Зображення черепа пацієнта з фатальним сімейним безсонням. На МРТ є аномальні сигнали в двосторонній лобно-тім’яній підкірковій області. МРА показала зменшені дистальні гілки церебральних артерій.
Зображення черепа пацієнта з фатальним сімейним безсонням. На МРТ є аномальні сигнали в двосторонній лобно-тім’яній підкірковій області. МРА показала зменшені дистальні гілки церебральних артерій.
Фата́льне сіме́йне безсо́ння / інсомні́я (англ.fatal familial insomnia) — рідкісне нейродегенеративне автосомно–домінатне спадкове захворювання, яке належить до пріонових хвороб з утворенням притаманної їм губчастої (спонгіформної) енцефалопатії. Характерним клінічним проявом хвороби є проблеми зі сном.[2] Його також відносять і до групи повільних інфекцій. Останнім часом розглядають й так зване спорадичне фатальне безсоння (англ.sporadic fatal insomnia), яке може розвиватися спонтанно у пацієнтів, у яких мутація звичайного пріона відбувається через його надходження ззовні. Середня тривалість виживання пацієнтів із діагнозом фатального сімейного безсоння після появи перших ознак становить 18 місяців.
Більшість випадків є сімейними. Фатальне сімейне безсоння пов'язане з мутацією в гені PRNP, а решта випадків виникають спорадично (спорадичне фатальне безсоння). Проблеми зі сном зазвичай починаються поступово і з часом погіршуються.[3] Зрештою, пацієнт піддається повному безсонню (лат.agrypnia excitata), що найчастіше призводить до інших проявів, таких як проблеми з мовленням, з координацією та деменція.[4] Це призводить до смерті протягом кількох місяців або кількох років, і не існує відомого лікування.[2]
«INSOMNIA». Алегоричне зображення безсоння і його проявів. Йосеба Ескубі (ісп.Joseba Eskubi) 2012 рік.
Історичні відомості
Хворобу вперше описав італійський сільський лікар Ігнаціо Ройтер (італ.Ignazio Roiter) 1979 року, який спостерігав смерть від безсоння двох родичок своєї дружини — представниці сім'ї, що має давню історію й походить з Венеції[5], де ще 1765 року описали випадок смерті людини від тяжкого безсоння тривалістю один рік і який, можливо, належить до фатальної сімейної інсомнії. У подальшому, декілька нащадків цієї людини померли від безсоння з розвитком паралічів, що описували як смерть від можливого енцефаліту, алкогольної абстиненції тощо.[6] В архівах психіатричної клініки Сан–Серволо Ройтер проаналізував історії хвороби інших членів сім'ї своєї дружини зі схожою клінічною картиною. Коли ще один родич дружини 1984 року захворів, хід хвороби ретельно документували, а після смерті мозок померлого було надіслано до США для подальших досліджень, де знайшли мутацію, яка переводить нормальний пріон у патологічний.
У 1986 році Лугарезі та його колеги вперше назвали та детально описали клінічні та гістопатологічні ознаки фатальної сімейної безсоння.[7] Цей звіт здебільшого ґрунтувався на пацієнті на ім'я Сільвано, якому в 1983 році доктор Ігнаціо Ройтер поставив діагноз «розлад сну». Оскільки пацієнт Сільвано швидко помер, Лугарезі організував посмертне невропатологічне дослідження мозку, яке провів доктор Гамбетті, колишній стажист Лугарезі. Співпраця цих двох груп призвела до публікації 1986 року.[8] У той час хвороба пріонового походження ще не підозрювалася через відсутність інформації про пов'язану з пріонами патологію та відсутність замороженої тканини мозку для розширеного аналізу. Однак завдяки наполегливості Ройтера та родини померлого Сільвано було виявлено більше випадків, що призвело до класифікації фатального сімейного безсоння як сімейної пріонової хвороби, пов'язаної з генетичною мутацією 178Asn.[9]
На 1998 рік було вже відомо, що 40 родин у всьому світі носили ген фатального сімейного безсоння: вісім німецьких, п'ять італійських, чотири американських, дві французькі, дві австралійські, дві британські, одна японська та одна австрійська.[10] У Країні Басків між 1993 і 2005 роками було помічено 16 сімейних випадків мутації 178N, пов'язаних із двома сім'ями зі спільним предком у XVIII столітті.[11] У 2011 році ще одна сім'я була додана до списку, коли дослідники знайшли першого чоловіка в Нідерландах, у якого діагностовано фатальне сімейне безсоння. Хоча він прожив у Нідерландах упродовж 19 років, він був єгиптянин за походженням.[12] Інші пріонні захворювання можуть бути пов'язані, але не мають мутації гена D178N.[13]
