1850 року вся лінія була готова. Залізничний вокзал у місті Росток було вирішено назвати вокзалом Фрідріха Франца (Friedrich Franz Bahnhof).
Пауль Фрідріх хотів бачити свою резиденцію поруч із міським театром, проте її будівництво тривало лише кілька місяців. Фрідріх Франц після смерті батька наказав припинити роботи. Відновлені вони були лише 1847 року, проте тепер замок мав розміщуватися поруч, на острові посеред Шверінського озера. У старому ж саду[de] 1849 року був встановлений пам'ятник Паулю Фрідріху.
Розробка плану Шверінського замку була доручена Георгу Адольфу Деммлеру, який використав елементи з планів Готфріда Земпера та Фрідріха Августа Штюлера. Надихаємий французькими палацами часів Ренесансу, Деммлер пропрацював на замком до 1851 року. Після цього він був відсторонений через політичну діяльність. Його місце зайняв Фрідріх Штюлер. Саме він виконав глибоку нішу на фасаді, в якій встановлено кінну статую родоначальника Мекленбурзького дому, Ніклота. Остаточно замок був завершений у 1857.
Під час революції 1848—1849 років у Мекленбурзьких герцогствах виникли численні реформаторські об'єднання. Восени були проведені вибори, на основі яких утворилися перші демократичні збори депутатів, що мали на меті привести Мекленбург до конституційного ладу. Це було можливо лише за умови об'єднання герцогств Мекленбург-Шверіна та Мекленбург-Стреліца в одне ціле. Фрідріх Франц Мекленбург-Шверінський був готовий до компромісу. Проте, Георг Мекленбург-Стреліцький не підтримував демократичні реформи. Тож у серпні 1849 року новостворена ліберальна конституція була затверджена великим герцогом Фрідріхом Францем II, а 10 жовтня 1849 — набрала чинності лише на території Мекленбург-Шверіна. Однак, за Фрайєнвальдським судовим рішенням від 14 вересня 1850 року, винесеним після розгляду справи за позовом герцога Георга, конституція відмінялася, країни залишалися окремими та поверталися до колишніх законів.
3 листопада 1849 року великий герцог одружився із другою донькою князя Генріха LXIII Рьойсс цу Кьостриць, Августою. За два роки народився їхній первісток, якого на честь батька назвали Фрідріхом Францем.
Подальші роки
Великий герцог дуже цікавився питаннями армії. 1849 року була заключена військова конвенція з Пруссією. Сам Фрідріх Франц II регулярно відвідував маневри своїх військ. 1855 вийшов військовий кодекс, а 1856 — закон про наймання рекрутів, розроблені за аналогічними прусськими моделями.
У 1859 році в країні почалася епідемія холери. Правитель, не зважаючи на ризик, відвідував постраждалі міста, заходив до лікарень і надихав людей власною мужністю.
Від 1 жовтня 1863 року у Мекленбург-Шверіні почало діяти нове податкове законодавство.
Під час Другої шлезвізької війни 1864 року Вільгельм I запропонував великому герцогу Мекленбург-Шверінському очолити корпус прусських військ, проте, той відмовився. З одного боку він побоювався захоплення узбережжя Мекленбурга данськими військами, а з іншого — король Данії Крістіан IX був його другом. Тож Фрідріх Франц II під час військових дій перебував у штабі Фрідріха фон Врангеля.
У 1866 році, під час Австро-прусської війни, підтримував Пруссію. 21 червня у Мекленбург-Шверіні була оголошена мобілізація військ. За три тижні армія була готова до виступу. Фрідріха Франца було запрошено до штаб-квартири Вільгельма I, куди він прибув якраз вчасно, щоб побачити битву під Садовою. Згодом, взявши на себе ініціативу, командував військами, що займали Лейпціг та брали в облогу Нюрнберг, який великий герцог зробив своєю штаб-квартирою. 30 серпня він оголосив про відхід військ, а 20 вересня — на чолі своїх загонів, разом з усією прусською армією, урочисто увійшов до Берліна.