Хворобу станом на 2011 рік описано у членів вже 26 сімей із різних країн — Італії, Німеччини, США, Австралії, Франції, Великої Британії, Австрії, Японії та Нідерландів.[12] Станом на 20 вересня 2022 року було діагностовано 37 випадків спорадичного фатального безсоння.[2] На відміну від сімейного, хворі зі сорадичним не мають мутації D178N у гені PRNP–пріона. В усіх них є різні мутації в тому самому гені, який спричинює гомозиготністьметіоніну в кодоні 129.[8][14]
У статті, опублікованій у 2006 році, Шенкейн і Монтанья писали про 52–річного американця, який зміг перевищити середній час виживання при цій хворобі майже на один рік за допомогою різних лікувальних заходів, які включали вітамінотерапію та медитацію, різні препарати стимуляторної дії на ЦНС та снодійні засоби, й навіть повну сенсорну депривацію в спробі спричинити нічний сон і підвищити тонус протягом дня. За цей час він встиг написати книгу та проїхати сотні миль, але, незважаючи на це, під час випробувань у чоловіка відбулася класичне чотиристадійне прогресування хвороби.[15]
У 2011 році в Нідерландах зафіксовано перший зареєстрований випадок хвороби у 57–річного чоловіка єгипетського походження. Чоловік прийшов із скаргами на двоїння в очах і прогресуючу втрату пам'яті, а його родина також відзначила, що нещодавно він різко змінився, став демонструвати параноїдальність і розгубленість. Хоча під час повсякденної діяльності він мав тенденцію засинати навмання, під час нормального повільного сну він відчував яскраві сни та випадкові м'язові поштовхи. Через чотири місяці цих симптомів у нього почалися судоми в руках, тулубі та нижніх кінцівках під час неспання. Він помер у віці 58 років, через сім місяців після появи клінічних проявів. На розтині виявлена незначна атрофія лобової кори головного мозку та помірна атрофія таламуса. Остання є однією з найпоширеніших посмертних ознак фатального сімейного безсоння.[8]
Хвороба є спадковою, з автосомно–домінатним варіантом передачі. Однак існують гіпотетичні можливості зараження, як це відбувається при інших пріонових хворобах — через вживання зараженої патологічними пріонами яловичини, медичні маніпуляції, що може призвести до спорадичного фатального безсоння.
Відомі й інші пріонові хвороби, пов'язані з пріоновим білкомссавців.[4] Деякі з них є контактними, такі як куру, губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби (також відома як коров'ячий сказ) великої рогатої худоби та хронічне виснаження американських оленів і американських лосів у деяких районах Сполучених Штатів Америки і Канади, а також як хвороба Кройцфельда — Якоба. До недавнього часу вважалося, що пріонові хвороби передаються лише при прямому контакті з інфікованою тканиною, наприклад, при споживанні інфікованої тканини, переливанні крові або трансплантації органів. Дослідження показали, що пріони можуть казуїстично передаватися через аерозолі, але абсолютна більшість людей не піддається ризику зараження повітряно–крапельним механізмом.[16]
Це аутосомно–домінантне захворювання, спричинене місенс–мутацією GAC–AAC у кодоні 178 гена пріонового білка PRNP, розташованого на 20–й хромосомі, разом із наявністю поліморфізму метіоніну в позиції 129 мутантного алеля. Патологічно фатальне сімейне безсоння характеризується переважно дегенерацією таламуса, особливо в медіо–дорзальному та передньовентральному ядрах.[17]Фенотипова мінливість є незрозумілою особливістю цієї хвороби.[18]
ГенPRNP, який забезпечує синтез пріонів PrPC, розташований на короткому плечі 20-ї хромосоми в положенні p13. Як у хворих на фатальне сімейне безсоння, так і у пацієнтів із сімейною формою хвороби Кройцфельда–Якоба відбувається мутація в кодоні 178PRNP. Однак, при фатальному сімейному безсонні в кодоні є метіонін у положенні 129 мутантного алеля, тоді як при сімейній формі хвороби Кройцфельда — Якоба у цьому положенні наявний валін.[19] Науковцям вдалося відтворити патогенетичний процес при фатальному сімейному безсонні на мишах.[20]
Дослідження передачі з використанням сприйнятливих трансгенних мишей постійно демонструють, що один і той самий штам пріонів асоціюється як із сімейною формою хвороби Кройцфельда–Якоба, так і з фтатальним сімейним безсонням. На відміну від того, що було правилом для найпоширеніших нейродегенеративних розладів, сімейна форма хвороби Кройцфельда–Якоба зустрічається рідше, у той час як визнані пацієнти з фатальним сімейним безсонням більш численні й належать до >50 сімей у всьому світі, на сьогоднішній день було зареєстровано лише близько 30 випадків сімейної форми хвороби Кройцфельда–Якоба MM2T і кілька випадків зі змішаними ознаками MM2T і MM2C (MM2T+C).
Присутність пріонів сама по собі спричинює зниження кількості глюкози, яка використовується таламусом, і помірний гіпометаболізм кори поясної частини головного мозку. Ступінь цього варіюється між двома варіантами захворювання, це ті, де хворі мають є гомозиготність метіоніну в кодоні 129, і, відповідно, гетерозиготність метіоніну/валіну, що є тяжчим в перебігу. Враховуючи зв'язок між участю таламуса в регуляції сну та уваги можна встановити причинно–наслідковий зв'язок, який часто згадується як причина.[3][9]
Наявність метіоніну замість валіну є причиною спорадичної форми фатального безсоння. Націлювання на цю мутацію було запропоновано як стратегію лікування або, можливо, як ліки від хвороби.[21]
Пацієнти з фатальним чи спорадичним сімейним безсонням не здатні входити у фазу швидкого сну, через що не слідує й подальша фаза глибокого сну. Через це зменшується викид гіпофізом гормонів, що призводить до зменшення оновлення тканин протягом сну й зумовлює швидке зношення організму.[13]
Клінічні прояви
Клінічно фатальне сімейне безсоння проявляється порушенням циклу сон–неспання, дисавтономією, руховими та нервово–психічними розладами.
Інші прояви включають рясне потовиділення, міоз (звужені зіниці), раптове настання менопаузи або імпотенцію, появу менінгеальних симптомів. Спорадична форма захворювання часто проявляється двоїнням в очах. Також поширені тривалі запори. Коли хвороба прогресує, людина застрягає в стані гіпнагогії, яка є станом перед сном у здорових людей. Під час цього люди часто і постійно рухають кінцівками, наче бачать сон.[22]
Вік початку захворювання варіюється, коливається від 13 до 60 років, в середньому 50 років.[23] Захворювання можна виявити до початку за допомогою генетичного тестування.[24] Смерть зазвичай настає між 6–36 місяцями від початку. Прояви захворювання значно відрізняються від людини до людини, навіть серед людей в одній родині; у спорадичній формі, наприклад, проблеми зі сном зазвичай не повідомляються, а ранніми проявами є атаксія, когнітивні порушення та двоїння в очах.[2]
Згідно з МКХ–10 було рекомендовано вносити фатальне сімейне безсоння до «Атипових вірусних інфекцій ЦНС не уточнених» (А81.9).[note 1][25] Згідно з МКХ–11 фатальне сімейне безсоння вже віднесено до "пріонових захворювань людини або трансмісивних губчастих енцефалопатій, які є рідкісними трансмісивними захворюваннями, що уражають центральну нервову систему. Інфекційні агенти складаються з аномальної ізоформи білка мембрани хазяїна, який називається «пріоновим білком», мають код код 8E0.[26]. Фатальне сімейне безсоння має код 8E02.2, трактується як «захворювання головного мозку, спричинене успадкуванням мутації(й) генів нормального пріонного білка»[27].
Хвороба має багато проявів унаслідок дистрофічних змін таламуса. Змінюються артеріальний тиск й частота серцевих скорочень, гормональні ритми, поступово підвищується температура тіла.
Гіпнограма, яка порівнює структуру сну здорової людини з п'ятьма пацієнтами, хворими на фатальне сімейне безсоння, у яких спостерігається зниження ефективності та порушення циклів сну. [W: будити; R: REM; N1-3: NREM стадії сну].
Триває приблизно 4 місяці, розвивається безсоння, яке іноді досягає 23 години на добу — на сон припадає іноді менше 1–ї години. Бувають випадки й повної відсутності сну. Розгортаються пов'язані з безсонням панічні атаки й різноманітні фобії. У хворих пересихає рогівка через припинення вироблення слізної рідини, знижується больова чутливість і рефлекторна активність.
2–а стадія
У наступні 4–5 місяців з'являються галюцинації, тривожне збудження й пітливість, панічні атаки посилюються.