1867 року велике герцогство приєдналося до Північнонімецького союзу, що був федеративним об'єднанням незалежних держав північної Німеччини. Керівну роль в ньому відігравала Пруссія. Законодавча влада правителя Мекленбург-Шверінського стала обмеженою, всі сфери адміністрації — підпорядковані федеральному уряду. В той же час, фінансовий стан країни покращився, цьому сприяло приєднання у 1868 році до Митного союзу.
В ході Франко-прусської війни 1870—1871 років був командиром 6-ї кавалерійської дивізії, у складі 14-ї та 15-ї бригад. Від 1 вересня 1870 року став генералом XIII армійського корпусу. 11 вересня виступив на з'єднання з основними силами армії біля Парижа, по дорозі зайняв Реймс, де розмістив свою штаб-квартиру, і Шалон. Взяв в облогу фортецю Туль, яка пала 23 вересня. 16 жовтня його військами був узятий Суассон.
Кілька разів Фрідріх Франц навідував Версаль, де жив із своїм сином. Востаннє, коли він там перебував, Вільгельм I, що очолював прусське військо, зробив небожа одним з верховних головнокомандувачів. В його розпорядження, після взяття Аржантея, були передані одна із звільнившихся бригад 4-го корпуса, 1-й баварський корпус, 17 та 22 стрілецькі дивізії, а також 2 та 4 кавалерійські, що утворили особливу армійську групу.
Герцог Мекленбурзький мав взяти Дре на заході від Парижа,[2] що і було зроблено ввечері 17 листопада. Після цього генерал-фельдмаршал Фрідріх Карл Прусський виказав побажання наступу армійської групи великого герцога через Ле-Ман на Тур, де в той час перебував уряд. Великий герцог із військом вирушив до Ножан-ле-Ротру, де очікував зустріти сильний опір, але французи вже залишили місто. Тож сюди надійшов новий наказ йти до селища Божансі на з'єднання із 2-ю армією. 27 листопада у Бонневалі війська з'єдналися. Для встановлення єдності у військових діях герцога Мекленбурзького підпорядкували Фрідріху Карлу Прусському.
2 грудня мекленбурзькі загони взяли участь у бою при Луаньї-Пупрі із французами, яких очоювали генерали Шанзі та Соні. Баталія йшла із змінним успіхом, проте увечері німці здобули перемогу, відтіснивши ворога до лісу.[3][4]
3 та 4 грудня йшли бої під Орлеаном. Вже після опівночі герцог Мекленбурзький вступив у місто.[5]
7 грудня він почав переслідування французів. Під його командуванням перебувало 19 000 чоловік піхоти, 8000 кінних вершників та 200 гармат. Протистояла йому 2-га Луарська армія під командуванням Альфреда Шанзі. Фрідріх Франц атакував французів по всьому фронту, зайняв містечко Мен, де знаходилась переправа через Луару, і змучив ворога відступити до селища Божансі. Наступного дня наступ продовжився, проте, через значну чисельну перевагу французів та розтягнутість фронту атаки німців, до вечора вдалося лише закріпитися на лінії Краван—Бомон—Божансі.[6]9 грудня французи робили спроби контратак, але були відбиті за допомогою артилерії. До вечора з Орлеану підійшов на допомогу ще один німецький корпус. Наступного дня Шанзі із своїми військами відійшов до Вандому. Його відступ змусив уряд переїхати із Туру в Бордо.[7] Низка цих боїв отримала назву битва при Божансі. Армійська група великого герцога не мала змоги переслідувати супротивника, оскільки була надзвичайно виснажена 6-тижневими щоденними переходами та сутичками, до того ж екіпірування було в жахливому стані. Тож з 18 грудня Фрідріх Франц дав військам кілька днів на відпочинок у селищах на лівому березі Луари.
Проголошення німецької імперії
Очевидець писав, що ті, хто бачили великого герцога в ті часи, відчували силу та спокій, що йшли від нього навіть у найважчі години. Накази його були ясними та точними, вплив на солдат, як лідера, — безпомилковим.
18 січня у Версалі було проголошено створення Німецької імперії. Велике герцогство Мекленбург-Шверінське увійшло до її складу. Імператором став король ПруссіїВільгельм I.