3–я стадія
Триває близько 3 місяців і характеризується повним безсонням. Хворі виглядають набагато старшими від свого віку, відбувається стрімка втрата ваги, відзначається значна нестриманість у вчинках.
Як і всі пріонові хвороби, ця хвороба є смертельною.[2][15] Очікувана тривалість життя коливається від семи місяців до шести років[2], в середньому 18 місяців.[15]
Діагноз ґрунтується на клінічних проявах і може бути підтверджений дослідженням сну, ПЕТ–скануванням і генетичним тестуванням, якщо в сім'ї пацієнта є сімейний анамнез захворювання. Як і при інших пріонових захворюваннях, діагноз можна підтвердити лише після розтину головного мозку.[28]
Повідомлялося, що конверсія, спричинена тремтінням у реальному часі (RT–QuIC), високочутливий аналіз, який виявляє незначні кількості PrPSc у спинномозковій рідині, має чутливість 50 %.[28][29][17] Однак ця низька чутливість може змінитися, оскільки дослідження базувалося на невеликій кількості випадків, а технологія RT–QuIC постійно розвивається.[28]
Тест, який вимірює швидкість церебрального метаболізмуглюкози за допомогою позитронно–емісійної томографії, відомий як [18F]–FDG–PET, продемонстрував тяжкий двосторонній гіпометаболізм таламуса на ранніх стадіях захворювання. Потім цей гіпометаболізм збільшується, врешті–решт впливаючи на більшість кортикальних областей.[28][18] Складність і вартість цього тесту наразі перешкоджають його використанню в рутинній діагностиці.[28]
Лікування
Станом на сьогодні ніякого етіологічного лікування не створено. Терапія заснована на паліативній допомозі.[2]Генна терапія не приносить користі. Неможливо повернути назад патологічний процес, який розвинувся, існують певні міркування, що симптоматичне лікування здатне поліпшити якість життя.[30] Виявилось, що традиційні снодійні — барбітурати — не тільки не покращували сон, але й призводили до суттєвого погіршення стану.[22][23][31]
Клоназепам може бути призначений для лікування м'язових спазмів, а еззопіклон або золпідем можуть бути призначені для лікування безсоння. Однак ці препарати не діють у довгостроковій перспективі.[32]
Профілактика
На сьогодні не розроблена.
Дослідження
Досі з незрозумілою користю для людей, ряд методів лікування мали попередній успіх у сповільненні прогресування захворювання на тваринних моделях, включаючи полісульфат пентозану, мепакрин і амфотерицин В.[2] Станом на 2016 рік проводиться дослідження доксицикліну.[2][33]
У 2009 році була створена експериментальна модель миші для дослідження фатального безсоння. Ці миші експресували гуманізовану версію білка PrP, який також містить мутацію D178N.[20] Ці миші, схоже, мають все менше і коротші періоди безперервного сну, пошкодження таламуса та ранню смерть, подібно до людей із фатальним сімейним безсонням.
«Prion Alliance» був створений сімейною парою Еріком Мінікелем і Сонею Валлаб після того, як у матері Валлаб діагностували цю смертельну хворобу.[34] Вони проводять дослідження в Broad Institute для розробки терапевтичних засобів для лікування пріонових захворювань людини. Інші дослідницькі інтереси включають ідентифікацію біомаркерів для відстеження прогресування цієї пріонової хвороби.[35][36]
Joyce Schenkein, Pasquale Montagna Self Management of Fatal Familial Insomnia. Part 1: What Is FFI? Medscape. MedGenMed Neurology. Neurosurgery [3](англ.)
Schenkein J1, Montagna P. Self management of fatal familial insomnia. Part 1: what is FFI? MedGenMed. 2006 Sep 14;8(3):65. [4]. (англ.)
Література
Collins S, McLean CA, Masters CL Gerstmann–Sträussler–Scheinker syndrome, fatal familial insomnia, and kuru: a review of these less common human transmissible spongiform encephalopathies. J Clin Neurosci, vol. 8, September 2001, issue 5, рp. 387–97. (англ.)
Stanley B. Prusiner Neurodegenerative Diseases and Prions. N Engl J Med 2001; 344:1516–1526. (англ.)
Herbert Budka Neuropathology of prion diseases. Br Med Bull (2003), 66 (1):121–130. doi: 10.1093/bmb/66.1.121 (англ.)