Після капітуляції Парижа, військова частина Фрідріха Франца була розпущена. Під час зимового перемир'я великий герцог навідав Шверін, та невдовзі знову поспішив до Версалю. 14 червня 1871, на чолі своїх воїнів, остаточно повернувся до батьківщини.
Труднощі та важкі умови кампанії призвели до погіршення його здоров'я. Видимими були симптоми ревматизму. Лікарі радили правителю провести зиму на півдні. У грудні 1871 року Франц Фрідріх із дружиною та великим почтом виїхали до Єгипту та Святої землі. Їхня подорож тривала до травня 1872 року. Після цього великий герцог повернувся до виконання своїх обов'язків. Того року він був присутнім, як гість Вільгельма I, на зустрічі трьох імператорів в Берліні у вересні.
У 1873 році, вшановуючи військові заслуги герцога Мекленбург-Шверінського, імператор Вільгельм зробив його генерал-полковником від інфантерії у чині генерал-фельдмаршала.
1 лютого 1874 року Фрідріх Франц II скликав перший надзвичайний парламент, що засідав до 7 березня і розглядав, подані закони.
Період після франко-прусської війни став для герцога самим мирним часом в житті. Соціалістична агітація 1870-х років практично не зачепила Мекленбург. В біржову кризу 1873 країна теж не попала.
Під час правління Фрідріха Франца будувались та оновлювались церкви, створювались нові школи під його опікою, будинки для сліпих та розумово відсталих дітей. Була покращена підготовка вчителів. Для майбутніх моряків заснували навігацьку школу. Правитель слідкував за розвитком науки, сприяв розвитку університету Ростока.
Великий герцог часто подорожував, відвідував курорти, союзні та дружні двори. Двічі побував у Сакт-Петербурзі, коли старша донька у 1874 році одружувался з великим князем та старший син у 1879 брав за дружину російську велику княжну.
У квітні 1883 року після пожежі у Шверіні, герцог захворів на запалення легень і 15 квітня помер у 60-річному віці. 21 квітня Фрідріха Франца II поховали у Шверінському соборі.
Народ оплакував свого правителя, оскільки дуже любив і шанував його за виняткову відданість обов'язку, велику доброту серця, незвичайну особисту приязність та щиру побожність.
У 26 років Фрідріх Франц II зробив пропозицію принцесі Рьойсс цу Кьостриць Августі, в яку закохався ще юнаком. Заручини відбулися 25 липня 1849 року. Наречена була на рік старшою від нього. Весілля зіграли 3 листопада 1849 року у Людвіґслусті. За два тижні до цього, там же, побралася із князем Віндіш-Грец, рідна сестра великого герцога, Луїза. Демонстративна відсутність належних урочистостей на святі шлюбу правителя трохи засмучувала присутніх.
Пауль Фрідріх (1852—1923) — герцог Мекленбург-Шверінський, генерал кінноти мекленбурзької армії, був одружений із Марією цу Віндіш-Грец, мав четверо дітей;
Йоганн Альбрехт (1857—1920) — регент Мекленбург-Шверіна у 1897—1901, регент Брауншвейга в 1907—1913, генерал кінноти прусської армії, був двічі одружений, дітей не мав;
Александр (13 серпня 1859) помер відразу після народження.
Августа була побожною, благочестивою та милосердною жінкою, що активно займалася справами благодійності. Із Фрідріхом Францем вони виглядали «Ідеалом супутників життя». Великий герцог був надзвичайно щасливим в сімейному колі.
Разом подружжя прожило дванадцять років. 3 березня 1862 року Августа померла. Причини її смерті були достеменно не відомими. За офіційною версією, вона пішла з життя через хворобу серця. Однак, існують припущення, що вона хворіла на туберкульоз, який і передався їхньому старшому сину. Великий герцог був страшенно спустошений і дуже важко переживав втрату дружини. Щоб якось прийти до тями, він виїхав з країни і відвідав Англію та Францію.