Tim WilsonMPWilson pada tahun 2014Anggota Parlemen Australiadapil GoldsteinPetahanaMulai menjabat 2 Juli 2016PendahuluAndrew Robb Informasi pribadiLahirTimothy Robert Wilson12 Maret 1980 (umur 43)Melbourne, AustraliaPartai politikLiberalSuami/istriRyan Bolger (m. invalid year)Alma materUniversitas MonashPekerjaanAnalis kebijakanSitus webhttps://www.timwilsonmp.com.auSunting kotak info • L • B Timothy Robert Wilson (lahir 12 Maret 1980) ada...
А. С. Пушкин. Автопортрет. 1820-е годы Портрет А. С. Пушкина и цитата из его стихотворения «К Н. Я. Плюсковой» (1818): «И неподкупный голос мой был эхо русского народа» на почтовой марке СССР 1987 года ко 150-летию со дня смерти поэта (ЦФА [АО «Марка»] № 5840) Основная стать...
De Noord-Pacifische gyre De Noord-Pacifische gyre, gelegen in het noordelijke deel van de Grote Oceaan, is een van de vijf grote oceanische gyres. Het is een circulair systeem van zeestromingen dat zich uitstrekt van de westkust van de Verenigde Staten in Noord-Amerika tot aan de oostkust van Japan en de Filipijnen in Azië. Deze gyre bestrijkt het grootste deel van de noordelijke Stille Oceaan. Het is het grootste ecosysteem op aarde, gelegen tussen de evenaar en 50° noorderbreedte, en best...
Dan Edward Garvey Dan Edward Garvey Nascimento 19 de junho de 1886Vicksburg Morte 5 de fevereiro de 1974 (87 anos)Tucson Cidadania Estados Unidos Alma mater St. Aloysius High School Ocupação político [edite no Wikidata] Dan Edward Garvey (Vicksburg, 19 de junho de 1886 – Tucson, 5 de fevereiro de 1974) foi um político norte-americano que foi governador do estado norte-americano do Arizona, no período de 1948 a 1951, pelo Partido Democrata.[1] Referências ↑ «Governors of Arizona...
Young as You Feel kan verwijzen naar: Young as You Feel (1931), een film van Frank Borzage Young as You Feel (1940), een film van Malcolm St. Clair Bekijk alle artikelen waarvan de titel begint met Young as You Feel of met Young as You Feel in de titel. Dit is een doorverwijspagina, bedoeld om de verschillen in betekenis of gebruik van Young as You Feel inzichtelijk te maken. Op deze pagina staat een uitleg van de verschillende betekenissen van Young as You Feel en ve...
Esta página cita fontes, mas que não cobrem todo o conteúdo. Ajude a inserir referências. Conteúdo não verificável pode ser removido.—Encontre fontes: ABW • CAPES • Google (N • L • A) (Março de 2012) A igreja e demais centros são muito importantes para a sociedade, seja comunidades católicas, evangélicas, centros espíritas, terreiros e etc. São de extrema importância na cultura de um povo, é importante ressaltar ...
Henry LawsonHenry Lawson, tahun 1902Lahir(1867-06-17)17 Juni 1867Grenfell Goldfields, New South Wales, AustraliaMeninggal2 September 1922(1922-09-02) (umur 55)Sydney, AustraliaPekerjaanPengarang, penyairSuami/istriBertha Marie Louise BredtAnakJoseph, Bertha Henry Lawson 17 Juni 1867 – 2 September 1922[1] adalah pengarang dan penyair Australia. Bersama Banjo Paterson, keduanya termasuk penulis dan penyair Australia paling terkenal dari periode kolonial dan sering d...
Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Air Terjun Kedung Kandang – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Air Terjun Kedung Kandang merupakan air terjun yang ada di daerah wisata Gunung Api Purba Nglanggeran. Yang berbeda dari air ...
جزء من سلسلة مقالات سياسة باكستانباكستان الدستور الدستور حقوق الإنسان السلطة التنفيذية الرئيس مجلس الوزراء السلطة التشريعية البرلمان السلطة القضائية القضاء الانتخابات الانتخابات الأحزاب السياسية السياسة الخارجية العلاقات الخارجية باكستان السياسةعنت تحافظ جمهورية باك
Susan Brooks Susan Lynn Wiant Brooks (lahir 25 Agustus 1960) adalah seorang politikus Amerika Serikat. Ia berasal dari Partai Republik dan mantan anggota DPR. Pranala luar Wikimedia Commons memiliki media mengenai Susan Brooks. Susan Brooks di Curlie (dari DMOZ) Kemunculan di C-SPAN Biografi di Biographical Directory of the United States Congress Catatan suara dikelola oleh The Washington Post Biografi, catatan suara, dan penilaian kelompok kepentingan di Project Vote Smart Laporan dan data k...