За два роки Фрідріх Франц II одружився з удвічі молодшою за нього Анною Гессенською, єдиною донькою кронпринца Карла Гессенського. Він познайомився із нею, коли поїхав на князівські збори у Франкфурті. Своєю благочестивістю та боязким характером юна принцеса нагадала йому першу дружину. Заручини відбулися 10 грудня 1863. Церемонія весілля пройшла 12 травня 1864 року у Дармштадті. Нареченому був 41 рік, нареченій — 20. Після урочистостей подружжя оселилося у Шверінському замку. За одинадцять місяців у них народилася їхня єдина донька:
Анна Матильда (1865—1882) — померла у віці 16 років від хвороби легень;
За тиждень після народження дитини велика герцогиня пішла з життя від пологової гарячки. Для чоловіка це стало приголомшливим ударом, оскільки трапилось так раптово. Перша дружина у нього померла після тривалої хвороби.
Сумуючи за дружиною, Фрідріх Франц II, не став влаштовувати свята з приводу 25-річчя свого царювання. Натомість, він прийняв запрошення імператора Наполеона III відвідати Всесвітню виставку у Парижі. Прямуючи туди, у Детмольді, по дорозі від свого друга Леопольда Ліппе, він познайомився із принцесою Марією Шварцбург-Рудольштадт. Дівчина сильно приваблювала його, водночас герцог бажав дати дітям матір. Тож наступного року відбулося їхнє весілля. Пара побралася 4 липня 1868 у Рудольштадті. Фрідріху Францу було 45 років, Марії — 18. У них народилося четверо дітей:
1893 — бронзовий рельєф на військовому меморіалі 1870/71 рокам у Лаге роботи Германа Гульцша;
1895 — бронзовий рельєф на військовому меморіалі 1870/71 рокам у Швані роботи Германа Гульцша;
1897 — бронзовий рельєф на військовому меморіалі 1870/71 рокам у Феллані (зруйнований);
1898 — бюст у вежі Кайзера Вільгельма в Ессен-Штоппенберзі роботи Людвіга Брунова (зруйнований);
1902 — бюст у Залі Слави Згожеліца роботи Людвіга Брунова (зруйнований);
1913 — бронзовий рельєф на військовому меморіалі 1870/71 рокам в Даргуні (зруйнований).
Цікаві факти
1876 року у великому герцогстві була випущена срібна монета номіналом у 2 марки. На її аверсі було зображено портрет великого герцога Фрідріха Франца II та літеру «А», що позначувала монетний двір Берліна. На реверсі — герб країни із малим орлом. Тираж монети становив 300 000 екземплярів. З кінця квітня до середини листопада 1918 ці монети були в ходу на території України[9], під час перебування на її території австро-німецьких військ.
↑Мольтке Г. . История германо-французской войны 1870—1871 гг. — М.: Воениздат, 1937. [1] [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
↑Мольтке Г. . История германо-французской войны 1870—1871 гг. — М.: Воениздат, 1937. [2] [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
↑К.Маркс, Ф.Енгельс. Собрание сочинений, том 17, ст. 54 [3][недоступне посилання](рос.)
↑Мольтке Г. . История германо-французской войны 1870—1871 гг. — М.: Воениздат, 1937 [4] [Архівовано 7 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
↑Энциклопедия военных и морских наук / Под редакцией Г. А. Леера . — СПб.: типография В. Безобразова и К°, 1883. — Т. I. — С. 451—452 [5] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
↑Мольтке Г. . История германо-французской войны 1870—1871 гг. — М.: Воениздат, 1937. [6] [Архівовано 8 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
↑Карабанов П. Ф. Списки замечательных лиц русских / [Доп.: П. В. Долгоруков]. — М.: Унив. тип., 1860. — 112 с. — (Из 1-й кн. «Чтений в Об-ве истории и древностей рос. при Моск. ун-те. 1860»)
↑Музей грошей [7][недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Література
Ludwig von Hirschfeld «Friedrich Franz II., grossherzog von Mecklenburg-Schwerin, und seine vorgänger» у 2 томах. Berlin: Duncker & Humblot 1891. (Перевидано BiblioLife у 2010)
K. Schröder: Friedrich Franz II. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 49, Duncker & Humblot, Leipzig 1904, стор. 96–116.[8] [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.]
Friedrich Franz II., Großherzog von Mecklenburg-Schwerin. In: Brockhaus Konversations-Lexikon 1894—1896, 7. Band, стор. 329. [9] [Архівовано 1 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Artikel ini mungkin termasuk rintisan permanen. Artikel dapat dikatakan layak, tetapi sumbernya terbatas. Bantulah untuk menambahkan referensi atau sumber tepercaya jika memungkinkan. Leo SutantoLahir19 Desember 1947 (umur 75)Jakarta, IndonesiaPekerjaanProduser filmpenyuntingTahun aktif1996—sekarangSuami/istriElly Yanti NoorAnak4 Leo Sutanto (lahir 19 Desember 1947) adalah produser film dan penyunting Indonesia. Ia dikenal sebagai produser sekaligus pendiri rumah produksi SinemArt...
ألعاب بارالمبية شتوية 2018 بيونغتشانغ، كوريا الجنوبية الألعاب البارالمبية الشتوية 2018 الدول المشاركة 16 الرياضيون المشاركون 53 المسابقات 2، في رياضة انطلاق الألعاب 9 مارس الملعب ملعب بيونغتشانغ الأولمبي الاختتام 21 فبراير الموقع الرسمي الموقع الرسمي الألعاب البارالمب...
Cymbal originated from the Indian subcontinent Manjira redirects here. Not to be confused with Manjira River or Manjira Wildlife Sanctuary. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Taal instrument – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (April 2021) (Learn how and when to remove this templa...
Music of the video game series SaGa SaGa is a series of science fiction role-playing video games produced by Square, now Square Enix. The series originated on the Game Boy in 1989 as the creation of Akitoshi Kawazu. It has since continued across multiple platforms, from the Super Nintendo Entertainment System to the PlayStation 2, and like the Final Fantasy series, the story in each SaGa game is independent of its counterparts. The music of the SaGa series consists of musical scores and arran...
Compagnie des mines de Ligny-lès-Aire Création 1894 Disparition 1946 (Nationalisation) Siège social Lambres France Activité Houille modifier - modifier le code - voir Wikidata La Compagnie des mines de Ligny-lès-Aire est une compagnie minière qui a exploité la houille dans les concessions de Fléchinelle et d'Auchy-au-Bois dans le bassin minier du Nord-Pas-de-Calais, à l'extrême ouest. Elle prend la suite de la Compagnie des mines de Lières, qui a elle-même réuni les co...
Indian Metropolitan Archbishop (1882–1953) Servant of GodIvanios Geevarghese PanikkervettilOICFirst Metropolitan Archbishop of Trivandrum, Founder and First head of the Syro Malankara Catholic Church.ChurchSyro-Malankara Catholic ChurchSeeSyro-Malankara Catholic Major Archeparchy of TrivandrumInstalled11 June 1932Term ended15 July 1953PredecessorNone (seat created)SuccessorAboun Mor Benedict Gregorios Thangalathil OICOrdersOrdination15 September 1908by Vattasseril DionysiusConsecration...
Pièce de 50 euro cent 50 centimes50 euro cent Pays Zone euro Andorre Monaco Saint-Marin Vatican Valeur 0,50 euro Masse 7,80 g Diamètre 24,25 mm Épaisseur 2,38 mm Tranche Dentelée Composition Or nordique Année d'émission depuis 1999 Numéro catalogue Avers Gravure Selon les pays Graveur Selon les pays Année de la gravure Selon les pays Revers Graveur Luc Luycx Année de la gravure 1996 (1re carte)[1] et 2006 (2e carte)[2] modifier La pièce de 50...
Japanese pop singer (born 1983) This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This biography of a living person needs additional citations for verification. Please help by adding reliable sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libelous.Find sources:&#...
Tangail AirdropPart of the Bangladesh Liberation War and the Indo-Pakistani War of 1971A C-119 Boxcar of the Indian Air Force - the Tangail Airdrop relied heavily on these during the drop.Date11th - 12th December 1971LocationTangail, East PakistanResult Indian victory: Indian forces capture and hold Poongli Bridge Smooth advance of 95th Mountain Brigade towards Dhaka facilitated Pakistani 93rd Brigade eliminated as a fighting formation and unable to reinforce DhakaBelligerents India ...