العلاقات الإيطالية الكمبودية إيطاليا كمبوديا إيطاليا كمبوديا تعديل مصدري - تعديل العلاقات الإيطالية الكمبودية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين إيطاليا وكمبوديا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه ال...
Politics of Saint Lucia Executive Monarch Charles III Governor-General Errol Charles (acting) Prime Minister Philip J. Pierre Legislative Parliament Senate President House of Assembly Speaker Elections Recent elections General: 201120162021Next Political parties Administrative divisions (Quarters) Foreign relations Ministry of Foreign Affairs Minister: Alva Baptiste Diplomatic missions of / in Saint Lucia Passport Visa requirements Visa policy Other countries vte This article lists political ...
Halaman ini berisi artikel tentang aktor Inggris. Untuk album Yo La Tengo, lihat Tom Courtenay (album mini). Sir Tom CourtenayCourtenay pada Februari 2015LahirThomas Daniel Courtenay25 Februari 1937 (umur 86)Hull, East Riding of Yorkshire, InggrisPekerjaanAktorTahun aktif1960–sekarangSuami/istriCheryl Kennedy (m. 1973; bercerai 1982) Isabel Crossley (m. 1988) Sir Thomas Daniel Tom Courtenay (/ˈkɔ...
English indie rock band The CribsThe Cribs performing live in Sydney in 2018Background informationOriginWakefield, EnglandGenres Indie rock post-punk revival alternative rock garage rock punk rock power pop lo-fi Years active2001–2018 2019-presentLabelsWichitaWarner Bros.SonyPIASKill Rock Starsothers:Universal, V2, Arts & CraftsHostessMembersGary JarmanRyan JarmanRoss JarmanPast membersJohnny MarrWebsitethecribs.com The Cribs are a British indie rock band originally from Wakefield, West...
Mountain in the American state of Alaska Mount WakeAerial view of Mount WakeHighest pointElevation9,100+ ft (2,770+ m)[1]Prominence1,900 ft (580 m)[1]Isolation2.92 mi (4.70 km)[1]Coordinates62°54′10″N 150°43′46″W / 62.90278°N 150.72944°W / 62.90278; -150.72944[1]GeographyMount WakeLocation of Mt. Wake in Alaska LocationDenali National Park and PreserveMatanuska-Susitna BoroughAlaska, United StatesPare...
Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: розмір_зображенняМеморіальний знак «Пам'яті в'язнів гетто — євреїв міста Володимир і прилеглих сіл» Меморіальний знак «Пам'яті в'язнів гетто — євреїв міста Володимира і прилеглих сіл». Фото — В. Музиченка 50°50'45.0N 24°19'25.5E (50.84582...
2022 Netflix film This article is about the film adaptation. For the Broadway musical, see 13 (musical). 13: The MusicalOfficial posterDirected byTamra DavisScreenplay byRobert HornBased on13by Jason Robert BrownRobert HornDan ElishProduced by Bob Boyett Laurence Mark Neil Meron Starring Eli Golden Gabriella Uhl Debra Messing Rhea Perlman Frankie McNellis Josh Peck Peter Hermann CinematographyAdam SantelliEdited byJoe GaldoMusic byChristopher LennertzProductioncompanyZadan/Meron ProductionsDi...
Dutch footballer Reinier Beeuwkes Reinier Beeuwkes in 1905Personal informationFull name Reinier Bertus BeeuwkesDate of birth (1884-02-17)17 February 1884Place of birth The Hague, NetherlandsDate of death 1 April 1963(1963-04-01) (aged 79)Place of death The Hague, NetherlandsPosition(s) GoalkeeperSenior career*Years Team Apps (Gls)0000–1903 Quick 1903–1910 DFC 111 (0)International career1905–1910 Netherlands 19 (0) Medal record Men's football Representing Netherlands Olympic G...
Type of rice cake native in the Eastern Visayas, Philippines MoronThe chocolate moron bundled and individualAlternative namesMuron, chocolate moron, chocolate suman, chocolate rice cakeTypeRice cakeCourseDessertPlace of originPhilippinesRegion or stateEastern VisayasMain ingredientsGlutinous rice, coconut milk, sugar, chocolateSimilar dishesSuman In Filipino cuisine, moron (also spelled morón or muron,[1] the stress is placed on the last syllable[2]) is a rice cake similar to...