Bagian dari seriGereja Katolik menurut negara Afrika Afrika Selatan Afrika Tengah Aljazair Angola Benin Botswana Burkina Faso Burundi Chad Eritrea Eswatini Etiopia Gabon Gambia Ghana Guinea Guinea-Bissau Guinea Khatulistiwa Jibuti Kamerun Kenya Komoro Lesotho Liberia Libya Madagaskar Malawi Mali Maroko Mauritania Mauritius Mesir Mozambik Namibia Niger Nigeria Pantai Gading Republik Demokratik Kongo Republik Kongo Rwanda Sao Tome dan Principe Senegal Seychelles Sierra Leone Somalia Somaliland ...
County of MansfeldGrafschaft Mansfeld1069–1580 Coat of arms StatusCounty of the Holy Roman EmpireCapitalMansfeldGovernmentPrincipalityHistorical eraEarly modern Europe• Pledged immediateCounty of Mansfeld 1069• Mediatised to Saxony 1580 Preceded by Succeeded by Duchy of Saxony Electoral Saxony Mansfeld coat of arms until 1229 The House of Mansfeld was a princely German house, which took its name from the town of Mansfeld in the present-day state of Saxony-Anhalt.[1] Ma...
American game developer and programmer Elizabeth (Betty) RyanOther namesBetty Ryan TylkoOccupation(s)Computer programmerVideo game developerKnown forQuantum Elizabeth (Betty) Ryan (formerly Tylko) is an American game developer and programmer. She worked for General Computer Corporation (GCC) in the 1980s and was the 9th employee and first woman video game programmer at GCC. She programmed the 1982 Atari, Inc. arcade game Quantum as well as working on games for the Atari 2600, Atari ...
Lighthouse tender 38°03′30″N 121°30′02″W / 38.0581946°N 121.5005707°W / 38.0581946; -121.5005707 For other ships with the same name, see USCGC Fir. This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (March 2011) (Learn how and when to remove this template message) USCGC Fir (WLM-212) History United States NamesakeFir Operator U...
2005 single by Lisa StansfieldHe Touches MeSingle by Lisa Stansfieldfrom the album The Moment Released2 December 2005 (2005-12-02)Recorded2004Genre Pop adult contemporary Length4:36Label ZZT Edel Songwriter(s) Lisa Stansfield Ian Devaney Richard Darbyshire Producer(s)Trevor HornLisa Stansfield singles chronology If I Hadn't Got You (2005) He Touches Me (2005) Can't Dance (2013) He Touches Me is a song recorded by British singer Lisa Stansfield for her 2004 album, The Moment. It...
Government gazette of Poland This article includes a list of references, related reading, or external links, but its sources remain unclear because it lacks inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (May 2014) (Learn how and when to remove this template message) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Fi...
Río Teribe Ubicación geográficaCuenca n/dNacimiento n/dDesembocadura Mar CaribeCoordenadas 9°21′47″N 82°31′58″O / 9.3631, -82.53274Ubicación administrativaPaís Panamá PanamáProvincia Bocas del ToroCuerpo de aguaLongitud 110 kmSuperficie de cuenca 3.202 km²Caudal medio n/d m³/sAltitud Nacimiento: n/d mDesembocadura: n/d mMapa de localización Río Teribe Ubicación (Panamá). Río Teribe Ubicación (Provincia de Bocas del Toro).[editar datos en Wikidata&...
Questa voce sull'argomento calciatori statunitensi è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Zak Whitbread Nazionalità Stati Uniti Altezza 188 cm Peso 79 kg Calcio Ruolo Difensore Termine carriera 2016 Carriera Giovanili 2000-2005 Liverpool B Squadre di club1 2004-2005 Liverpool0 (0)2005-2010 Millwall100 (3)2010-2012 Norwich City44 (1)2012-2013 Leicester City16 (1)2...
.jpg)
.jpg)
